Завантаження сайту

Відмовлено у прийнятті податкової звітності! Що необхідно знати платнику!

Відмовлено у прийнятті податкової звітності! Що необхідно знати платнику!
04.07.2016
       Пунктом 49.8 статтi 49 Податкового Кодексу України (далi – ПКУ) визначено, що прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу.
 
       Проте, сьогоднi з проблемою відмови у прийнятті податкової звітності досi стикається значна кiлькiсть суб’єктiв господарювання i доволi часто причини такого не прийняття є «надуманими» фіскальними органами (наприклад, помилка у КВЕД), якi  для  платника випливають в негативнi наслiдки: як мiнiмум – донарахування штрафу за не подання звітності.
  
       I навiть подання документiв в електронному виглядi та отримання квитанцiї № 1 не захищає платника податкiв від отримання повiдомлення про не прийняття декларацiї. Навіть коли має місце технічний збій у роботі сервісів (наприклад, МеDОС) із прийняття звітів в електронному вигляді, то це чомусь стає проблемою платника податків, а документи вважаються неподаними.
 
       Проте, судова практика свідчить про можливiсть оскарження рiшень фiскального органу про не визнання податкової звiтностi i останнi рiшення суду (Ухвала Київського апеляційного адміністративного суду №826/24295/15 вiд 26 квітня 2016 року) доводять,  що перевірка цілісності пакету документів відбувається до направлення квитанції № 1, а датою подання документів є дата отримання платником податків квитанції № 1. Якщо надалі платник податків отримує квитанцію № 2 про неприйняття податкових документів в електронному вигляді, саме фіскальний орган повинен довести суть порушення, в даному випадку, в чому порушення цілісності пакету документів.  Оскільки фіскальний орган не повідомив про це платника податків, та не довів цього в суді, його дії є протиправними, а повідомлення – рішення про донарахування штрафних санкцій визнається нечинним. 
 
       Що ж до вiдмови в прийняттi декларацiї з причини не вiрного  зазначення платником у декларації коду виду економічної діяльності (КВЕД) також є рiшення суду на користь платникiв.
 
       Так, наприклад, Судді ВСУ в Постанові від 12.01.2015 р. у справі № К/800/53150/13 роз’яснили, що може стати причиною неприйняття податкової звітності. 
 
       Прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу відповідно до п. 49.8 ст. 49 ПКУ. Імперативний характер наведеної норми означає, що податковий орган не вправі не прийняти фактично отриману податкову декларацію, подану платником податків особисто або через представника, поштою чи засобами електронного зв'язку.
 
       Процедура прийняття податкової декларації полягає у вчиненні посадовою особою податкового органу фактичних дій із:
 
       • перевірки наявності й достовірності заповнення обов'язкових реквізитів, передбачених п.-п. 48.3 та 48.4 ПКУ;
       • реєстрації податкової декларації в день її отримання контролюючим органом.
 
       Відмова прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених нормами  ПКУ, в тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо), забороняється.
 
       Водночас, неправильне зазначення суб'єктом господарювання у декларації коду виду економічної діяльності (КВЕД) не перешкоджає ідентифікації його як платника податків і не є перешкодою для формування показників податкової звітності та їх подальшої перевірки податковим органом. Отже, такі дефекти не є недоліком заповнення податкової звітності й не слугують підставою для її неприйняття згідно з викладеними законодавчими положеннями. Зазначена обставина не впливає на показники поданої декларації, не призводить до неможливості або ускладнення перевірки податковим органом зазначених у ній даних, а відтак відсутні підстави для невизнання декларації документом податкової звітності.
 
       Крiм визначених вище ситуацiй, платник також може стикнутись з такою проблемою як не визнання декларацiї контролюючим органом, при цьому не отримання від нього повiдомлення про таке невизнання (хоча це є прямим порушенням               п.п. 49.9.2 ПКУ),  а iнформацiя про такий факт стає вiдомою платнику, наприклад, вiд його контрагента. В такому випадку, платник має повне право звернутись з письмовим запитом до контролюючого органу про причини вiдмови у прийняттi звiтностi та вiдсутностi повiдомлення про такий факт вiд контролюючого органу. Якщо ж у відповідь на запит, контролюючий орган повідомить про відмову у прийнятті податкової декларації і причини відмови будуть не передбачені законом, в такому випадку цілком обґрунтованим буде звернення до суду.
 
       Таким чином, слiд  обов'язково пам'ятати про право платника на оскарження відмови контролюючого органу у прийнятті податкової декларації в адміністративному або судовому порядку (п. 49.12 ст. 49 ПКУ). При цьому, оскарження відмови у прийнятті декларації в судовому порядку, в більшості випадків, як свiдчить практика, є ефективним засобом захисту порушених прав та інтересів суб'єктiв господарювання.
 
З повагою, керiвник органiзацiйно – правового департаменту
 
Олена Самодiна

Залиште Нам Ваші контакти і Ми з Вами зв'яжемося

ID Legal Group
ID Legal Group