Завантаження сайту

Реалізація права на медичну допомогу та отримання медичних послуг.

Реалізація права на медичну допомогу та отримання медичних послуг.
01.03.2018
       Впровадження в Україні медичної реформи переслідує таку мету, як докорінну зміну засад фінансування медичної галузі та поліпшення якості надання медичних послуг населенню, в тому числі шляхом надання кожному пацієнту гарантованої якісної медичної допомоги.
 
       Конституцією України гарантовано кожній особі право на охорону його здоров’я, на одержання медичної допомоги та медичного страхування.
 
       Державою повинні забезпечуватися належні умови для якісного та ефективного медичного обслуговування осіб. Зокрема, гарантовано безоплатність медичної допомоги в закладах охорони здоров’я державної та комунальної власності, при цьому передбачено, що держава має сприяти розвитку лікувальних закладів всіх форм власності (у тому числі і приватних).
 
       Першим Законом в Україні, який визначав засади охорони здоров’я, що регулюють суспільні відносини в нашій державі у відповідній сфері був Закон «Основи законодавства України про охорону здоров’я» від 19.11.1992 року № 2801-XII (далі – Закон № 2801).
 
       В Законі № 2801, зокрема наведено визначення термінів «медична допомога» – діяльність медпрацівників, направлена на профілактику, діагностику, лікування і реабілітацію пацієнтів.
 
       Термін «медичне обслуговування» – це діяльність закладів охорони здоров’я (далі – ЗОЗ) або фізичних осіб-підприємців (ФОП), які мають належну ліцензію у сфері охорони здоров’я, яка не обмежується лише медичною допомогою, однак стосується її надання.
 
       При цьому, визначення терміну «послуга з медичного обслуговування населення» (далі – «медична послуга»), що надається пацієнту ЗОЗ або ФОП, які мають належну ліцензію щодо здійснення діяльності, пов’язаної з медичною практикою, яка оплачується її замовником (до них належать держава, органи місцевого самоврядування, юридичні та фізичні особи, зокрема і сам пацієнт).
 
       1. Право особи на вибір лікаря.
 
       Механізм реалізації права особи (пацієнта) вільно обрати або змінити лікаря, який надаватиме первинну медичну допомогу (сімейного лікаря, дільничних терапевта або педіатра) визначено Порядком вибору та зміни лікаря первинної медичної (медико-санітарної) допомоги, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 04.11.2011 року № 756 (далі – Порядок № 756).
 
       Порядком № 756 передбачено, що таке право може бути реалізовано особою, яка досягла 14 років, але для осіб меншого віку – реалізація їх права на вибір або зміну лікаря здійснюється законними представниками (батьками, усиновлювачами, опікунами, піклувальниками тощо).
 
       19 жовтня 2017 року Верховною Радою України було прийнято Закон України № 2168-VIII «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» (далі – Закон №  2168), який визначає відповідні гарантії надання пацієнтам необхідних медичних послуг та лікарських засобів належної якості за рахунок коштів Державного бюджету України в рамках програми медичних гарантій.
 
       Законом № 2168 визначено термін «надавачів медичних послуг», до яких відносяться заклади охорони здоров’я різних форм власності і фізичні особи-підприємці, які мають ліцензію на здійснення діяльності з медичної практики та уклали договір про медичне обслуговування населення з головними розпорядниками бюджетних коштів.
 
       Оскільки, медичні послуги можуть надаватися закладами охорони здоров’я різних форм власності або фізичними особами-підприємцями, особа наділена правом на вільний вибір лікаря або його зміну на іншого фахівця. В рамках програми фінансових гарантій – такі послуги надаватимуться безкоштовно, також можливе надання таких послуг окремо за рахунок коштів пацієнта. У зв’язку з цим, у Законі № 2168, саме на рівні закону закріплено право пацієнта на вибір лікаря, у встановленому законом порядку, що має реалізовуватися шляхом подання декларації про вибір лікаря, яким надаватиметься первинна медична допомога (а саме: сімейного лікаря, терапевта або педіатра), звертатися до вузькопрофільних спеціалістів можливо буде лише за направлення основного обраного лікаря (на даний час форма декларації ще не затверджена наказом Мінохорони здоров’я).
 
