Завантаження сайту

Платнику податкiв винен бюджет: правове регулювання!

Платнику податкiв винен бюджет: правове регулювання!
11.05.2016
       Безперечно, нормами Податкового кодексу України (далi – ПКУ) встановлено обов’язок для платника з нарахування та сплати податкiв. 
 
       Проте, буває i навпаки: платник має право на їх отримання. Борг бюджету перед платником може виникнути через надміру чи помилкову сплату податку.
 
       Пiдпунктом 14.1.115 пункту 14.1 статтi 14 ПКУ визначено, що надміру сплачені грошові зобов'язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату. 
 
       А згідно пп.14.1.182. п. 14.1 ст.14 ПКУ, помилково сплачені грошові зобов’язання – суми коштів, які на певну дату надійшли до відповідного бюджету від юридичних осіб (їх філій, відділень, інших відокремлених підрозділів, що не мають статусу юридичної особи) або фізичних осіб (які мають статус суб’єктів підприємницької діяльності або не мають такого статусу), що не є платниками таких грошових зобов’язань.
 
       У випадках виникнення надмiру або помилково сплачених сум податкiв, статтею 43 ПКУ передбачено право платника на їх повернення.
 
       Але ж на практицi, фiскальнi органи з заохоченням сприймають сплату авансом, при цьому досить складно повертають надмiру сплаченi кошти. Якi ж кроки треба здiйснити платнику для повернення  переплачених коштiв? 
 
       По  – перше, здійснити звiрку даних про сплату податків з органом ДФС, в якому платник перебуває на облiку, тобто пересвiдчитись в наявності надмiру сплачених сум, звернувшись до такого органу з заявою в письмовому виглядi в довiльнiй формi.При цьому,  на письмову вимогу платника звiрка стану розрахунків за податками, зборами, митними платежами та єдиним внеском за звітний період оформляється актом (п. 15 розд. II Порядку, затвердженого наказом Міндоходів від 5 грудня 2013 року № 765). 
 
       Такий акт дасть змогу платнику підтвердити наявність переплати з податку або збору. Проте, обов'язковою умовою є те, що повернути з бюджету або зарахувати в рахунок сплати іншого податку або збору можна тільки ті суми, які фактично були сплачені до бюджету.
 
       Наступний крок – обов'язкове подання до органу ДФС за мiсцем облiку заяви в довiльнiй формi про повернення надміру або помилково сплачених сум податків (п. 43.3 ст. 43 ПКУ ; п. 5 Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затвердженого Наказом Мiнiстерства фiнансiв України вiд 15 грудня 2015 року № 1146). При цьому, в заявi слiд зазначити всю необхiдну iнформацiю, а саме:
       - повне найменування платника згідно з установчими документами, код ЄДРПОУ, місцезнаходження, зазначене в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб і фізичних осіб – підприємців;
       - суму, що підлягає поверненню з бюджету;
       - вид платежу;
       - напрям повернення коштів: на поточний рахунок у банку або на погашення грошових зобов'язань за іншими платежами;
       - в разi бажання повернути кошти на рахунок у банку зазначити номер рахунку та реквiзити установи.
 
       Заяву про повернення суми переплати можна подати не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати       (п. 102.5 ст. 102 ПКУ). 
 
       Як же визначити такий день переплати? В ситуації фактичної сплати авансом можна припустити, що все зрозумiло  - вiд дати перевищення сум фактично сплачених коштів, якi на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав, iншими словами датою настання переплати буде наступний день - пiсля граничного строку сплати.
 
       Але ж на практицi стикаємось з варiантами, коли начебто по граничному строку самостiйно задекларованi податковi зобов'язання сплачено в повному обсязi, а надалi платником самостiно виправлено помилку, подано уточнюючу звiтнiсть, в якiй визначено що нарахована ранiше сума зобов'язання пiдлягає зменшенню i зрозумiло, що на дату подання такої уточнюючої звiтностi в iнтегрованiй картцi платника виникає переплата.
 
       На сьогодні, нажаль, досi немає однозначної офіційної позиції контролюючого органу, яка саме дата є датою виникнення переплати: дата фактичної надмірної сплати (граничний термiн сплати) чи дата подання уточнюючого розрахунку, коли переплата була відображена в базах даних органу ДФС.
 
       Таким чином, можна виходити з такої ситуацiї тiльки не затягуючи з проведенням звiрки та  поданням заяви про повернення надмiру сплачених коштiв. 
 
       Також не  варто забувати, що у разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків (п. 43.2.  ст. 43 ПКУ).
 
       Отже, заяву до органу ДФС подано (нарочно з вiдмiткою такого органу або засобами поштового зв'язку рекомендованим листом з вiдмiткою про вручення), виникає наступне питання, коли ж платнику розраховувати на фактичне повернення або ж перерахування коштів. 
 
       Пункт 43.5 статтi 43 ПКУ регламентує дане питання: контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. В свою чергу орган держказначейства на пiдставi отриманого висновку протягом 5 робочих днів повинен повернути переплату платникові податків.
 
       Але на практицi досить часто буває так, що протягом двадцятиденного термiну кошти не повернені або не зарахованi в рахунок сплати податкового зобов’язання з iншого податку або збору.
 
       Зокрема, критичною для платника є така ситуація, коли у нього обліковується значна сума переплати, наприклад, з податку на прибуток, i не вистачає коштiв для погашення податкового зобов'язання з iнших податкiв та зборiв, особливо при поданнi заяви про повернення (зарахування) коштiв заздалегiдь, заклавши i передбачений законодавством термiн для погашення вiдповiдних податкових зобов’язань i термiн, передбачений для такого повернення. 
 
       I якщо очікування затягується, кошти не повертаються, слiд пам'ятати про те, що контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету, а також про право повернути свої гроші в судовому порядку.
 
З повагою, керiвник органiзацiйно - правового департаменту
 
Олена Самодiна

Залиште Нам Ваші контакти і Ми з Вами зв'яжемося

ID Legal Group
ID Legal Group