Завантаження сайту

«Платити чи не платити?», - ось в чому питання. Плата за користування торговою маркою нерезидента, яка належить резиденту Кіпру.

«Платити чи не платити?», - ось в чому питання. Плата за користування торговою маркою нерезидента, яка належить резиденту Кіпру.
05.10.2016

       Важливу роль у торговій політиці будь – якого підприємства відіграє торгова марка.

       Як правило, торгова марка виокремлює товар або послугу серед аналогічних товарів (послуг), а інколи - виправдовує серед споживачів дещо завищену ціну.

       У випадку оформлення договору на користування торговою маркою нерезидента, зареєстрованого за межами України, у підприємства виникає необхідність сплати роялті.

       По – перше, зазначимо, що відповідно до підпункту 14.1.225 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), роялті - будь-який платіж, отриманий як винагорода за користування або за надання права на використання об'єкта права інтелектуальної власності, а саме на будь - які твори літератури, мистецтва або науки, включаючи комп'ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, передачі (програми) організацій мовлення, інших аудіовізуальних творів, будь-які права, охоронювані патентом, будь-які зареєстровані торгові марки (знаки на товари і послуги), права інтелектуальної власності на дизайн, секретне креслення, моделі, формули, процес, права інтелектуальної власності на інформацію про промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).

       Порядок і особливості оподаткування доходів нерезидента із джерелом походження з України регламентовано пунктом 141.4 статті 14 ПКУ, зокрема серед видів таких оподатковуваних доходів виокремлено роялті.

       Основною ставкою за якою оподатковуються такі доходи в загальному порядку є ставка в розмірі 15 відсотків (так званий податок на репатріацію).

       Такий податок сплачується до бюджету під час виплати доходів нерезиденту, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати.

       Згідно статті 3 ПКУ чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування, є частиною податкового законодавства України.

       Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, які передбачені Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

       Застосування правил міжнародного договору України здійснюється шляхом звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, зменшення ставки податку або шляхом повернення різниці між сплаченою сумою податку і сумою, яку нерезиденту необхідно сплатити відповідно до міжнародного договору України (п. 103.1 ст.103 ПКУ).

       Відповідно до статті 12 Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи, далі Конвенція (дата вступу в силу для України 07.08.2013) роялті, які виплачуються з:

       - прав на наукові твори, патенти, торгові марки, таємні формули, процеси або ноу-хау обкладаються податком на репатріацію за ставкою 5%;

       - інших об'єктів права інтелектуальної власності оподатковуються за ставкою 10%.

       Застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється виключно за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами п. 103.4 ст. 103 ПКУ.

       Таким документом виступає довідка компетентного (уповноваженого) органу відповідної країни – нерезидента.

       Пунктом 103.5 статті 103 ПКУ чітко регламентовано, що довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України.

       При цьому, бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу для цілей застосування пониженої ставки податку згідно з правилами міжнародного договору України до дивідендів, відсотків, роялті, винагород тощо нерезидента, отриманих із джерел в Україні, вважається особа, яка має право на отримання таких доходів (п. 103.3 ст. 103 ПКУ).

       У той же час, бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу не може бути юридична або фізична особа, навіть якщо така особа має право на отримання доходу, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого доходу.

       Таким чином, Податковим Кодексом України встановлено вимоги щодо бенефіціарного одержувача доходу для застосування пониженої ставки податку (звільнення від оподаткування) відповідно до правил міжнародного договору.

       Отже, при оформленні ліцензійного договору на користування торговою маркою нерезидента, зареєстрованого за межами України за умови, що нерезидент є бенефіціарним одержувачем роялті, підприємство має сплачувати роялті.

       Роялті, які виплачуються резидентом України резиденту Республіки Кіпр, можуть оподатковуватись у відповідності до ст. 12 Конвенції за ставкою 5% за умови, що нерезидент є фактичним власником такого роялті, і при наявності належним чином легалізованої довідки, що підтверджує статус нерезидента.

З повагою, керівник податкового та митного департаменту

Наталія Сухарева

Залиште Нам Ваші контакти і Ми з Вами зв'яжемося

ID Legal Group
ID Legal Group