Завантаження сайту

Роз'яснення судового рішення в процесуальному законодавстві!

Роз'яснення судового рішення в процесуальному законодавстві!
15.03.2017
       Судові рішення, як результат розгляду справ судами, бувають іноді дуже складними і незрозумілими. 
 
       З цією метою у процесуальному законодавстві України передбачено право для осіб, які приймали участь у справі (сторони, треті особи, а також представники сторін або третіх осіб), державного виконавця або приватного виконавця, а в кримінальному процесі – заявою учасника судового провадження (наприклад, обвинувачений, потерпілий) або органу виконання судового рішення (наприклад, кримінально-виконавча інспекція), приватного виконавця звернутися до суду із заявою про роз’яснення прийнятого ним рішення. 
 
       Важливим моментом є те, що під час роз’яснення судом рішення не допускається зміна формулювання змісту цього рішення.
 
       Отже, роз’яснення рішення полягає у викладенні судом його змісту у більш доступній, чіткій та конкретизованій формі, при цьому забезпечуючи дотримання принципів «незмінності» змісту рішення та виключно в межах тих питань, які були предметом судового розгляду.
 
       Слід зазначити, що Кримінальний процесуальний кодекс України не встановлює будь-яких обмежень строків подання заяв про роз’яснення рішення на відміну від цивільного, господарського процесів чи процесу адміністративного судочинства, де передбачено подання заяви лише щодо рішень, які ще не виконано або ще не закінчився строк, протягом якого воно може бути подане для примусового виконання.
 
       Нагадаємо, що рішення суду незалежно від його форми містить такі частини: вступну, описову, мотивувальну та резолютивну.
 
       Судді та науковці притримуються тієї позиції, що роз’ясненню підлягає виключно резолютивна частина рішення у разі, якщо вона допускає неоднозначність його тлумачення, що може спричинити виникнення проблемних питань, пов’язаних із виконанням цього рішення. При цьому, роз’яснення інших частин не здійснюється, оскільки вони безпосередньо не підлягають виконанню, а отже не мають правового значення.
 
       Якщо у поданій до суду заяві ставиться питання, яке може: призвести до зміни змісту рішення; передбачати внесення до нього нової інформації, яка не була предметом розгляду під час розгляду справи; роз’яснення мотивувальної частини рішення, на підставі якої судом було зроблено висновки при складенні резолютивної частини рішення – суд відмовить в наданні роз’яснення рішення.
 
       Таку позицію, зокрема викладено в п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», п. 18 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 «Про судове рішення» та п.19 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі». 
 
       Однак слід звернути увагу, що у процесуальному законодавстві (Цивільному, Господарському процесуальному кодексах України, Кодексі адміністративного судочинства України та Кримінальному процесуальному кодексі України) відсутня чітка вказівка щодо роз’яснення саме резолютивної частини рішення та щодо вирішення проблемних питань, що виникають у зв’язку із виконанням судового рішення.
 
       Вважаємо за доцільне навести у якості прикладів витяги зі змісту ухвал судів різних юрисдикцій, які стосуються питань щодо роз’яснення судового рішення та розміщені в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
 
       1. Ухвали про роз’яснення судового рішення в цивільному процесі.
 
       Зміст Ухвали Кременчуцький районний суд Полтавської області від 17.01.2017 у справі № 536/2040/15-ц полягає в наступному: «Діюче процесуальне законодавство зазначає, що рішення суду повинно бути зрозумілим. 
 
       Зрозумілість судового рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.
 
       Суд може відмовити у роз'ясненні рішення, якщо воно не припускає різного тлумачення, незрозумілість рішення зумовлена неуважністю прочитання тексту рішення, правовою безграмотністю, або у випадку, коли судове рішення не підлягає роз'ясненню. Крім того, відповідно до ст. 221 ЦПК України роз'ясненню підлягають лише ті судові рішення, які мають виконуватись як у добровільному порядку, так і примусово.
 
