Завантаження сайту

Відсутність затвердженого кошторису органу державної влади, як причина відмови в розгляду апеляційної скарги. Позиція Верховного суду, - Олег Нікітін, адвокат ID Legal Group

Відсутність затвердженого кошторису органу державної влади, як причина відмови в розгляду апеляційної скарги. Позиція Верховного суду, - Олег Нікітін, адвокат ID Legal Group
26.07.2018

Ефективний розгляд справи в адміністративному чи іншому процесі безспірно залежить від часу. Саме тому правове регулювання строків розгляду та розв'язання справи має важливе значення для судочинства.Проте дедалі часто учасники зловживають своїми процесуальними правами, посилаючись на відсутність відповідного бюджетного фінансування, пропустивши строк оскарження судового рішення, не виключенням є і органи державної влади.

Історія справи

У справі №804/3801/16, ліквідаційна комісія міського управління звернулася в окружний адміністративний суд, з позовом до об'єднаної державної податкової інспекції, про визнання неправомірним рішення та його скасування.Суд, на підставі наданих учасниками доказів позовні вимоги задовольнив. Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, обґрунтувавши свою позицію тим, що суд першої  інстанції не повністю з'ясував обставини справи та неправильно застосував норми матеріального та  процесуального права, а тому  просить скасувати рішення та прийняти нове.

Апеляційні мандри

Адміністративний апеляційний суд у березні 2017 року, залишив скаргу без руху, адже до неї не було додано документу про сплату судового збору та відмовив у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору. У квітні того ж року повернув відповідачу апеляційну скаргу через не усуненням ним недоліків протягом встановленого строку.

Відповідач в свою чергу, повторно подав апеляційну скаргу у червні, яку апеляційний суд залишив без руху та надав змогу протягом  тридцяти днів з часу отримання ухвали зазначити інформацію щодо дати отримання ним копії постанови суду першої інстанції та разом з цим надати відповідні докази, що підтверджують та обґрунтовують підстави для поновлення строку оскарження, відповідно до  ст. 189 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України). Однак, проаналізувавши наведені підстави відповідача для поновлення строку апеляційного оскарження, суд дійшов висновку про відсутність доказів неможливості своєчасної подачі апеляційної скарги з моменту отримання відповідачем копії постанови, що оскаржується, а тому у вересні у відкритті провадження відмовив.

Висновок Верховного Суду

Надалі відповідач, звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду, вказавши, що  апеляційним судом неправильно застосовано норми процесуального права тому необхідно скасувати рішення суду апеляційної інстанції та направити справу на продовження розгляду. В обґрунтуванні, зазначив що пропущення строку на апеляційне оскарження зумовлено відсутністю фінансування, яке передбачено для сплати судового збору та блокуванням рахунків податкового органу через стягнення судового збору та грошової винагороди арбітражному керуючому.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у січні 2018 року відкрив касаційне провадження та зазначив наступне.

Ст. 186 КАС України, яка була чинна на момент подання апеляційної скарги, визначає, що скарга подається з дня проголошення постанови суду першої інстанції протягом десяти днів, а відповідно до ч. 4 ст. 189 КАС України - залишається без руху, якщо вона була подана після закінчення строків. Проте, протягом тридцяти днів після отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа може звернутися до суду з заявою про поновлення строків з зазначенням підстав для такого поновлення. Якщо ж заява не подана у визначений строк або підстави для поновлення строку апеляційного оскарження визнані як неповажні, то суддя змушений відмовити у відкритті апеляційного провадження.

Колегія суддів Верховного Суду погоджується з відмовою у відкритті провадження адміністративним судом, адже повторна апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції була подана після завершення визначеного Кодексом строку її оскарження та без зазначення поважних причин.  Обґрунтування щодо неможливості  подачі апеляційної скарги протягом визначеного строку через відсутність належного фінансування, не розглядається як поважна підстава, адже особа повинна вчиняти усі можливі  дії та заходи для реалізації свого права. А у випадку, коли це стосується суб'єктів владних повноважень, фінансування яких відбувається за рахунок Державного бюджету України, то держава повинна заздалегідь передбачити кошти на сплату судового збору або будь-які інші цілі.

Варто, звернути увагу, що порядок затвердження кошторисів бюджетних установ, регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 року №228, а саме пунктами 44 та 45, в яких зазначено, що розписи бюджетних установ затверджуються проектами установи, які засвідчені підписами керівника фінансового підрозділу або бухгалтерської служби, з початку року та протягом одного місяця.  Але, якщо бюджетний розпис на наступний рік не затверджено, то тоді складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. 

Отже, Касаційний суд, відповідно до ст. 350 КАС України, залишив касаційну скаргу без задоволення, а попередні судові рішення - без змін.

Таким чином, відсутність затвердженого кошторису, яким передбачається бюджетне  фінансування, суб’єкту владних повноважень, що стало причиною не сплати судового збору і підставою для повернення апеляційної скарги не може розцінюватись, як поважна причинащодо пропущення строку оскарження судового рішення.

З повагою,

Олег Нікітін

Керівник судової практики

ID Legal Group

Олег Нікітін

Залиште Нам Ваші контакти і Ми з Вами зв'яжемося

ID Legal Group
ID Legal Group