Неуважність учасників процесу під час подання апеляційної чи касаційної скарг може привести до того, що суд відмовить у поновленні справи, термін оскарження якої минув.
Так, наприклад у справі № 910/33054/15 від 14.02.2018 року, Позивач звернувся з позовом в Господарський суддо Товариства з обмеженою відповідальністю (Відповідач)про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників останнього.
Суд у задоволенні позовних вимог відмовив. Не погодившись з даним рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу до апеляційного господарського суду. Однак, відповідно до норм Господарського процесуального кодексу України (у редакції, яка діяла до 15 грудня 2017 року) (далі – ГПК України), апеляційний суд, скаргу повернув, на підставі не сплаченого скаржником в повному обсязі судового збору.
У зв’язку з чим, Позивачем було повторно подано апеляційну скаргу. Проте, Господарський апеляційний суд, у відповідності з вимогами ГПК України (у редакції, яка діяла до 15 грудня 2017 року) апеляційну скаргу повернув у зв’язку із тим, що позивачем її було подано з пропущенням строку, а саме більше ніж 10 днів з дня проголошення рішення по справі. Додамо, що термін пропущення строку склав понад 6 місяців, що вказано в матеріалах справи. Позивач не надав достатніх доказів щодо причин пропуску терміну.
Однак, не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, Позивачем було подано касаційну скаргу на відповідну ухвалу, обґрунтувавши свою позицію тим, що він не був повідомлений про дату та час останнього судового засідання, а тому не міг брати в ньому участь.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду (далі – Касаційний господарський суд) відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою, але при цьому з доводами Позивача не погодився, зазначивши, що він, як ініціатор судового процесу, свідомо нехтував своїми процесуальними правами та обов'язками. А клопотання (заява) про відновлення строку подання апеляційної скарги відповідно до статті 53 ГПК України (у редакції, яка діяла до 15 грудня 2017 року)має бути належно вмотивована в частині обґрунтування щодо поважності причин пропуску строку, з відповідним посиланням на докази. Адже відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII ГПК України", апеляційним господарським судом під час розгляду питання про відновлення строку подання апеляційної скарги враховуються не тільки строк подання первинної апеляційної скарги, а і швидке усунення недоліків, які стали причиною її повернення.
Проаналізувавши усі обставини справи, Касаційний господарський суд відмовив заявнику у задоволенні клопотання про відновлення строку на апеляційне оскарження та надання пояснення щодо поважності причин пропуску строків на апеляційне оскарження. Адже, неналежна оцінка фактичних обставин справи апеляційним судом у доводах заявника щодо не повідомлення його про дату і час судового засідання, систематичного не отримання кореспонденції не належить до повноважень суду касаційної інстанції. Позивачу надсилалась вся необхідна інформація, але, згодом, вона поверталась до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання»". А оскільки, Позивачем, не було подано апеляційної скарги і не вживались заходи щодо перевірки стану розгляду справи, це розцінюється Верховний Судом як процесуальна бездіяльність, тому рішення попередніх інстанції було залишено без змін, а касаційну скаргу залишено без задоволення.
Отже, логічним і об’єктивним є висновок, що учасники справи повинні самостійно вживати усі необхідні заходи щодо отримання інформації про стан провадження у судових справах та дотримання вимог ГПК України щодо оформлення апеляційних та касаційних скарг на судові рішення. Та, у випадку не отримання з будь-якої причини кореспонденції за власною адресою, користуватися відкритими джерелами інформації. Наприклад, Порталомсудової влади.
З повагою,
Олег Нікітін, курівник судово-правового департаменту
юридичного об’єднання ID Legal Group