       Враховуючи викладене вбачається, що чинне законодавство України не передбачає роз'яснення саме механізму виконання постанови суду, тому суд не вбачає підстав для такого роз'яснення».
 
       Поряд із цим, в ухвалі Братського районного суду Миколаївської області від 10.02.2017 у справі № 1405/1121/12 вказано: «Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а зі змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення. Вказана стаття ЦПК України передбачає можливість роз'яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.
 
       В даному випадку, із пояснень наданих позивачем в судовому засіданні, суд апеляційної інстанції вбачає, що фактично заявник не погоджується з мотивацією судового рішення. Адже, обґрунтовуючи необхідність роз'яснення постанови суду ОСОБА_1 посилається на той факт, що висновки суду апеляційної інстанції не ґрунтується на нормах чинного законодавства. Інших доводів, які б свідчили про незрозумілість або неточність постанови, прийнятої судом апеляційної інстанції 07 вересня 2016 року, заявником а ні в судовому засіданні, а ні в самій заяві про роз'яснення судового акту, наведено не було.».
 
       2. Ухвали про роз’яснення судового рішення в кримінальному процесі.
 
       В ухвалі Білопільського районного суду Сумської області від 17.02.2017 у справі № 573/1445/15-к вказано, що «якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст. Але всупереч зазначеній вище нормі закону ОСОБА_1 не зазначив у своєму клопотанні, який вирок суду він просить роз'яснити, що в даному вироку йому незрозуміло.
 
       Крім того, у своїй заяві про роз’яснення судового рішення ОСОБА_1 зазначив, що йому необхідно роз'яснити ухвалу Апеляційного суду Сумської області, але суд першої інстанції не наділений правом роз'яснювати судові рішення судів вищих інстанцій.».
 
       В ухвалі Московського районного суд м. Харкова від 05.01.2017 у справі № 643/13194/16-к зазначено, що «якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення ухвалою роз'яснює, не змінюючи при цьому його зміст.
 
       Роз'яснення рішення - це викладення рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. 
 
       У ході роз'яснення рішення суд повинен тлумачити юридичні терміни, а не загальновживані слова.
 
       Дослідивши заяву начальника Харківської установи виконання покарань (№27), суд вважає необхідним роз'яснити вирок в частині визначення строку міри запобіжного заходу, обраного ОСОБА_1 зазначивши, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишається без зміни до набрання вироком законної сили.».
 
       3. Ухвали про роз’яснення судового рішення в процесі адміністративного судочинства. 
 
       В ухвалі Корецького районного суду Рівненської області від 24.02.2017 у справі № 563/1168/16-а визначено, що «підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. 
 
       Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз’яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.
 
       В заяві про роз’яснення рішення зазначається, що саме у резолютивній частині рішення є незрозумілим, в чому полягає незрозумілість рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання.
 
       Заява про роз’яснення судового рішення не містить посилань на те, що певні частини постанови суду викликають труднощі в їх розумінні, суд не вбачає підстав для роз'яснення судового рішення, оскільки воно викладено зрозуміло і не потребує додаткових роз'яснень, а тому у задоволенні заяви про роз'яснення судового рішення необхідно відмовити.».
 
       В ухвалі Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12.10.2016 у справі № 802/551/16-а зазначено, що «роз'яснена може бути постанова або ухвала суду у разі, якщо без такого роз'яснення її неможливо виконати, оскільки високою є ймовірність неясності резолютивної частини рішення. 
 
       Механізм визначений цією статтею, не може використовуватись, якщо хтось з осіб, які беруть участь у справі, не розуміє, мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення, якщо таке право надане КАС України.
 
       Зазначені в судовому засіданні заявником в обґрунтування поданої заяви доводи є підставою для ініціювання ним перегляду рішення в порядку касаційного провадження, а не для його роз'яснення.».
 
