Завантаження сайту

Перспектива оскарження наказу податкового органу про проведення планової перевірки. Наслідки для платника, - Олег Добровольський, партнер ID Legal Group

Перспектива оскарження наказу податкового органу про проведення планової перевірки. Наслідки для платника,  - Олег Добровольський, партнер ID Legal Group
10.10.2018

Стаття опублікована у виданні «Юрист і Закон» № 36 від 04 жовтня 2018 року

 

Чинне податкове законодавство та різноманітність судової практики ставлять перед кожним платником низку питань, на які потрібно мати однозначну й чітку відповідь. Отже:

  • Чи є перспектива для платника в оскарженні наказу про проведення планової перевірки?

Відповідь:перспектива завжди є,якщо правильно побудувати стратегію захисту порушеного правай об'єктивно оцінити наявні підстави, практичні можливості та певні ризики.

  • Чи потрібно взагалі оскаржувати наказ та чи не розлютить це перевіряючих?

Відповідь:виважені,обґрунтовані й стратегічні дії платника доводять його спроможність обстоятивласну правову позицію та змушують контролюючий орган поважати свого опонента. При цьому підхід до спірних правовідносин має бути індивідуальним, з аналізом усіх можливих наслідків (виправданих ризиків), адже єдиного рішення для всіх життєвих ситуацій немає.

  • Якщо платника внесено до плану-графіка документальних планових перевірок – чи може це свідчити про ризик донарахування контролюючим органом величезних сум, що призведе до довготривалого й стресового процесу адміністративних і судових оскаржень, а можливо, навіть до допитів, надань пояснень і обшуку в межах кримінального провадження?

Відповідь:задля мінімізації можливих негативних ризиків необхідно спочатку їх оцінити йпроаналізувати, а оцінивши – побудувати послідовну покрокову стратегію на стадії підготовки до перевірки.

Якраз цю статтю й присвячено цій актуальній для платників тематиці, зокрема відповідям на поставлені вище питання.

Основним актом законодавства, що регулює порядок проведення всіх видів перевірок податковими органами, є Податковий кодекс України(далі – ПК України).

 

Єдиною підставою для проведення податковим органом планової документальної виїзної перевірки є внесення суб'єкта господарювання до відповідного плану-графіка перевірок, повноваження щодо затвердження якого належать ДФС України.

 

Такий план-графік формують на кожний рік і обов'язково розміщують на офіційному сайті ДФС України в строк до 25 грудня перед настанням року, у якому такі перевірки буде проведено.

 

Порядок складання та затвердження плану-графіка документальних планових перевірок

Порядок формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків, затверджений наказом Мінфіну від 02.06.2015 р. № 524(далі – Порядок № 524), є підзаконним актом, який поширюється на необмежене коло суб'єктів, до яких він застосовується.

Отже, Порядок № 524, власне, визначає низку заходів, які здійснюють податкові органи для складання плану-графіка проведення документальних планових перевірок (далі – план-графік) і його затвердження.

Зауважимо, норми ПК Українине регулюють порядок складання плану-графіка. Тож усі питання щодо його складання, а також коригування й оновлення в разі потреби внести зміни вирішено саме в Порядку № 524.

Зокрема, установлено, що за необхідності відкоригувати план-графік територіальні податкові органи з використанням своїх інформаційно-телекомунікаційних систем складають проекти коригування в строк не пізніше за 3-тє число кожного календарного місяця поточного року (перше коригування починається з другого календарного місяця поточного року).

Разом із проектом плану-графіка (або його коригування) складають також інформаційно-аналітичні довідки щодо кожного платника на основі інформації (даних), наявної в інформаційно-телекомунікаційних системах податкових органів.

Після остаточного узгодження проектів планів-графіків (або їх коригування) територіальні податкові органи надають їх в електронній формі профільним структурним підрозділам податкових органів, які й проводять перевірки. До таких планів-графіків (або їх коригування) також додають необхідні додатки й обґрунтування підстав для внесення до них того чи іншого платника.

Коригування здійснюють із врахуванням показників платника за останній звітний період.

Крім того, слід зазначити, що перелік критеріїв, за якими податкові органи відбирають платників для внесення до їхнього плану-графіка перевірок, визначено відповідними окремими розділами Порядку № 524.

Загальний план-графік щодо всіх платників містить плани-графіки територіальних податкових органів і підлягає затвердженню Головою ДФС України та оприлюдненню на офіційному сайті ДФС України.

Затверджений загальний план-графік виконують усі підрозділи територіальних податкових органів.

Отже, з наведеного вище випливає, що складання та коригування плану-графіка забезпечують територіальні податкові органи.

 

Висновки:

  • Матеріали для внесення платника податків до плану-графіка планових перевірок (чи його коригування) передбачають наявність достатнього переліку документів і обґрунтування підстав для ухвалення такого управлінського рішення. При цьому в такому рішенні беруть участь лише податкові органи територіального та центрального рівня, які, відповідно, безпосередньо впливають на права платника податків, тоді як платники не мають можливості будь-яким чином впливати на його прийняття.

