Завантаження сайту

Позиція Верховного Суду щодо припинення прав кредитора з огляду на строкові зобов’язання у кредитних договорах., - Олег Нікітін, адвокат ID Legal Group

Позиція Верховного Суду щодо припинення прав кредитора з огляду на строкові зобов’язання у кредитних договорах., - Олег Нікітін, адвокат ID Legal Group
01.08.2018

Належне регулювання зобов’язальних відносин має важливе значення для суспільства. Оскільки зобов’язання визначається законодавцем як угода, за якою одна сторона, тобто кредитор зобов’язується вчинити на користь іншої сторони – боржника дію, з зобов’язанням в подальшому її прийняти. Але, кредитор має бути впевнений в тому що це зобов’язання буде належно виконано. Незважаючи на те, що Цивільний кодекс України закріпив визначення поруки, трактуючи його як один із можливих способів забезпечення виконання зобов’язань, судових спорів з даного питання залишається не менше.

Так, у справі №711/2876/14-цПриватне акціонерне товариство (далі – Кредитор, ПрАТ, Товариство, Банк, Позивач) звернулося до суду з позовом до громадянина України (далі – Боржник, Позичальник,Скаржник,Відповідач).

В обґрунтуваннях позовної заяви, Позивач зазначив, що між ним та Відповідачем був укладений строковий кредитний договір, який  надалі був доповнений додатковим договором. На підставі договору позичальником було отримано кредит на певну грошову суму. Задля забезпечення належного виконання кредитного договору було також укладено додатковий договір поруки. На випадок не виплати боржником боргу, поручитель несе солідарну відповідальність перед банком, тобто у тому ж обсязі.

Ми гарантуємо безпеку - Ви займаєтеся улюбленою справою

Податкове право з ID Legal Group

Однак, у визначений договором строк, Відповідач кредит не повернув та разом з тим не сплатив обов'язкові чергові платежі, у вигляді процентів за час його користування. На підставі чого, на момент подачі позову утворилася заборгованість.

Ознайомившись з доводами Позивача та обставини справи, суд першої інстанції прийняв заочне рішення щодо задоволення позову.

Не погоджуючись з позицією суду, відповідачем було подано апеляційну скаргу до апеляційного суду, яким було змінено рішення суду першої інстанції у частині визначення порядку стягнення заборгованості за договором та стягнув солідарно як з боржника так і з його поручителя заборгованість, а іншу частину рішення залишив незмінним.

Надалі боржником було подано касаційну скаргу до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (далі – ВССУ), який на підставі аналізу доводів скаржника відмовив у відкритті касаційного провадження.

Через неоднакове застосування ВССУ однакових норм матеріальногоправа, а саме ст. 251, 252, 267, 598 та 599 Цивільного кодексу України (далі – Кодекс), Відповідач звернувся з відповідною заявою до Верховного Суду про перегляд ухвалених попередніми судами рішень.

У заяві скаржник вимагав скасувати рішення двох попередніх інстанцій та ухвалу ВССУ у частині стягнення коштів та передати справу до суду першої інстанції на новий розгляд.

В свою чергу, ВС прийняв рішення про часткове задоволення заяви, з огляду на наступне.

Відповідач належним чином не виконував умови договору, на підставі чого була утворена грошова заборгованість, яка підлягає стягненню як з боржника так і з поручителя на підставі ст.526, 543, 554, 1048 та 1054 Кодексу. Адже у випадку якщо Відповідач неналежно виконує зобов’язання, то позовна давність щодо повернення коштів наданих у кредит та процентів від нього, повернення яких визначене періодичними щомісячними платежами, обчислюється з моменту коли настав строк чергового платежу.

