Завантаження сайту

Особливості ліквідації компанії через реорганізацію шляхом приєднання.

Особливості ліквідації компанії через реорганізацію шляхом приєднання.
12.09.2016
       Необхідно зазначити, що Цивільний та Господарський кодекси процеси реорганізації визначають наступним чином: 
 
       -  у разі злиття підприємств вони обидва припиняють своє існування і реєструється нова юридична особа (злиття вважається завершеним з моменту державної реєстрації новоутвореної юридичної особи та державної реєстрації припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті злиття);
 
       -   у разі приєднання припиняється існування тільки одного, або більше  підприємств, які приєднуються до «основного», яке не реорганізується (припинення вважається завершеним з моменту державної реєстрації припинення юридичних осіб, що припиняються в результаті приєднання та державної реєстрації змін до установчих документів «основної» юридичної особи щодо її правонаступництва стосовно юридичних осіб, які приєднались).
 
       Податковий кодекс, зокрема пункт 98.1 ст.98 визначає, що реорганізація платника податків в першу чергу полягає у зміні його правового статусу (п.98.1 ПКУ) 
 
       Отже, маючи на меті припинення лише одного платника податків та враховуючи положення як Цивільного так і Податкового кодексів, необхідно вести мову про процедуру реорганізації шляхом приєднання.
 
       ПОРЯДОК РЕЄСТРАЦІЇ змін до ЄДР щодо реорганізації юридичної особи, у тому числі шляхом приєднання регламентується розділом IV ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 № 755-IV(далі – ЗУ№755). 
 
       Загальну схему дій при реорганізації шляхом приєднання можливо викласти в наступному порядку:
 
       - Провести збори та прийняти рішення про реорганізацію шляхом приєднання вищим органом кожного підприємства - підприємства, яке приєднується та підприємства, до якого приєднуються; 
 
       - На зборах товариства, що припиняється в результаті приєднання необхідно призначити комісію з припинення, визначити її голову та завдання щодо процедури припинення (встановлення порядку і строку для заявлення вимог кредиторами, проведення інвентаризації, погашення боргів, складання передавального акту, встановлення графіку проходження етапів реорганізації тощо). До складу комісії бажано включити представників юридичної особи, до якої приєднується реорганізоване підприємство; 
 
       - Повідомити державного реєстратора для внесення до ЄДР відомостей про прийняте рішення щодо реорганізації; 
 
       - Необхідно провести суцільну інвентаризацію: активів, заборгованостей,  стану розрахунків з контрагентами та бюджетом, з персоналом та підзвітними особами; скласти передавальний акт підприємства, що приєднується;
 
       - Інші організаційні процедури компанії, що реорганізується аналогічні до ліквідаційних процедур
 
       - Не раніше ніж через 2 місяці з дня оприлюднення відомостей про прийняте рішення щодо припинення юридичної особи, необхідно подати за формою згідно з Наказом Мінюсту від 06.01.2016 року №15/5 з урахуванням змін від 06.05.2016 року №1327/5:
 
       - Заяву про державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті її реорганізації шляхом приєднання разом із передавальним актом;
 
       -Заяву про внесення змін до статутних документів юридичної особи до якої приєднались припинені юридичні особи із вказуванням факту їх правонаступництва разом із новою редакцією статутних документів. 
 
       Також при державній реєстрації змін в установчих документах «основного» підприємства, до якого приєднуються припинені, крім положень щодо правонаступництва, вносяться зміни щодо збільшення статутного фонду (на суму статутного фонду підприємства, що приєднується), зміни складу засновників, їх частки в статутному фонді тощо з одночасним заповненням відповідних додатків до заяви форма, якої затверджена Наказом Мінюсту від 06.01.2016 року №15/5.
 
       ПЕРЕДАВАЛЬНИЙ АКТ.  
       Форму передавального акту законодавчо не встановлено, тому він складається на розсуд підприємств, що реорганізуються.
 
       Головною вимогою передавального акту є наявність припису, про те що до правонаступника переходять усі майнові та немайнові права та обов’язки юридичної особи, що припиняється.
 
       Відповідно до ст. 107 ЦКУ після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення), які мають містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов'язань юридичної особи, що припиняється, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами.
 
       Передавальний акт затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом.
 
       На практиці  готують баланс на дату прийняття рішення про припинення, в якому зазначають усі активи і пасиви, що передаються, з окремим доданням докладного розшифрування кожного рядка балансу в гривнях з копійками, для забезпечення достовірності даних, які будуть відображені на рахунках у бухгалтерському обліку. Баланс та складений на його основі передавальний акт затверджуються органом, який прийняв рішення про припинення юридичної особи.
 
       Баланс, у випадку реорганізації ДП, не потребує обов’язкового висновку аудитора (випадки обов’язкового проведення аудиту визначено ст.8 ЗУ «Про аудиторську діяльність» від 22.04.1993 № 3125-XII та ст. 162  ЦКУ - для акціонерних товариств). 
 
       При передачі основних засобів та подібних видів активів рекомендується разом з активами передавати картки аналітичного обліку, технічну документацію тощо.
 