Утім платник має право оскаржити будь-яке рішення податкового органу. Проте слід мати на увазі, що таке оскарження необхідно здійснювати з моменту, коли платник довідався про внесення його до плану-графіка чи коригування (наприклад, з моменту виявлення себе в розміщеному на сайті ДФС України плану-графіку чи його оновленій редакції).

Після цього платник має право звернутися до територіального податкового органу із запитом на публічну інформацію або надіслати адвокатський запит в інтересах платника й отримати відповідь про підстави внесення до плану-графіку чи його коригування.

  • У разі отримання відмови в наданні інформації або необґрунтованої відповіді щодо внесення до плану-графіка, платник має право звернутися до суду про оскарження такої відповіді й зобов'язання податкового органу надати інформацію про підстави внесення його до плану-графіка. Це в подальшому стане підґрунтям для оскарження наказу про проведення планової виїзної перевірки.
  • Оскарження платником податків наказу про проведення планової документальної перевірки, виданого для реалізації наказу, яким затверджено план-графік чи його коригування, не забезпечує ефективного захисту, оскільки платник фактично не спростував неправомірність підстав для внесення його до плану-графіка перевірок. Адже аргументами платника в разі оскарження наказу про проведення перевірки будуть докази про його незаконність і безпідставність, які нівелюватимуться наявними матеріалами, що були підставою для внесення до плану-графіка чи його коригування, які платник свого часу не оскаржив.

 

Врахування ризиків під час складання плану-графіка або його коригування

Одним з визначальних чинників для внесення платника до плану-графіка проведення документальних планових перевірок згідно з нормами ПК Україниєнаявність ризику несплати ним податків і зборів, а також невиконання податкового або іншого законодавства, контрольза яким здійснюють податкові органи.

Періодичність проведення планових перевірок у платників залежить від рівня ризику (високий, середній або незначний), визначеного податковим органом за результатами господарської діяльності таких платників. Отже, за результати аналізу їхньої діяльності залежно від рівня ризику передбачено такий порядок внесення до плану-графіка:

при незначному рівні ризику – 1 раз на 3 роки;

при середньому рівні ризику – 1 раз на 2 роки;

при високому рівні ризику – 1 раз на рік.

Висновок: платник не має можливості на етапі складання плану-графіка (або його коригування)оцінити правильність визначення податковим органом його належності до одного з перелічених рівнів ризиків, оскільки їх перелік і поділ входить до повноважень Мінфіну.

Однак звертаємо увагу, що під час розгляду Верховним Судом (далі – ВС) справи № 813/1946/17 (постанова ВС від 23.01.2018 р.) вирішальним аргументом на користь платника стало ненадання податковим органом інформації, використаної для внесення цього платника до плану-графіка, оскільки із наданих цим органом документів, а саме з інформаційно-аналітичної довідки, неможливо визначити, за який звітний період було проаналізовано господарську діяльність цього платника та як саме було визначено відповідний рівень ризику, а з витягу плану-графіка неможливо встановити дату й орган, який його затвердив. Указане свідчить, що відповідач порушив умови й порядок прийняття податковим органом рішення про проведення перевірки, наслідком чого є скасування такого наказу.

 

Порядок складання та надсилання наказу про проведення планової перевірки

Про проведення документальної планової перевірки податковий орган видає наказ, який підписує керівник цього органу (або його заступник, або уповноважена особа податкового органу).

Право в податкового органу на проведення перевірки виникає лише в разі своєчасного (у строк за десять календарних днів до початку її проведення) направлення платнику копії наказу про проведення документальної планової перевірки та письмового повідомлення (у якому вказано дату початку проведення перевірки) одним із таких способів: вручено особисто під розписку або рекомендованим листом із поштовим повідомленням про вручення.

При цьому платник допускає посадових осіб податкового органу до проведення документальної планової виїзної перевірки лише за наявності підстави (унесення його до плану-графіка в поточному році) та за умови надіслання або особистого вручення таких документів:

направлення на проведення перевірки з установленими ПК Україниобов'язковими реквізитами, що підтверджують його дійсність;

копії наказу про проведення перевірки з обов'язковими реквізитами, що підтверджують його дійсність;

  • також пред'явлення службових посвідчень перевіряючих, указаних у направленні на проведення перевірки, що підтверджують належність цих осіб до певного податкового органу, який має право проводити перевірку такого платника.

Отже, очевидним є те, що важливу роль у наявності підстав відіграє, зокрема, своєчасне направлення платнику інформації та документів, які надають податковому органу право на проведення планової перевірки. Непред'явлення чи ненадіслання платнику у випадках, визначених ПК України,указаних документів та інформації або пред'явлення зазначених документів, щооформлені з порушенням вимог, є підставою для недопущення посадових осіб податкового органу до проведення планової виїзної перевірки.

При цьому не менш важливим аспектом є й те, що паралельно з недопуском перевіряючих до перевірки платник має вжити заходів щодо реалізації процедури оскарження наказу на перевірку.

