Завантаження сайту

Здійснення законодавчого контролю за дотриманням законодавства про працю.

Здійснення законодавчого контролю за дотриманням законодавства про працю.
10.08.2017
       Здійснення будь-якої діяльності суб’єкта господарювання напряму пов’язане з трудовим законодавством.
 
       Знання і дотримання норм трудового законодавства - досить важлива складова процесу господарської діяльності і при цьому не важливо скільки співробітників працює на підприємстві.
 
       Контроль за дотриманням трудового законодавства з боку перевіряючих органів досить пильний з огляду на постійні зміни. І в сьогоднішній публікації торкнемось саме питання законодавчого контролю, яке наразі, враховуючи активізацію і координацію дій контролерів є досить актуальним.
 
       16 травня 2017 року набрала чинності постанова КМУ від 26.04.2017 року № 295, якою затверджено Порядок здійснення законодавчого контролю за дотриманням законодавства про працю.
 
       Відповідно до вказаного Порядку існує 2 види контролю, а саме:
 
       - інспекційні відвідування;
 
       - невиїзні інспектування.
 
       Ці два види контролю можуть проводитися як інспекторами Держпраці, так і виконкомами міських, сільських, селищних рад та об'єднаних територіальних громад.
 
       Які ж підстави для проведення перевірки визначені вказаним Порядком?
 
       1) Звернення співробітника про порушення щодо нього законодавства про працю та фізичної особи, щодо якої порушено правила оформлення трудових відносин. Саме тут питань не виникає. Будь-який співробітник або особа, яка фактично виконує трудові обов'язки, але з якою не укладено трудовий договір і не здійснюються обов'язкові відрахування по ЄСВ, може написати заяву, що стане підставою для проведення перевірки.
 
       2) Рішення керівника органу контролю про проведення інспекційного відвідування в разі надходження інформації про наявність неоформлених працівників. При цьому, джерело інформації може бути практично будь-яким. Формулювання, зазначене в Порядку («інші джерела, доступ до яких не обмежено законодавством») викликає масу питань і розв'язує руки інспекторам. Таким чином, «іншим джерелом» може бути будь-яка інформація про порушення.
 
       3) Рішення суду, повідомлення правоохоронних органів про порушення законодавства про працю. Не зовсім зрозуміло, в якій формі правоохоронні органи повинні повідомляти Держпраці. Не хотілося б, щоб на практиці спрацьовував механізм «ефективної взаємодії» інспекторів з правоохоронцями.
 
       4) Інформація, яка надійшла в результаті перевірок інших контролюючих органів.
 
       Також, про додаткові підстави для проведення перевірок нас інформують органи Фіскальної служби та органи Пенсійного фонду.
 
       В свою чергу, Фіскальна служба повідомляє, що підставами для проведення перевірок, також є:
 
       - невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників по відповідному виду економічної діяльності;
 
       - факти порушення законодавства про працю, виявлених в ході здійснення контрольних повноважень;
 
       - факти здійснення господарської діяльності без державної реєстрації в порядку, встановленому законом;
 
       - роботодавців, які мають заборгованість зі сплати ЄСВ в розмірі, що перевищує мінімальний страховий внесок за кожного працівника.
 
       Органи Пенсійного фонду передають інформацію про:
 
       1) роботодавців:
 
       - нараховують заробітну плату менше мінімальної;
 
       - у яких відносно працівників відсутнє сполучення про прийняття на роботу;
 
       - у яких протягом місяця кількість працівників, які працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилася на 20% і більше;
 
       - у яких відносно працівників немає нарахувань заробітної плати у звітному місяці (відпустка без збереження заробітної плати без дотримання вимог Кодексу законів про працю України та Закону України "Про відпустки");
 
       - у яких протягом року не проводилася індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації;
 
       - у яких 30 і більше відсотків працівників працюють на умовах цивільно-правових договорів;
 
       - чисельністю 20 і більше співробітників, у яких протягом місяця відбулося скорочення на 10%;
 
       2) працівників, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами у одного роботодавця понад рік.
 
       Окрім вищевикладеного, враховуючи значну активізацію з боку контролюючих органів до питань дотримання законодавства про працю, окремо хочемо звернути Вашу увагу на не менш важливі аспекти вказаного Порядку.
 
       Стосовно обов’язку повідомляти роботодавця про час проведення перевірки.
 
       Обов'язок повідомляти роботодавця про проведення перевірки визначено пунктом 8 Порядку, але про строки/терміни вручення такого повідомлення нічого не зазначено. 
 
       Таким чином, роботодавець може отримати повідомлення про проведення перевірки саме в момент її проведення.
 
       Що ж стосується перевірки неоформлених працівників, то в такому випадку повідомлення може бути взагалі не обов'язковим, якщо воно «може нашкодити інспекційному відвідуванню».
 
       Не слід забувати і про те, що під час проведення перевірки інспектор праці повинен пред'явити об'єкту відвідування або уповноваженій особі службове посвідчення. Про інші документи в Порядку не зазначено.
 