       В ухвалі Верховного Суду України від 19.10.2016 у справі № 800/211/16  встановлено таке: «необхідність роз'яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання.
 
       Не підлягають роз'ясненню судові рішення, прийняті з процесуальних питань, які не стосуються предмета спору, що виник між сторонами у справі, а лише вказує на ту чи іншу процесуальну дію, прийняту судом у межах наданих йому повноважень.
 
       Оскільки ухвала Верховного Суду України від 09.09.2016 про залишення заяви без руху не відноситься до судового рішення, яким спір вирішено по суті, до того ж, вона є зрозумілою, тому вона не підлягає роз'ясненню.»
 
       4. Ухвали про роз’яснення судового рішення в господарському процесі.
 
       В Ухвалі Господарського суду Вінницької області від 22.01.2016 у справі № 7/409-04 зазначено: «Заявник просить роз'яснити дане рішення в частині правонаступництва корпоративних прав ліквідованого відповідача у статутному капіталі підприємства «Дністрове гроно».
 
       В роз'яснювальному рішенні судом не досліджувались питання корпоративних прав відповідача, а  лише скасовано державну реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворіт Автосервіс» та припинено юридичну особу, в зв'язку з неподання податкової звітності протягом одного року. Тому заявник фактично просить внести в роз'яснювальне рішення данні про корпоративні права відповідача, які не були предметом спору та судом не досліджувались, а не будь-які труднощі в розумінні норм права на які суд посилався при винесенні рішення чи будь-які інші не зрозумілі стороні факти.»
 
       В ухвалі Господарського суду Тернопільської області від 05.01.2016 у справі № 921/1043/15-г/17 вказано: «як зазначалося вище та вбачається зі змісту резолютивної частини судового рішення від 08.12.2015 року, в задоволенні позову щодо визнання недійсним контракту №05-01/230615 від 23.06.2015 року відмовлено. Тобто чинність даного контракту був предметом позовних вимог і при дослідженні судом всіх обставин справи зроблено відповідний висновок. 
 
       Безпосередньо рішення, в тому числі його резолютивна частина, сформована у відповідності до положень статті 84 ГПК України, в ній чітко викладено висновок щодо суті даного спору. Натомість, заявником не зазначено які частини рішення підлягають трактуванню у більш зрозумілий спосіб та розуміння яких частин викликають труднощі, тобто є незрозумілими. 
 
       Також, слід зазначити, що судове рішення від 08.12.2015 року у даній справі згідно статті 85 ГПК України не набрало законної сили, оскільки позивачем у справі - ПП «Агрон» подано апеляційну скаргу № б/н від 29.12.2015р. (вх.№2417 від 29.12.2015 року), що також виключає можливість  його роз'яснення.»
 
       Таким чином, аналізуючи викладене вище можна зробити висновок, що роз’яснення судового рішення здійснюється за заявою особи, яка приймали участь у справі, державного виконавця або приватного виконавця, а в кримінальному процесі – заявою учасника судового провадження, органу виконання судового рішення або приватного виконавця, за таких умов:
 
       - роз’яснення певного судового рішення здійснюється судом, який приймав відповідне рішення у справі (враховуючи одноособовий чи колегіальний склад суду, який розгляд справу);
 
       - подання заяви можливе лише щодо рішення, яке набрало законної сили, але ще не виконано або ще не закінчився строк, протягом якого воно можуть бути подане для примусового виконання, за винятком роз’яснення рішень у кримінальному процесі, де відсутнє таке обмеження щодо строків подання заяви про роз’яснення судового рішення;
 
       - необхідності чіткого визначення в заяві про роз’яснення рішення у чому полягає: «незрозумілість» резолютивної частини, яка може призвести до неоднозначності його тлумачення або негативно вплинути на його виконання.
 
 
З повагою, керівник судово - правового департаменту
 
Олег Нікітін

Залиште Нам Ваші контакти і Ми з Вами зв'яжемося

ID Legal Group
ID Legal Group