 

Наслідки (ризики) недопущення перевіряючих до проведення планової перевірки

У разі недопуску перевіряючих до перевірки платник має врахувати такі ризики:

  • оскарження наказу про проведення перевірки без винесення судом ухвали про забезпечення позову не зупиняє його дії.

Аналогічний висновок наведено, зокрема, у постанові ВС від 01.08.2018 р. у справі № 817/519/16, у якій зазначено, що оскарження позивачем наказу не зупиняло його дію, не було перешкодою для його реалізації та не могло змінити терміни проведення планової перевірки товариства, визначені планом-графіком проведення планових виїзних перевірок;

  • недопуск представників податкового органу до перевірки може бути підставою для застосування адміністративного арешту майна, що може призвести до блокування роботи платника.

Під арештом майна потрібно розуміти встановлення заборони платнику вчиняти будь-які дії щодо належного йому майна, до якого застосовано арешт. При цьому податковий орган може застосувати арешт до будь-якого майна платника (зокрема, і грошових коштів на поточному рахунку), за винятком того, до якого не може бути застосовано стягнення.

Арешт грошових коштів на поточному рахунку платника здійснюють за судовим рішенням на підставі звернення податкового органу. Звільнення таких коштів з-під арешту також відбувається за судовим рішенням.

Арешт майна може бути повним (заборона платнику в реалізації права розпоряджатися або користуватися належним йому майном) або умовним (обмеження платника в реалізації права власності на належне йому майно, що передбачає обов'язкове отримання дозволу податкового органу на вчинення операцій стосовно цього майна).

Арешт майна також може бути застосовано до товарів платника та валютних цінностей, які продаються з порушенням установленого порядку.

Адмінарешт майна накладається рішенням керівника контролюючого органу (або його заступника, або уповноваженої особи податкового органу), при цьому таке накладення підлягає перевірці судом протягом 96 годин (4 доби).

Рішення про накладання адмінарешту може бути оскаржено в адміністративному чи судовому порядку.

Адмінарешт майна припиняється з підстав усунення причин його виникнення, непродовження судом строку накладення чи скасування рішення про його накладення судом.

 

Узагальнені висновки щодо заходів, яких може вжити платник для запобігання проведенню перевірки

  1. Виявивши інформацію про внесення до плану-графіка перевірок, звернутися до податкового органу з письмовим запитом щодо надання публічної інформації або адвокатським запитом для отримання документів та інформації, які стали підставою для внесення цього платника до плану-графіка.
  2. На підставі отриманої відповіді сформувати й подати позов про визнання незаконним (протиправним) і скасування наказу, яким унесено платника до плану-графіка перевірок.
  3. Отримавши від податкового органу повідомлення про проведення планової перевірки, направити на його адресу відповідь, у якій указати, що проведення перевірки є незаконним у зв'язку з оскарженням наказу про внесення платника до плану-графіка, і відповідно попередити податковий орган про незаконність дій щодо проведення планової перевірки.
  4. Отримавши наказ на перевірку, оскаржити його на тих самих підставах, що й було оскаржено наказ про внесення платника до плану-графіка.
  5. Не допускати перевіряючих до перевірки, адже потім оскаржити нарахування з підстав неправомірності проведення перевірки буде неможливо.

Зокрема, такий висновок міститься в постанові ВС від 20.06.2018 р. у справі № 818/48/16: "...підстави для скасування наказу відсутні у силу того, що його дія, як акта індивідуальної дії, вже вичерпана фактом проведеної перевірки, за результатами якої складено Акт".

Довідково. На офіційному сайті ДФС України в розділі"Діяльність" /підрозділ"Плани та звітироботи" / підрозділ "План-графік проведення документальних планових перевірок на 2018 рік" періодично (щомісяця) оновлюють розміщений план-графік документальних планових перевірок платників у поточному році (остання дата оприлюднення – 17.09.2018).

Зокрема, там розміщено Довідник структури плану-графікана поточний рік (у якому наведено класифікацію за кодами підприємств з урахуванням напрямів їхньої діяльності та розподіл за розділами, підрозділами та групами), а також додаткові матеріали:

  • Розділ І плану-графіка "Документальні планові перевірки платників податків – юридичних осіб" та Розділ ІІ плану-графіка "Документальні планові перевірки фінансових установ, постійних представництв та представництв нерезидентів" з урахуванням проведеного коригування за вересень 2018 року;
  • Розділ ІІІ плану-графіка "Документальні планові перевірки платників податків – фізичних осіб" з урахуванням проведеного коригування за вересень 2018 року;
  • Розділ ІV плану-графіка "Документальні планові перевірки платників податків – юридичних осіб з питань правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" з урахуванням проведеного коригування за вересень 2018 року.

З повагою,

Олег Добровольський

Партнер

ID Legal Group

Олег Добровольський

Залиште Нам Ваші контакти і Ми з Вами зв'яжемося

ID Legal Group
ID Legal Group