Завантаження сайту

Схвалення податку на виведений капітал - це лише питання часу. - Олег Добровольський, партнер ID Legal Group

Схвалення податку на виведений капітал - це лише питання часу. - Олег Добровольський, партнер ID Legal Group
26.03.2018

Запропонований Президентом України законопроект про податок на виведений капітал (ПВК), схвалений КМУ, проте не поданий до Верховної Ради, вже наробив багато галасу. З одного боку, керівник Офісу великих платників Євген Бамбізов зауважує про значне недоотримання надходжень до Держбюджету (до 80 млрд. грн.), з іншого -  КМУ лобіює цей законопроект, як одну із складових пакету реформ. І розуміючи, що вже неодноразово від Президента звучало запевнення про запровадження такого реформування податку на прибуток, впевнений, що такі зміни, безперечно із правками від ВРУ, будуть внесені до ПКУ. Це лише питання часу.

 

Тож, що пропонується?

Оподаткуванню підлягатиме не прибуток юридичної особи (ЮО), обрахований за правилами бухгалтерського обліку та скоригований на податкові різниці, а лише ті виплати (фактично отримані доходи), які спрямовуватимуться на цілі, не пов’язані з розвитком підприємства (спрямовані на споживання). Зокрема, до таких виплат прирівнюються: дивіденди; проценти; роялті; безповоротна фінансова допомога на користь неплатника ПВК; безоплатна передача майна, також на користь такого платника; будь-які виплати на користь спрощенців; інвестиції у статутний капітал неплатників ПВК.

 

При цьому існує багато нюансів, які прив’язуються до пов’язаних осіб та трансфертного ціноутворення. Наприклад, Президент пропонує при виплаті процентів застосовувати ставку ПВК в сумі 20%, якщо надавач кредитних коштів є пов’язаною особою і сума кредитів у 3,5 рази перевищує власний капітал, або зареєстрований у низькоподатковій юрисдикції; та 5%, якщо надавач кредитних коштів є - пов’язаною особою і сума кредитів у 1,5 рази перевищує власний капітал. Або інший приклад - придбання товарів у спрощенців-пов’язаних осіб оподатковуватиметься ПВК за ставкою 20%, а у спрощенців, які не є пов’язаними особами, - за ставкою 0%.

 

Запропонований законопроект чітко ілюструє стимулювання розвитку вітчизняного бізнесу, оскільки лише інвестування в об’єкти-нерезиденти та об’єкти-неплатники ПВК буде підлягати оподаткуванню ПВК за ставкою 20%. Відповідно, будь-які інвестиції у вітчизняний бізнес, що сплачуватиме податки на загальних підставах, не оподатковуватимуться. Невже це погано? За свою практику ми зустрічали досить багато випадків, коли, намагаючись убезпечити свій капітал, бізнес виводив зароблені прибутки за межі України і, потім, фінансував ними інші проекти на території України - через кредитування, формування статутного фонду тощо. Відтепер це втрачає свій сенс. Набагато простіше та легше буде фінансувати нові напрями розвитку тут, в Україні, не витрачаючись на комісійні та інші втрати, пов’язані з обслуговуванням структур-нерезидентів.  Невже це не має стимулювати розвиток вітчизняного бізнесу?

 

Доводилось чути багато нарікань, що іноземний бізнес не прийде в Україну. Оскільки в нас несприятливий інвестиційний клімат, часта зміна правил гри та постійні регуляторні перепони (в тому числі від НБУ щодо виведення валютної виручки), що ніяк не сприятиме тому, щоб великі іноземні компанії захотіли б працювати в Україні. Але, на мою думку, бізнес, який прийде працювати прозоро та у відповідності до правил трансфертного ціноутворення, сплачуватиме податки виключно виходячи із цілей своєї присутності. Якщо метою його інвестування буде розвиток компанії, створення робочих місць, популяризація своїх цінностей, здається, що така компанія буде почувати себе в Україні досить комфортно. Якщо ж присутність в Україні буде пов’язана лише із отриманням прибутків та відповідним споживанням отриманого прибутку, то сплата ПВК на рівні 15% (що, до речі, не перевищує ставку податку на репатріацію, до якої вже усі звикли і вважають її обґрунтованою) ніяк не повинна позначитись на управлінських рішеннях міжнародних компаній.

Проаналізувавши проект в цілому, я не спостерігаю у ньому посилення податкового тягаря, навпаки, він цілком може бути розцінений як реформаторський. А твердження представників ДФС щодо суттєвого зниження податкових надходжень внаслідок запровадження ПВК свідчить про:

1. дійсно прогресивний характер законопроекту стосовно звичайних  платників податків; 2. необхідність професійного росту працівників ДФС в частині відмови від пошуку примітивних порушень (аби хоча б щось донарахувати) під час контрольно-перевірочної роботи.

Залиште Нам Ваші контакти і Ми з Вами зв'яжемося

ID Legal Group
ID Legal Group