Skip to content Skip to sidebar Skip to footer

Отдельные вопросы квалификации деяний по ст.212 УК Украины после изменений в уголовное законодательство, – Никита Задорожный, адвокат ID Legal Group

Всім, кого це так чи інакше стосується,  відомо, що наприкінці вересня 2019 року набрали чинності зміни до ст.212 КК України, а саме: з одного боку, було підвищено нижню межу розміру фактичних ненадходжень до бюджету, який обумовлює (звісно, за наявності інших необхідних підстав) настання кримінальної відповідальності за ухилення від сплати податків, а з іншого – посилено відповідальність за вчинення діянь, передбачених цією статтею.

Тобто зміні були піддані лише кількісні покажчики, що впливають на кваліфікацію діянь, а тому очікувати того, що можуть виникнути розбіжності у підході до їх застосування, не доводилося (особливо, коли такі розбіжності виникають в одному, так би мовити, «таборі»).

Немає жодних складнощів з тим, яким чином кваліфікувати діяння щодо ухилення від сплати податків, вчинені після 25.09.2019 року (день набрання чинності змінами до ст.212 КК України).

Але, як нам стало відомо, щодо діянь, вчинених до настання цієї дати, після набрання змінами чинності певний час існували суперечки між слідчими ДФС та їх процесуальними керівниками.

Так, перші висловлювали думку про те, що до діянь, вчинених до 25.09.2019 року, також слід застосовувати нижню межу відповідальності на рівні 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (НМДГ), але виходити з розміру НМДГ, який був на час вчинення діяння.

Прокурори ж стверджували, що застосуванню підлягає не тільки розмір НМДГ, який був на час вчинення діяння, але і найменша необхідна саме на той момент кількість таких мінімумів. Тобто 1000 НМДГ стосовно діянь, вчинених до 25.09.2019 року.

В зв’язку з цим, між ними виникали принципові розбіжності в процесуальних питаннях, наприклад, чи підлягає закриттю кримінальне провадження за ч.1 ст.212 КК України, якщо діяння вчинене до 25.09.2019 року, а розмір ненадходжень становить, скажімо, 2000 НМДГ. І якщо закривати, то яку з передбачених для цього ст.284 КПК України підстав обрати?

Зрозуміло, що, виходячи зі свого підходу до кваліфікації діянь, прокурори були проти закриття таких проваджень. Зрештою, слідчим вдалося переконати процесуальних керівників в правильності своєї позиції щодо кваліфікації, і необхідності закриття відповідних проваджень, але щодо підстав для їх закриття єдиної думки ще немає.

Так, на думку слідчих, такі провадження підлягають закриттю на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України (за встановленням відсутності складу кримінального правопорушення), а процесуальні керівники пропонують робити це на підставі п.п.1, 4 ч.1 ст.284 КПК України (за встановленням відсутності події кримінального правопорушення та на підставі набрання чинності законом, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою).

У цьому «протистоянні» ми більше схиляємось у бік слідчих і ось, чому.

 

Що стосується підходу до кваліфікації.

Так, з одного боку, відповідно до ч.2 ст.4 КК України, робити висновки про злочинність діяння слід, виходячи з тих норм, які діяли на момент його вчинення, а до 25.09.2019 року злочинним і караним було ухилення від сплати податків в розмірі від 1000 НМДГ. Але це правило має виключення, передбачене ч.1 ст.5 того ж Кодексу: якщо новим законом про кримінальну відповідальність будь-яким чином поліпшується становище особи, то навіть у разі вчинення злочину до набрання чинності таким новим законом, застосуванню підлягає саме цей новий закон.

Таким чином, правильним вбачається кваліфікувати за новою редакцією ст.212 КК України і ті діяння, які були вчинені до набрання нею чинності.

В той же час слід відзначити, що частинами ст.212 КК України регламентується лише кількість НМДГ, необхідна для кваліфікації діяння як злочину, а не розмір самого НМДГ.

Цей розмір встановлюється іншим актом, який не є законом про кримінальну відповідальність, а тому він не має зворотної дії у часі і застосуванню підлягає розмір НМДГ (не кількість), який був чинним на момент вчинення діяння.

 

Що стосується закриття кримінальних проваджень.

Одразу відзначимо, що питання про закриття кримінального провадження може виникнути лише в ситуації, коли абсолютний розмір ненадходжень до бюджету не становить тієї найменшої кількості НМДГ, що необхідна для настання кримінальної відповідальності навіть за ч.1 ст.212 КК України. У випадках, коли розмір ненадходжень перестав«дотягувати» до кваліфікованого складу злочину (ч.ч.2, 3 ст.212 КК України), здійснюється звичайна зміна кваліфікації діяння, що не впливає на суть його злочинності.

В питанні підстав для закриття кримінального провадження ми також погоджуємося із позицією слідчих.

Для обґрунтування такої нашої думки цього разу почнемо з оцінки позиції прокурорів.

Так, на наше переконання, використання за вищезгаданих умов в якості підстави для закриття кримінального провадження обставини, вказаної у п.1 ч.1 ст.284 КПК України, постає абсолютно неправильним та недоречним, оскільки вона може бути використана лише в тому випадку, коли розслідуванням буде встановлено, що ті діяння, про факт нібито вчинення яких був повідомлений орган досудового розслідування, взагалі ніколи не мали місця, а повідомлення про їх вчинення не відповідає дійсності.

В той же час, не будучи настільки ж очевидно недоречною, обставина, зазначена в п.4 ч.1 ст.284 КПК України, також не може бути застосована до нашого випадку, оскільки зміни, внесені до ст.212 КК України, торкнулися лише частини об’єктивної сторони передбачених нею злочинів у вигляді наслідків. Крім того, на відміну від, наприклад, ст.205 КК України (в т.ч. і її «матеріальної» ч.2), саме діяння не було виключено з КК України.

При цьому, слід звернути увагу, що в п.4 ч.1 ст.284 КПК України використовується саме термін «діяння», а не «кримінальне правопорушення». Цей момент є важливим у випадках, що стосуються злочинів із матеріальним складом, адже, відповідно до ч.1 ст.11 КК України діяння визначається саме як дія або бездіяльність безвідносно відсутності/наявності та тяжкості їх наслідків.

Отже, логічним буде вважати, що для застосування п.4 ч.1 ст.284 КПК України необхідно, щоб ухилення від сплати податків як таке перестало бути передбаченим КК України. Але такого не відбулося.

Таким чином, нам залишається зробити висновок про те, що єдиним правильним та нормативно обґрунтованим способом для закриття кримінальних проваджень за ч.1 ст.212 КК України в зв’язку зі змінами, що набрали чинності з 25.09.2019 року, є використання в якості підстави для цього обставини, передбаченої п.2 ч.1 ст.284 КПК України.

 

З повагою,

Микита Задорожний

адвокат ID Legal Group