       Яка тривалість перевірки?
 
       Тривалість перевірки складає не більше 10 робочих днів, а для суб'єктів мікропідприємництва (ФОП та юридичні особи, у яких не більше 10 найманих працівників і річний дохід не перевищує 2 млн євро) і малого підприємництва (ФОП та юридичні особи, у яких не більше 50 найманих працівників і річний дохід не перевищує 10 млн євро) не більше 2 робочих днів.
 
       Підстави для недопуску інспектора до проведення виїзного інспектування.
 
       Відповідно до 14 Порядку інспектор може бути не допущений до проведення виїзного інспектування в трьох випадках:
 
       - при відсутності службового посвідчення;
 
       - якщо на офіційному веб-сайті Держпраці відсутнє рішення Мінсоцполітики про форми службового посвідчення інспектора праці, акту, довідки, приписи, вимоги, переліку питань, які підлягають інспектуванню;
 
       - якщо термін проведення інспекційного відвідування перевищує 2/10 днів.
 
       Окремо й в завершення публікації торкнемось питання відповідальності.
 
       Чинним законодавством України визначено три види відповідальності за порушення трудового законодавства:
 
       Адміністративна - регулюється Кодексом України про адміністративні правопорушення. Протоколи про накладення адміністративної відповідальності розглядаються в судовому порядку;
 
       Фінансова - регулюється Кодексом законів про працю. Постанова про накладення оскаржена в судовому порядку;
 
       Кримінальна - регулюється Кримінальним кодексом України. Досудове розслідування зазначених кримінальних правопорушень здійснюються слідчими органами Національної поліції на підставі заяв і повідомлень про вчинене кримінальне правопорушення або його виявлення з інших джерел, зокрема матеріалів перевірок органів Держпраці. Провина особи у вчинені кримінально правопорушення встановлюється судом.
 
       Нижче, безпосередньо наведемо норми законодавства стосовно відповідальності з прикладами порушень.
 
