Завантаження сайту

Преюдиційний запит, як новий погляд на правосуддя - адвокат ID Legal Group Олег Нікітін

Преюдиційний запит, як новий погляд на правосуддя - адвокат ID Legal Group Олег Нікітін
20.03.2018
9 лютого 2018 року у Верховній Раді України було зареєстровано низку законопроектів щодо внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства (далі - Кодекси).
 
Законодавці запропонували удосконалити Кодекси, шляхом запровадження преюдиційного запиту та уніфікації касаційного провадження, задля забезпечення Верховним Судом цілісності і єдності судової практики.
 
Інститут преюдиційного запиту не є новим для судової системи Європи і досить активно використовується в практиці Суду Європейського Союзу. Суд виносить преюдиційні рішення у розгляді справ за офіційним зверненням судових органів держав-членів, які зазнали труднощів у застосуванні права ЄС або у тлумаченні його норм.
 
В Україні преюдиційний запит - це звернення суду першої або апеляційної інстанції до Верховного Суду за допомогою у правильному вирішенні конкретної справи, у зв’язку з різною практикою застосування законодавчих норм судами.
 
Преюдиційне провадження, в свою чергу, регулює порядок процесуальних дій, а саме: звернення до Верховного Суду із запитом, його розгляд, вирішення та подальше застосування результату. Відповідно до запропонованої процедури, суди першої та апеляційної інстанції, перед виходом до нарадчої кімнати, приймають ухвалу про звернення до Верховного Суду. Ухвала містить вимогу надати висновок щодо правильного застосування норм у справі, яка є предметом розгляду в суді. Запит складається у письмовому вигляді, має бути обґрунтованим та містити посиланням на обставини, які підтверджують наявність в ньому необхідних умов для направлення до вищезазначеного суду. В ухвалі суд зазначає інформацію про правове регулювання та фактичні дані про правовідносини, які є предметом розгляду. Суд обґрунтовує необхідність надання висновку щодо застосування норми права або вказує на неоднакову практику касаційної інстанції. Після прийняття ухвали, на час розгляду преюдиційного запиту, зупиняється судове провадження і учасникам справи роз’яснюється їх право подати до Верховного Суду свої пояснення.
 
Преюдиційний запит підлягає реєстрації у день надходження до суду касаційної інстанції та, не пізніше наступного дня, передається судді-доповідачу для розгляду питання щодо відкриття чи відмови у відкритті провадження. Суддя-доповідач має право відмовити лише у двох випадках. Якщо Верховний Суд раніше розглядав дане питання і вже видавав постанову або якщо правильне застосування норм права є очевидним. Рішення, щодо відкриття провадження, приймається суддею-доповідачем самостійно, а про відмову - постійно діючою колегією. Якщо хоча б один суддя приймає рішення про задоволення запиту - провадження відкривається. Ухвалу про відкриття преюдиційного провадження, з вирішення питання про витребування матеріалів справи або про відмову відкривати провадження, суд постановляє протягом десяти днів. Після відкриття провадження, справа передається на розгляд Великій Палаті Верховного Суду. Важливо зазначити, що у разі надходження однотипних преюдиційних запитів, суд має право об’єднати їх в одне провадження. Запит розглядається шістдесят днів (з дня коли була постановлена ухвала про відкриття преюдиційного провадження) за тими ж самими правилами, які містяться у Кодексах для суду першої інстанції в спрощеному позовному провадженні. У випадку перевищення строку більше ніж на десять днів розглядається першочерговим судом.
 
Розгляд справи відбувається з відкриттям першого судового засідання або через п’ять днів з дня відкриття преюдиційного провадження головуючим. Суддя-доповідач доповідає про зміст запиту та позиції учасників справи, за умови що вони подані. Під час розгляду запиту, судом може бути здійснено перерву або тимчасове відкладення розгляду. Причиною може бути необхідність звернутися до Науково-консультативної ради, яка діє при Верховному Суді, з допомогою у підготовці наукового висновку щодо застосування норми права. Після чого суд виходить до нарадчої кімнати і приймає остаточне рішення, у вигляді Постанови, яка набирає законної сили з моменту прийняття, і оскарженню не підлягає. Після закінчення преюдиційного провадження, рішення надсилається до першочергового суду, з усіма матеріалами справи, у п’ятиденний строк.
 
Запровадження даного інституту досить схоже на типові та зразкові справи, які на сьогодні закріплені Кодексом адміністративного судочинства. Проте, вони містять ряд відмінностей. На сьогодні, рішення про відкриття провадження приймається тільки колегією. Також є можливість оскарження прийнятого рішення в апеляційному порядку до Великої Палати Верховного Суду з повідомленням усіх заінтересованих учасників про розгляд справи. 
 
Отже, можемо зробити висновок, що преюдиційне провадження матиме вигляд окремого, додаткового процесуального інструменту, який розширить процесуальні повноваження Верховного Суду, зменшить кількість помилок у судових рішеннях та їх подальших оскаржень, чим позитивно вплине на національне судочинство.
 
 
З повагою, 
керівник судово - правового департаменту
юридичного об’єднання ID Legal Group
Олег Нікітін

Залиште Нам Ваші контакти і Ми з Вами зв'яжемося

ID Legal Group
ID Legal Group