Завантаження сайту

Проблемні питання щодо неприйняття податковим органом електронної декларації з ПДВ.

Проблемні питання щодо неприйняття податковим органом електронної декларації з ПДВ.
07.06.2017
       1. Суть проблемного питання.
 
       Велика кількість судових справ у категорії податкових спорів стосується проблемних питань, пов’язаних із застосування положень податкового законодавства.
 
       Зокрема, доволі поширеним у цій категорії справ є спори щодо неприйняття податковим органом електронної декларації з ПДВ, у зв’язку з чим платник позбавляється права на автоматичне збільшення реєстраційної суми в Системі електронного адміністрування ПДВ (далі – СЕА ПДВ) задекларованого від’ємного значення податку.
 
       Так, наразі проблемним питанням є збільшення в Системі електронного адміністрування ПДВ реєстраційної суми ліміту, на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
 
       Мінфін встановлюючи нормативно-правове регулювання правовідносин з питань функціонування СЕА ПДВ заклав у податковому законодавстві механізм щодо можливості збільшення в цій Системі реєстраційної суми ліміту, на яку платник ПДВ має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
 
       При цьому, реалізацію норм податкового законодавства покладено на ДФС, яка належним чином не дотримується норм законодавства з питань функціонування СЕА ПДВ, що призводить до порушення прав платників податків органами доходів і зборів в результаті їх неправомірних дій.
 
       Неправомірні дії податкового органу (податкової інспекції) полягають у бездіяльності, зокрема не прийнятті своєчасно поданої платником податків податкової декларації з ПДВ та не забезпеченні відображення її показників у СЕА ПДВ, оскільки нормами Податкового кодексу України (далі – ПК України) передбачено обов’язок посадової особи податкового органу, де знаходиться на обліку платник податків, здійснити реєстрацію його декларації у день її фактичного отримання таким податковим органом.
 
       Такі дії податкового органу порушують не лише права та законні інтереси платника податків, а також і принципи, на яких будуються рішення Європейського Суду з прав людини, а саме «мирного володіння власним майном», «захисту обґрунтованих сподівань» та «правової (юридичної) визначеності». Вищезазначені принципи є невід’ємними складовими принципу верховенства права, який постійно застосовується Європейським Судом з прав людини у своїх рішеннях.
 
       Позбавлення майна допускається виключно в інтересах суспільства та на умовах, визначених законом або загальними принципами міжнародного права. При цьому держава наділена правом приймати закони, які забезпечують їй повноваження щодо здійснення контролю за користуванням майном та сплатою податків і зборів або штрафів з метою захисту загальнодержавних інтересів. Застосування цього принципу може полягати у позбавленні можливості використовувати власність або в іншій формі чи у спосіб перешкоджати реалізації права власності внаслідок застосування законодавства або заходів органів державної влади.
 
       Принцип «захисту обґрунтованих сподівань» розглядають як обов’язок особи перед вчинення будь-яких дій передбачати можливість настання певних правових наслідків, які можуть спричинити вчинені нею дії.
 
       Принцип «правової (юридичної) визначеності» полягає у можливості зацікавлених осіб покладатися на зобов’язання, які взяла на себе держава, навіть якщо такі зобов’язання містяться у законодавчому акті, що не має автоматичної прямої дії. Застосування цього принципу пов’язане з іншим принципом – «відповідальності держави», який полягає у відсутності можливості обґрунтування державою власного порушення зобов’язань з метою уникнення відповідальності. Тож у разі, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію чи прийняли закон, така держава чи орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у фізичних осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки, а в даному випадку виконання Закону.
 
       Податковий кодекс України (далі – ПК України) регулює правовідносини з питань справляння податків та зборів, визначає права і обов’язки платників податків та зборів, межі компетенції податкових органів, а також повноваження і обов’язки посадових осіб відповідних органів.
 
       До податкових органів належать ДФС (центральний апарат) та його територіальні органи.
 
       Окрім норм ПК України, який є спеціальним Законом у цій сфері правого регулювання, питання електронного адміністрування ПДВ врегульовані також Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 569.
 
       Норми ПК України мають імперативний характер та визначають, що задекларована сума від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду повинна приймати участь у розрахунку суми, на яку платник податків має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та передбачають автоматичне збільшення цієї суми податковим органом.
 