А якщо пред’явлення кредитором (банком) вимог до поручителя більше ніж через пів року після настання строку для виконання частини основного зобов’язання в силу приписів ч. 4 ст. 559 Кодексу,то порука припиняється в частині щомісячних зобов’язань щодо повернення коштів поза межами цього строку. Також суд вказав, якщо позичальник неналежно виконує зобов’язань за основним договором, то строк пред’явлення банком до поручителя вимоги про повернення коштів, що були отримані у кредит обчислюється з моменту настання строку виконання зобов’язання або ж із застосуванням права на дострокове повернення кредиту,з урахуванням що пред’явлення кредитором боржнику й поручителю такої вимоги, змінюється в односторонньому порядку строк виконання основного зобов’язання й порука припиняється, у випадку якщо банк не пред’явить вимоги до поручителя за пів року від дати, якою змінено виконання основного зобов’язання.

У разі порушення позичальником зобов’язання, яке забезпечене порукою, то відповідно він та поручитель повинні відповідати солідарно, лише за умови якщо у договорі поруки не встановлено субсидіарної відповідальності поручителя, оскільки поручитель відповідає перед кредитором як і боржник, також і за сплату основного боргу, процентів, неустойку та відшкодування збитків відповідно до Кодексу.

Отже, після закінчення визначеного договором поруки строку, або якщо його не встановлено, то порука припиняється протягом 6 місяців з дня настання строку виконання основного зобов’язання, за умови якщо кредитор не пред’явить вимоги до поручителя. Оскільки порука — це саме строкове зобов’язання, відповідно сплив якого припиняє суб’єктивне право кредитора. А згідно з ч. 2 ст. 1050 Кодексу,у разі якщо договір встановлює обов’язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець повинен вимагати дострокового повернення частини позики та її відсотків.

В даній справі сторонами в договорі було домовлено про дострокове повернення кредитних коштів, зокрема сплату процентів, комісії та інших платежів, з урахуванням випадків, коли боржник не сплатив кредитору в строк належну суму та не зміг виконати необхідне зобов’язання за цим договором.

Відповідно про зобов’язання щодо дострокового повернення кредиту, сплати процентів, комісій або будь-яких інших платежів кредитор повинен був у письмовому вигляді повідомити позичальника на підставі договору. Зокрема, договір передбачав, що дострокове повернення кредиту, а також сплата процентів, комісій, інших платежів що передбачені договором мають бути здійснені протягом 1 робочого дня, від дати отримання від банку письмового повідомлення. Однак, якщо було здійснено порушення строку сплати банк наділений правом вчиняти будь-які дії щодо примусового стягнення боргу відповідно до чинного законодавства України. Тобто, перебіг позовної давності щодо повернення кредиту обчислюється з того моменту, коли настав строк виконання основного зобов’язання або застосування права на повернення кредиту достроково.

Отже, через порушення Відповідачем виконання зобов’язань за договором банк надіслав боржнику та його поручителю письмове повідомлення про сплату процентів і пені. В ньому вимагав погасити прострочену заборгованість за кредитним договором та достроково повернути отриманий кредит протягом тридцяти календарних днів з того часу, коли було отримано повідомлення. Банк на підставі ч. 2 ст. 1050 Кодексу пред’явив вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплату відсотків за його користування та пені, змінивши строк виконання основного зобов’язання. А тому у випадку зміни кредитором строку виконання основного зобов’язання 6-місячний строк обчислюється від цієї дати.

Оскільки, кредитор звернувся з позовними вимогами до боржника з пропущенням вищезазначеного строку, відповідно до ч. 4 ст. 559 Кодексу, змінивши при цьому строк виконання основного зобов’язання та звернувшись з позовними вимогами до боржника через 3 роки після цього строку, суди помилково прийняли рішення про наявність передбачених законом підстав для стягнення з боржника заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до положень Цивільного процесуального кодексу України рішення у частині стягнення з Відповідача заборгованості за договором кредиту підлягає скасуванню та ухваленню нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Отже, можемо зробити висновок, що сплив строкового зобов’язання, не зважаючи на те чи встановлено час дії у договорі або законі припиняє суб’єктивне право кредитора. 

З повагою,

Олег Нікітін

Керівник судової практики

ID Legal Group

Олег Нікітін

Залиште Нам Ваші контакти і Ми з Вами зв'яжемося

ID Legal Group
ID Legal Group