Завантаження сайту

Окремі проблеми притягнення до відповідальності за незаконне виготовлення алкогольних напоїв, - Микита Задорожний, адвокат ID Legal Group

Окремі проблеми притягнення до відповідальності за незаконне виготовлення алкогольних напоїв, - Микита Задорожний, адвокат ID Legal Group
05.10.2021

Згадуючи про діяльність слідчих податкової міліції (яку все ніяк остаточно не замінить новостворене Бюро економічної безпеки) пересічні громадяни схильні вважати, що ними розслідуються лише правопорушення, які полягають в умисному ухиленні від сплати податків, але це не зовсім вірна думка.

Вказаним слідчим підслідна ціла низка статей Кримінального кодексу України, деякі з них  хоча віддалено пов’язані з несплатою податків (хоча б тому, що навряд чи з незаконної діяльності їх хтось сплачує), але все ж таки не передбачають у своїй диспозиції такого порушення.

Однією з них є стаття 204 КК України, яка, серед іншого, передбачає відповідальність за незаконне виготовлення алкогольних напоїв.

Чи варто приділяти увагу цій нормі, адже має бути так: якщо алкогольні напої виробляються без ліцензії, в антисанітарних умовах – відповідальність гарантована. Але не все так просто.

Всім і кожному відомо, що головним правилом Кримінального кодексу України є «все, що не заборонено - дозволено». ККУ забороняє вчиняти певні діяння шляхом внесення їх як до окремих його статей, так і до частин статей, що передбачають декілька діянь. Спосіб внесення значення не має – якщо передбачено, то цього робити не можна.

Відтак, ми з’ясували, що не можна незаконно виготовляти алкогольні напої. Але виникає питання: що означає «незаконно» і що означає «алкогольні напої»? Пересічний громадянин може сказати, що це «адвокатські штучки»: ну що може бути незрозумілим у цих словах? Незаконно – це неправильно, а алкогольні напої – настільки все ясно, що і слів витрачати шкода. Але, як завжди, є «але».

Дійсно, «незаконно» при дещо спрощеному тлумаченні можна прирівняти до «неправильно». Так, може, і краще для розуміння. Для початку скористуємось цим терміном. Отже, «неправильно», тобто всупереч якомусь правилу чи у невідповідності до нього. А де шукати це правило? Враховуючи те, що до «неправильно» ми дійшли через «незаконно», то очевидно, що правила виготовлення алкогольних напоїв повинні бути передбачені у законі чи у підзаконному нормативно-правовому акті [примітка: якщо б диспозиція ч.2 ст.204 КК України починалася зі слів «не передбачене законом виготовлення…», то коло пошуку слід було б звузити лише до законів].

Для встановлення правил виготовлення алкогольних напоїв в українському законодавстві існує ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», з якого вбачається, що в прив’язці до теми цієї публікації незаконне виготовлення алкогольних напоїв фактично може мати дві форми: їх фальсифікація (виготовлення з порушенням технології чи з неправомірним використанням знака для товарів і послуг, чи копіюванням форми, упаковки, зовнішнього оформлення, а так само прямим відтворенням товару іншого підприємця з самовільним використанням його імені) та виробництво без наявності ліцензії на цей вид підприємницької діяльності.

З незаконністю розібралися. Настав час розібратися з самими алкогольними напоями. Хтось почувши ці слова уявить пляшку дорогого віскі, а хтось – виготовлену в селі його дідом мутну рідину. У кожного свій смак, але у розумінні вищеназваного Закону, алкогольним напоєм може вважатися лише один з названих об’єктів.

Так, відповідно до його ст.1 алкогольними напоями є продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об’ємних одиниць, які зазначені у певних товарних позиціях УКТ ЗЕД.

В свою чергу ці позиції вказують на віскі, горілку, бренді тощо. Як же розібратися в цьому розмаїтті: все містить харчові спирти, може бути прозорим чи з певним забарвленням? Яка назва, якому напою відповідає?

Відповідь на це питання може дати ДСТУ. Щодо горілок, наприклад, це ДСТУ 4256:2003 «Горілки і горілки особливі». Цими вимогами визначаються параметри, характеристики, яким повинна відповідати спиртовмісна рідина, щоб її можна було назвати горілкою (в даному випадку). Якщо вона цим вимогам не відповідає, то і не може вважатися горілкою.

Обертаємось назад - до позицій УКТ ЗЕД. Горілка в них є, а те, що не може вважатися горілкою - відсутнє (звісно, в даному випадку мова йде про випадок, коли спиртовмісна рідина не є не лише горілкою, але і одночасно не відповідає вимогам ДСТУ щодо алкогольного напою з будь-якою іншою назвою).

Але ж раніше ми з’ясували, що в Законі алкогольними напоями називаються лише ті продукти, які передбачені в певних товарних позиціях УКТ ЗЕД. Відтак, якщо спиртовмісна рідина не потрапила до цих товарних позицій, то вона не є алкогольним напоєм у розумінні Закону. Саме тому вищезгаданий продукт, виготовлений дідом, формально не може вважатися алкогольним напоєм.

А з цього висновку випливає інший: фактично скільки б умовним дідом не було виготовлено його власного продукту, який не відповідає вимогам ДСТУ щодо жодного передбаченого ним алкогольного напою, а отже таким і не являється,немає підстав для притягнення його до відповідальності за ч.2 ст.204 КК України, оскільки зазначена норма передбачає відповідальність за незаконне виготовлення тільки і лише алкогольних напоїв.

 

Торкаючись практики слідчих органів податкової міліції слід відзначити, що у більшості випадків викриття так званих підпільних цехів з виробництва алкоголю, які, зокрема, висвітлюються в засобах масової інформації, виявляється, що вилучена спиртовмісна рідина лише дуже віддалено нагадує той напій, назва якого зазначена на етикетці пляшки, в якій вона знаходиться. І для притягнення винних осіб до відповідальності за вчинене доводиться витрачати набагато більше часу та зусиль, ніж їх було б потрібно в разі, якщо б чинне законодавство відповідало б своїм вимогам щодо якості.

 

Також не можна оминути увагою і той дивний факт, що в «сусідній» нормі: ч.3 ст.204 КК України йдеться про передбачені в тому числі і ч.2 ст.204 товари (зокрема – про алкогольні напої), які становлять загрозу для життя чи здоров’я людей або навіть завдали їм шкоди.

Оскільки ми з’ясували, що алкогольними напоями можуть бути лише продукти, які відповідають певним вимогам ДСТУ, то з цього наскільки логічним настільки і абсурдним постає висновок про те, що становити загрозу можуть і продукти, які відповідають цим вимогам.

 

Ось так чи то надмірна зарегульованість суспільних відносин, чи то навпаки – недбала неузгодженість норм різних законів призвели до проблем на, як то кажуть, рівному місці. Хоча вихід з цього становища не вбачається надто вже складним. Наприклад, в Законі України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового…» можна дати більш широке тлумачення терміну «алкогольні напої» для цілей притягнення до відповідальності за ст.204 КК України, а бо у самій цій статті алкогольні напої замінити на давно вже використовуваний слідством і згаданий в цій публікації термін «спиртовмісна рідина».

З повагою,

Микита Задорожний

Адвокат

ID Legal Group

Микита Задорожний

Залиште Нам Ваші контакти і Ми з Вами зв'яжемося

ID Legal Group
ID Legal Group