Skip to content Skip to sidebar Skip to footer

Особливості кваліфікації злочинних дій, пов’язаних з відшкодуванням ПДВ, – Олег Добровольський, партнер ID Legal Group для порталу ЮРЛІГА

На сьогодні в законодавстві існує декілька форм бюджетного відшкодування ПДВ, неправомірність заявлення яких платником податку тягне за собою відповідальність, в тому числі кримінальну. Про це в своїй колонці на порталі ЮРЛІГА пише партнер юридичного об’єднання ID Legal Group Олег Добровольський.

Так, механізм бюджетного відшкодування ПДВ полягає у таких основних формах:

* зменшення податкового боргу з податку, що виник за попередні податкові періоди,

* за відсутності боргу – зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду,

* відшкодування на розрахунковий рахунок платника податку або рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ за умови дотримання критеріїв, передбачених Податковим Кодексом України, та лише тієї частини, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів у попередньому податковому періоді.

Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування, подає податковому органу декларацію і заяву про повернення суми бюджетного відшкодування.

З цього моменту, за умови неправомірності дій платника податку щодо відшкодування ПДВ, такі злочинні дії можуть кваліфікуватись по-різному в залежності від форми, яку платник обрав для відшкодування ПДВ та наслідків, які настали або не настали в результаті дій співробітників податкових органів.

В разі зменшення платником податку податкового боргу за рахунок від’ємного значення і виявлення податковим органом неправомірності такого зменшення, за умови доведення умисності злочинних дій платника, такі дії в подальшому можуть кваліфікуватись як умисне ухилення від сплати податків (за відповідною частиною ст.212 КК України). Оскільки таким чином платник податку не доплатив до бюджету розмір зменшеного податкового боргу, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів у вигляді несплати ПДВ. Кримінальне правопорушення в такому випадку вважається закінченим з моменту настання дати, наступної за граничним строком сплати такого податку.

В разі відсутності боргу і подачі заяви про зарахування сум від’ємного значення до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, знову ж таки за умови умисності злочинних дій платника податку, такі дії можуть кваліфікуватись як замах на умисне ухилення від сплати податків (за ст.15 ст.212 КК України). Оскільки платник податків вже вчинив всі дії, направлені на скоєння кримінального правопорушення, однак не закінчив його з причин, які від нього не залежали. В даному випадку не відбулось фактичного врахування від’ємного значення податкового кредиту у майбутньому податковому періоді в результаті перевірки податкового органу, і, відповідно не відбулось фактичного ненадходження коштів до бюджету.

Кваліфікація дій, пов’язаних з одержанням сум бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок платника податку, залежить від того, чи отримав він фактично суму бюджетного відшкодування, чи його злочинні дії були припинені під час перевірки співробітниками податкового органу. В разі припинення злочинних дій на стадії камеральної або документальної перевірки декларації і заяви про одержання бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок платника, тобто коли бюджетні кошти ще фактично не надійшли на рахунок платника, його злочинні дії можуть бути кваліфіковані як замах на привласнення чужого майна шляхом зловживання службовим становищем (за відповідними частинами ст.15, ст.191 КК України).

У випадку фактичного надходження бюджетних коштів на розрахунковий рахунок платника податків за відповідних ознак його дії будуть кваліфіковані за відповідною частиною ст.191 КК України  як закінчений злочин.

Ключові моменти стратегії захисту у кримінальних провадженнях за ст.212, ст.191 КК України, пов’язаних з відшкодуванням ПДВ, безперечно залежать виключно від конкретних обставин справи, але ефективним може бути, зокрема:

– проведення судово-економічної експертизи, яка підтвердить правомірність формування платником податку податкового кредиту,

– наявність у платника податків оформлених у відповідності із законодавством первинних бухгалтерських документів, які підтверджують формування податкового кредиту,

– наявність діючих контрагентів, за результатами роботи з якими сформовано податковий кредит і з якими податковий орган за необхідності може провести зустрічну перевірку,

– інші докази, що підтверджують реальне проведення фінансово-господарських операцій, за результатами проведення яких сформовано податковий кредит (наявність товарно-транспортних накладних, маршрутних листів, наявність продукції в разі здійснення виробництва і т.д.).

Виключно технічна або арифметична помилки бухгалтера під час складання податкової декларації та заяви про одержання бюджетного відшкодування  не утворюють склад кримінальних правопорушень, передбачених ст.212, ст.191 КК України, у зв’язку з явною відсутністю умислу на ухилення від сплати податків або привласнення майна. За певних обставин та за умови наявності наслідків у вигляді завдання  матеріальної шкоди державі, такі дії можуть кваліфікуватись за ст.367 КК України (службова недбалість).

Підсумовуючи вищевикладене, радимо відповідально ставитись до формування бюджетного відшкодування та ретельно перевіряти підстави і правомірність подання заяви про одержання бюджетного відшкодування до податкових органів і за необхідності залучати відповідних фахівців з цих питань.