Завантаження сайту

Основні помилки, яких припускаються платники податків при підготовці документації з ТЦУ, - Тетяна Савчук, аудитор ID Legal Group

Основні помилки, яких припускаються платники податків при підготовці документації з ТЦУ, - Тетяна Савчук, аудитор ID Legal Group
06.02.2019

Продовжуємо актуальну тематику аналізу помилок при підготовці документації з ТЦУ. З першою частиною матеріалу можете ознайомитися за посиланням.

Сьогодні ж поділимося своїм досвідом супроводження документацій з ТЦУ, які платники податків готують для цілей статті 39 ПКУ та з метою обгрунтування відповідності ціноутворення в контрольованих операціях принципу «витянутої руки».

Так, досить часто в межах здійсненого економічного аналізу контрольованих операцій та їх впливу на фінансовий результат компанії в цілому, ми стикаємося із тим, що великий вплив на фінансовий результат відіграють курсові збитки та штрафи, які можуть бути як накопичені починаючи із періоду великої фінансової кризи 2014-2015 років, так і мати поточний характер. Найчастіше цьому сприяють досить ліберальні умови проведення розрахунків з нерезидентами – істотні строки для проведення розрахунків, які з одного боку узгоджуються з умовами контракту, з іншого боку навіть таких строків вітчизняний покупець дозволяє собі не дотримуватися, що в подальшому спричиняє додаткове застосування штрафних санкцій. Усе це разом навіть при достатній валовій рентабельності провокує збитковий фінансовий результат діяльності компанії в цілому. І за таких умов ми рекомендуємо завжди зважати на вплив розрахованих курсових збитків, і навіть за умови застосування валових методів рентабельності завжди мати додаткові аргументи, які б обґрунтовували наявну збитковість та змушували б податковий орган з нею погодитись, хоча б на тимчасових умовах.

Що ж може бути таким додатковим аргументом – перш за все стратегічні плани розвитку, завоювання ринку та позицій, вихід на нові напрямки, просування нових продуктів та товарів. Слід зазначити, що за словами самих же контролюючих органів, об’єктивні обставини освоєння нових ринків та напрямків цілком можуть слугувати тимчасовим виправданням явища збитковості для платника податків. За їх же словами таких платників податків вони не беруть у перевірку, а проаналізовані документації відкладаються на поличку до отримання та аналізу документацій по наступним звітним періодам. Таким чином відбувається послідовне спостереження за діяльністю компанії протягом певного періоду. Та тільки якщо стратегічні цілі компанії врешті-решт не виводять на прибуткові результати, таких платників братимуть у перевірку та вже за результатами перевірки робитимуть висновки щодо збитковості протягом усього перевіреного періоду. Тому, якщо ваша збитковість є результатом тимчасовим, ви дійсно прогнозуєте вихід на нові горизонти свого бізнесу – сміло додавайте до вашої документації стратегічні плани та цінові політики завоювання ринку. Але будьте готові до їх тимчасовості.          

Врахування кредит-нот. Ще один елемент, який досить часто має місце в  розрахунках з постачальником-нерезидентом, який за нашими спостереженнями також може випадати з поля зору платників податків. Це є наслідком специфіки застосування такого механізму – як правило він має місце у періоді наступному за звітним. А оскільки при декларуванні контрольованих операцій визначається сума операцій, що сформувалась саме у звітному періоді, сума наданих знижок та кредит-нот, наданих у наступному періоді стосовно поставок звітного періоду, цілком може випасти із поля зору платника податку. А даремно, коригування вартості придбаного товару в сторону зменшення може досить суттєво вплинути на рентабельність здійснених контрольованих операцій. Ми радимо обов’язково брати до уваги усі події, що стосуються тих чи інших контрольованих операцій.

Спірним моментом при формування Звіту про КО та, як наслідок, Документції з ТЦУ, є питання визначення фактичного обсягу операцій та їх рентабельності у випадку, якщо має безперервний товарний потік, проміжні залишки, реалізація запасів як у поточному, так і в наступному звітному періоді. При цьому не завжди присутня технологічна можливість виокремити рентабельність продажів саме того обсягу, який був закуплений у звітному періоді. Нам відомо, що податкові органи на таку ситуацію не мають чіткої визначеної позиції, завжди сухо апелюючи – питання є індивідуальним, але рентабельність має визначатись виключно за контрольованими операціями звітного періоду. В той же час і наша практика, і практика наших колег підтверджує, що у випадку, якщо мають місце незмінні умови поставки, незмінні цінові політики, що перетікають з року в рік, цілком може братись до уваги і поточна рентабельність, тобто розрахунковий показник співвідношення обсягів продажу та собівартості, які включають перетікаючі залишки попереднього року станом на початок звітного періоду та не включають нереалізовані залишки, що обліковуються на кінець року. Але платники податків мають пам’ятати про застереження у цьому випадку: однаковий підхід при здійсненні економічного аналізу таких контрольованих операцій з року в рік, незмінність умов контракту та цінових політик.   

Також досить часто можуть бути предметом оспорювання джерела інформації, якими керуються платники податків при обґрунтуванні власного ціноутворення. І якщо стосовно вибірок для цілей аналізу ринку, які формуються із загальнодоступних інформаційних джерел (Амадеус, Руслана, Орбіс, Cbonds, Інтерфакс,ThomsonReuters, Bloomberg та ін.) все більш –менш зрозуміло і предметом спору може бути лише той чи інший учасник вибірки, якого залишили, чи навпаки відсіяли, то з іншими інформаційними джерелами досить часто виникають більш суттєві спори, які вже лежать у площині можливості їх застосування чи неможливості такого застосування. В цьому контексті варто звернути увагу на те, що платники досить часто полюблять оперувати інформаційними довідками, наприклад ДЗІ, інших державних установ та науково-дослідницьких центрів. Ми не говоримо про їх повну неприйнятність, як додатковий аргумент такі інформаційні довідки цілком можуть мати місце. Але завжди потрібно пам’ятати, що  наші податкові органи адекватно сприймають лише інформаційні довідки затверджених бірж лише для визначеного переліку біржових товарів, у випадку ж якщо предметом контрольованої операції є небіржовий товар, то жодна цінова довідка аналітичного центру не буде розглянута як достатній аргумент для обґрунтування власного ціноутворення - лише повноцінне дослідження з повним функціонально-ризиковим аналізом, економічним аналізом та належним чином розрахованим ринковим діапазоном.

Тож бажаємо вам успіхів при проведенні досліджень умов здійснення контрольованих операцій та вдалого спілкування с контролюючими органами. І нехай ваші аргументи завжди будуть безапеляційними та прийнятними.

З повагою,

Тетяна Савчук

Керівник департаменту обліку та аудиту

юридичного об’єднання ID Legal Group

Тетяна Савчук

Залиште Нам Ваші контакти і Ми з Вами зв'яжемося

ID Legal Group
ID Legal Group