       При складанні відомості дебіторської або кредиторської заборгованості слід зазначати наявність акта звіряння розрахунків з дебіторами або кредиторами, а також інформацію про їх повідомлення з приводу нового правонаступника заборгованості.
 
       У розшифровці аналітичного обліку коштів, що підлягають передачі, рекомендується зазначити всі види рахунків та відділень банків, де зберігаються ці суми.
 
       Баланс підприємства правонаступника складають шляхом арифметичного підсумовування відповідних статей. 
 
       БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК.
 
       Операції з реорганізації підприємства шляхом приєднання у бухобліку нормативно не регламентовано. При злитті підприємств у бухобліку можна ввести початкові залишки, отримані внаслідок додавання. При цьому треба використовувати дані аналітичного обліку активів і пасивів, зазначених у додатку до передавального акта: за ОЗ, ТМЦ, розрахунками з контрагентами і заборгованістю перед бюджетом у розрізі податків, зборів та обов’язкових платежів тощо. Бажано скласти розрахунковий документ результатів додавання.
 
       ПОДАТКОВИЙ ОБЛІК.
       Податок на прибуток. 
 
       Порядок визначення об`єкта оподаткування базується на результатах бухгалтерського обліку, відображеного платником податку у фінансовій звітності. Відповідно, станом на дату прийняття рішення про реорганізацію шляхом приєднання підприємство, яке буде приєднуватись, має скласти баланс та звіт про фінансові результати на дату прийняття такого рішення, визначити фінансовий результат, який підлягає оподаткуванню, або від’ємний фінансовий результат, який зменшуватиме нерозподілений прибуток попередніх звітних періодів (збільшуватиме накопичені збитки).
 
       Однак, нормами ПКУ в редакції, чинній з 01.01.2015, не передбачено положень, що надають право підприємству-правонаступнику, до якого приєдналось підприємство внаслідок реорганізації враховувати при складанні податкової декларації з податку на прибуток підприємств від’ємне значення об’єкта оподаткування підприємства, що приєдналось. 
 
       Відповідно, прибуток, отриманий реорганізованим підприємством, має бути оподаткований цим підприємством, а отримані збитки не можуть бути враховані при зменшені оподатковуваного прибутку підприємства, до якого відбулось приєднання.  
 
       ПДВ
 
       При проведенні реорганізації шляхом приєднання основним її етапом є передача активів та зобов’язань платнику податків, до якого приєднується реорганізоване підприємство. Відповідно до пп. 196.1.7 ст. 196 р. ПКУ операції з реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення та перетворення) юридичних осіб не є об’єктом оподаткування ПДВ.
 
       Відповідно до п.п. «б» п. 184.1 ПКУ реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі, зокрема, якщо будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, прийняла рішення про припинення та затвердила ліквідаційний баланс, передавальний акт або розподільчий баланс відповідно до законодавства за умови сплати суми податкових зобов’язань із податку у випадках, визначених розд. V ПКУ.
 
       Підпунктом 184.2 ПКУ визначено, що анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах «б» - «з» п. 184.1  ПКУ, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного контролюючого органу.
 
       Анулювання реєстрації здійснюється на дату:
 
       - подання заяви платником податку або прийняття рішення контролюючим органом про анулювання реєстрації;
 
       - зазначену в судовому рішенні;
 
       - що передує дню втрати особою статусу платника податку на додану вартість.
   
       При цьому датою анулювання реєстрації платника податку визначається дата, що настала раніше.
 
       Якщо товари/послуги, необоротні активи, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник податку в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов’язаний визначити податкові зобов’язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника податку внаслідок реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону (п. 184.7  ПКУ).
 
       Враховуючи те, що при реорганізації (приєднанні) платника податку відбувається анулювання реєстрації такого платника ПДВ, то платник податку при анулюванні реєстрації платника ПДВ у зв’язку з реорганізацією (злиттям, приєднанням, поділом, виділенням) має право на отримання бюджетного відшкодування, виключно за результатами останнього податкового періоду.
 
       При цьому особа, до якої приєднався реорганізований платник не має права на отримання бюджетного відшкодування ПДВ за податковим кредитом, сформованим підприємством, що приєдналось. (ЗІР категорія 101.16)
 
       ІСНУЄ МОЖЛИВІСТЬ ПРОВЕДЕННЯ ПЕРЕВІРКИ ПОДАТКОВОЮ ІНСПЕКЦІЄЮ
 
       Відповідно до пп.16.1.10 ПКУ обов’язок платника повідомляти контролюючим органам за місцем обліку такого платника про його ліквідацію або реорганізацію протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення (крім випадків, коли обов'язок здійснювати таке повідомлення покладено законом на орган державної реєстрації).
 
       Документальна позапланова перевірка проводиться, якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи (пп.78.1.7ПКУ).
 
       Під реорганізацією платника податків у ст.98 ПКУ розуміється зміна його правового статусу.
 
       Таким чином, під час проведення реорганізації платника, у тому числі  шляхом приєднання, існує велика вірогідність проведення документальної перевірки податковим органом.
 
 
З повагою, керівник департаменту обліку та аудиту
 
Тетяна Савчук 
 

Залиште Нам Ваші контакти і Ми з Вами зв'яжемося

ID Legal Group
ID Legal Group