Адміністративна відповідальність
Норма Порушення Відповідальність
Частини 1,2 ст. 41 КУпАП Порушення встановлених термінів виплати пенсій, стипендій, заробітної плати, виплата їх не в повному обсязі, терміну надання посадовими особами підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та фізичними особами - підприємцями працівникам, у тому числі колишнім, на їхню вимогу документів стосовно їх трудової діяльності на цьому підприємстві, в установі, організації чи у фізичної особи - підприємця, необхідних для призначення пенсії (про стаж, заробітну плату тощо), визначеного Законом України «Про звернення громадян», або надання зазначених документів, що містять недостовірні дані, порушення терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення, а також інші порушення вимог законодавства про працю. Штраф на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян - суб’єктів підприємницької діяльності від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (далі — н. м. д. г.) (від 510 до 1700 грн.). У разі повторного вчинення протягом року - штраф від 100 до 300 н. м. д. г. (від 1700 до 5100 грн.).
Частини 3, 4 ст. 41 КУпАП Фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), допуск до роботи іноземця або особи без громадянства та осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця, на умовах трудового договору (контракту) без дозволу на застосування праці іноземця або особи без громадянства. Штраф на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю, від 500 до 1000 н. м. д. г. (від 8500 до 17000 грн.). У разі повторного вчинення протягом року - штраф від 1000 до 2000 н. м. д. г. (від 17000 до 34000 грн.).
Частина 7 ст. 41 КУпАП Порушення встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов'язків, передбачених законами України «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Штраф на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю, від 50 до 100 н. м. д. г. (від 850 грн. до 1700 грн.).
Стаття 41-1 КУпАП Ухилення від участі в переговорах щодо укладення, зміни або доповнення колективного договору, угоди, умисне порушення строку початку ведення переговорів, незабезпечення роботи комісій з представників сторін чи примирних комісій у встановлений сторонами переговорів строк. Штраф на осіб, які представляють власників або уповноважені ними органи чи профспілки або інші уповноважені трудовим колективом органи, від 3 до 10 н. м. д. г. (від 51 до 170 грн.).
Стаття 41-2 КУпАП Порушення чи невиконання колективного договору, угоди. Штраф на осіб, які представляють власників або уповноважені ними органи чи профспілки або інші уповноважені трудовим колективом органи, від 50 до 100 н. м. д. г. (від 850 до 1700 грн.).
Стаття 41-3 КУпАП Ненадання інформації для ведення колективних переговорів і здійснення контролю за виконанням колективних договорів, угод. Штраф на осіб, які представляють власників або уповноважені ними органи чи профспілки або інші уповноважені трудовим колективом органи, від 1 до 5 н. м. д. г. (від 17 до 85 грн.).
Стаття 188-4 КУпАП Невиконання законних вимог посадових осіб Держпраці щодо усунення порушень законодавства про охорону праці або створення перешкод для діяльності цих органів. Штраф на працівників від 6 до 10 н. м. д. г. (102 — 170 грн.), на посадових осіб від 30 до 100 н. м. д. г. (510 — 1700 грн.).
Фінансова відповідальність
Норма Порушення Відповідальність
Стаття 265 КЗпП Фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків. Штраф у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення (протягом 2017 року це 96000 грн. (3200 грн. х 30)) за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
Стаття 265 КЗпП Недопущення до проведення перевірки з питань дотримання законодавства про працю, створення перешкод при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених вище. Штраф у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.
Стаття 265 КЗпП Недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці. Штраф у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, (протягом 2017 року це 32000 грн. (3200 грн. х 10)) за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
Стаття 265 КЗпП Недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Штраф у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, (протягом 2017 року це 32000 грн. (3200 грн. х 10)) за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
Стаття 265 КЗпП Порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі. Штраф у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення (протягом 2017 року це 9600 грн. (3200 грн. х 3)).
Стаття 265 КЗпП Недопущення до проведення перевірки з питань дотримання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні. Штраф у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення (протягом 2017 року це 9600 грн. (3200 грн. х 3)).
Стаття 265 КЗпП Порушення інших вимог трудового законодавства. Штраф у розмірі мінімальної заробітної плати (протягом 2017 року це 3200 грн.).
Кримінальна відповідальність
Норма Порушення Відповідальність
Стаття 170 КК Умисне перешкоджання законній діяльності профспілок. Виправні роботи на строк до двох років або позбавлення волі на строк до 3 років із позбавленням права обіймати посаду або займатися певною діяльністю на строк до 3 років.
Частина 1 ст. 172 КК Незаконне звільнення працівника з роботи з особистих мотивів, а також інше грубе порушення законодавства про працю. Штраф від 2000 до 3000 н. м. д. г. (від 34000 до 51000 грн.) або позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років, або виправні роботи на строк до 2 років.
Частина 2 ст. 172 КК Незаконне звільнення з роботи з особистих мотивів або інше грубе порушення законодавства про працю, вчинене повторно, або щодо неповнолітнього, вагітної жінки або матері, яка має дитину до 14 років або дитину-інваліда. Штраф від 3000 до 5000 н. м. д. г. (від 51000 до 85000 грн.) або позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 5 років, або виправні роботи на строк до 2 років, або арешт на строк до 6 місяців.
ПРОТОКОЛ ПРО НАКЛАДЕННЯ ФІНАНСОВИХ ШТРАФІВ ІНСПЕКЦІЄЮ ПРАЦІ
Норма Порушення Відповідальність
Частина 1 ст. 173 КК Грубе порушення угоди про працю шляхом обману чи зловживання довірою або примусом до виконання роботи, не обумовленої угодою. Штраф до 50 н. м. д. г. (до 850 грн.) або позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 5 років, або арешт на строк до 6 місяців, або обмеження волі на строк до 2 років.
Частина 2 ст. 173 КК Грубе порушення угоди про працю шляхом обману або зловживання довірою, або примусом до виконання роботи, не обумовленої угодою, вчинені щодо громадянина, з яким укладено договір про роботу за межами України. Штраф від 50 до 100 н. м. д. г. (від 850 до 1700 грн.) або обмеження волі на строк до 3 років.
Стаття 1-4 КК Примушування до участі у страйку або перешкоджання участі у страйку шляхом насильства чи погрози застосування насильства або шляхом інших незаконних дій. Штраф до 50 н. м. д. г. (до 850 грн.) або арешт на строк до 6 місяців, або обмеження волі на строк до 3 років.
Частина 1 ст. 175 КК Безпідставна невиплата заробітної плати більше ніж за один календарний місяць, вчинена умисно керівником підприємства чи приватним підприємцем. Штраф від 500 до 1000 н. м. д. г. (від 8500 до 17000 грн.) або виправні роботи на строк до 2 років, або позбавлення волі на строк до 2 років, із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.
Частина 2 ст. 175 КК Безпідставна невиплата зарплати більше ніж за один календарний місяць, вчинена умисно керівником підприємства, якщо така невиплата стала наслідком нецільового використання коштів, призначених для цих цілей. Штраф від 1000 до 1500 н. м. д. г. (від 17000 до 25500 грн.) або обмеження волі на строк до 3 років, або позбавлення волі на строк до 5 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.
 
       І наостанок, хочеться зазначити, що знання і розуміння законів з питань праці в наш динамічний час з огляду на досить прискіпливу увагу з боку контролерів - як мінімум - запорука захисту від їх несподіваних візитів. 
 
       Недарма ж кажуть : «Той, хто обізнаний - той озброєний!» Отже, не завадить дотримуватись саме цього принципу (як ми вже зазначали раніше в наших публікаціях) та завжди тримати руку на пульсі змін діючого законодавства.
 
 
З повагою, керівник судово - правового департаменту
 
Олег Нікітін

Залиште Нам Ваші контакти і Ми з Вами зв'яжемося

ID Legal Group
ID Legal Group