       Ситуацію також ускладнює і та особливість, що податкова декларація приймається податковою інспекцією, а автоматичне збільшення суми на яку платник податків має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється ДФС.
 
       В цьому ракурсі застосування принципу «юридичної (правової) визначеності» полягає у тому, що сфера компетенції податкових органів, їх функції, права та обов’язки згідно з нормами ПК України є загальними і не можуть звужуватися чи обмежуватися положеннями підзаконного нормативно-правового акту.
 
       2. Особливість судової практики.
 
       Судова практика теж не до кінця вирішує вказану проблему. Для цього розглянемо на прикладі кілька постанов Вищого адміністративного суду України (далі – ВАСУ) з питань неприйняття податковим органом електронної декларації з ПДВ.
 
       У більшості постанов ВАСУ висновки зводяться до задоволення судами позовних вимог у частині визнання протиправними дій податкового органу у прийнятті податкової декларації та визнанні її поданою у день фактичного отримання податковим органом, при цьому суди відмовляють у задоволенні частини позовних вимог щодо відображення суми ПДВ, на яку платник податків має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки така вимога є похідною від вимоги про визнання протиправною відмови у прийнятті декларації з ПДВ, і пов’язана перед усім з необхідністю виконання першочергової вимоги.
 
       Такі висновки містяться у постановах ВАСУ від 14.09.2016 у справі № К/800/26406/15, від 31.05.2016 у справі № К/800/32068/15, від 31.05.2016 у справі № К/800/24639/15, і полягають у тому, що вимога про відображення показників податкової декларації з ПДВ в електронних базах даних податкової звітності, у тому числі в картці особового рахунку Товариства є похідною від вимоги про визнання протиправною відмови у прийнятті декларації з ПДВ, а тому на стадії розгляду питання про визнання протиправною відмови у прийнятті декларації є передчасною.
 
       Водночас, у постановах ВАСУ від 10.02.2016 у справі № К/800/37003/15, від 17.02.2016 у справі № К/800/31427/15, від 06.04.2016 у справі № К/800/30142/15 суд зазначає, що вимоги про зобов’язання податкового органу визнати подану декларацію податковою звітністю та відобразити її показники в картці особового рахунку платника податків необхідно розглядати як вимогу про визнання протиправною відмови у прийнятті податкової декларації, поданої платником податків у певну дату.
 
       Аналізуючи зміст норм податкового законодавства та правових позицій, які містяться у вищенаведених постановах ВАСУ можна зробити висновок, що відображення сум з ПДВ в особовому рахунку платника в СЕА ПДВ є одним із складових виконання вимоги про прийняття податковим органом (податкової декларації з ПДВ, яке незалежно від рівня центральний чи територіальний орган), і має здійснюватись автоматично після прийняття такої декларації.
 
       Однак, податкові органи виконують судові рішення лише в частині прийняття податкової декларації з ПДВ датою її фактичного отримання, при цьому відмовляються здійснювати відображення сум ПДВ в особовому рахунку платника в СЕА ПДВ аргументуючи це:
 
       - по перше, обмеженими повноваженнями, оскільки податкова декларація приймається податковою інспекцією, а автоматичне збільшення суми на яку платник податків має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється ДФС;
 
       - по друге, відсутністю в резолютивній частині судового рішення конкретної вимоги щодо відображення сум ПДВ в особовому рахунку платника в СЕА ПДВ.
 
       З огляду на вказане вище, очевидним є факт штучного створення ДФС умов для неповного виконанням судових рішень, адже реалізація платниками податків своїх прав не повинна ставитися в залежність від розподілу повноважень між центральним апаратом та його територіальними органами і неналежного виконання обов’язків їх посадовими особами, оскільки по суті останні являють собою єдиний контролюючий орган. 
 
       А на сьогодні, для забезпечення відображення ДФС в особовому рахунку суми ПДВ, на яку платник податків має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, цим платникам знову доведеться здійснювати оскарження в судах бездіяльності контролюючих органів та встановлювати судовими рішеннями «повторність» неправомірної бездіяльності ДФС, таким чином формуючи для прокуратури чи НАБУ належну та допустиму доказову базу по кримінальним справам за звинуваченнями у недбалості та перевищенні службових повноважень.
 
 
З повагою, керівник судово - правового департаменту
 
Олег Нікітін

Залиште Нам Ваші контакти і Ми з Вами зв'яжемося

ID Legal Group
ID Legal Group