       Підписанням вказаної декларації пацієнтом або його законним представником надається згода на обробку лікарем або надавачем медичних послуг інформації про нього, яка міститиметься в електронній системі охорони здоров’я.
 
       Крім того, Законом № 2168 запроваджується ведення електронної системи охорони здоров’я – електронна система (база даних), в якій міститиметься інформація про облік медичних послуг та медична інформація, у тому числі й та, що стосується пацієнта (інформаційні дані та документи в електронній формі), на даний час електронна системи охорони здоров’я функціонує в рамках пілотного проекту відповідно до наказу Мінохорони здоров'я від 09.06.2017 року № 17.
 
       Після вибору пацієнтом лікаря, між ними укладатиметься договір про надання медичної допомоги або послуг (у рамках програми фінансових гарантій), у разі відмови укладати такий договір, пацієнт зобов’язаний буде самостійно сплачувати за надані послуги.
 
       2. Право особи на отримання медичної допомоги та медичних послуг.
 
       Законом № 2168, окрім права особи на вибір лікаря, закріплено також ряд інших прав та обов’язків особи у якості пацієнта.
 
       Зокрема, закріплено такі права «пацієнта»:
 
       - отримувати у надавачів медичних послуг за рахунок коштів держбюджету необхідні медичні послуги та лікарські засоби належної якості;
 
       - безкоштовно одержувати інформацію від Національної служби здоров’я України (Нацслужба здоров’я) або надавачів медичних послуг про програму медичних гарантій, про кваліфікованих надавачів таких послуг в рамках цієї програми;
 
       - надавати лікарям, третім особам для використання в діяльності, пов’язаній із медичною практикою інформації, що наявна у електронній системі охорони здоров’я та доступу до персональних даних пацієнта, у тому числі до інформації про стан його здоров’я, діагноз, про відомості медичного обстеження;
 
       - одержувати від Нацслужби здоров’я інформацію про осіб, які подавали запити щодо надання інформації, наявної у електронній системі охорони здоров’я про пацієнта;
 
       - оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність надавачів медичних послуг або Нацслужби здоров’я та його територіальних органів;
 
       - звертатися до Ради громадського контролю щодо дій чи бездіяльності Нацслужби здоров’я;
 
       - захищати порушені права у судовому порядку.
 
       Водночас, на пацієнта покладаються наступні обов’язки:
 
       - надавати надавачу медичних послуг повну та достовірну інформацію, а також документи, які забезпечать отримання медичних послуг та лікарських засобів належної якості;
 
       - своєчасно та належним чином проходити профілактичні медичні огляди;
 
       - належним чином виконувати медичні приписи лікаря та дотримуватися правил внутрішнього розпорядку надавача медичних послуг.
 
       На даний час, більшість приватних закладів охорони здоров’я перед наданням медичної допомоги або послуги, пропонують укладати договори про надання медичної допомоги або медичних послуг, які встановлюють права та обов’язки як надавача таких послуг, так і майбутнього пацієнта.
 
       Однак, у державних та комунальних закладах охорони здоров’я на даний час використовується лише надання згоди на медичну допомогу або медичної послуги за встановленою медичним закладом формою, яка підписується лише самим пацієнтом.
 
       При цьому слід зазначити, що таку згоду не слід розцінювати як покладення відповідальності виключно на пацієнта, оскільки цей документ також є своєрідною формою правочину, яка в повній мірі покладає права та обов’язки як на пацієнта, так і на медичний заклад і лікаря. 
 
       Згода пацієнта чи його законного представника на медичну допомогу не потрібна лише при наявності загрози життю та здоров’ю пацієнта та за відсутності можливості отримати таку згоду в силу об’єктивних причин від пацієнта або його законних представників (непритомний стан пацієнта та пряма загроза його життю, у тому числі за відсутності зв’язку з його родичами чи законним представником).
 
       Таким чином, майбутні клієнти при одержанні медичної допомоги або послуги, мають, в першу чергу, бути обізнані зі своїми правами та обов’язками, імовірними ризиками медичних втручань (лікування або хірургічні втручання), оскільки від цього залежить їх життя та здоров’я.
 
 
З повагою, керівник судово - правового департаменту
 
Олег Нікітін

Залиште Нам Ваші контакти і Ми з Вами зв'яжемося

ID Legal Group
ID Legal Group