Skip to content Skip to sidebar Skip to footer

Чи реально відновити суму ПДВ в СЕА , яка не була автоматично перенесена ДФС з липня 2015 року? Відповідь – так!

Ми змусили ДФС «автоматично» збільшити реєстраційну суму ПДВ на понад 2 мільйони гривень, – Олег Добровольський, партнер ID Legal Group

Систематичне та покрокове документування бездіяльності контролюючого органу та спонукання його до виконання вимог Закону і власних розпорядчих документів призвело до того, що Державна фіскальна служба (ДФС) поновила порушені права платника податку і збільшила реєстраційну суму ПДВ в Системі електронного адміністрування ПДВ (СЕА ПДВ) на понад два мільйони гривень.

Категорія судових справ щодо автоматичного збільшення контролюючим органом в Системі електронного адміністрування ПДВ реєстраційної суми ПДВ на підставі поданої декларації і на даний час залишається доволі актуальною.

При цьому кількість проблемних питань, що потребують вирішення для належного захисту порушених прав платників у даній категорії справ, не зменшується.

Далі ми розглянемо проблемні питання, які виникають у платників податків вже на стадії виконання судових рішень щодо збільшення реєстраційної суми ПДВ в СЕА і поділимося досягненнями на одному із прикладів супроводження справи з цієї категорії.

Юридичне об’єднання ID Legal Group здійснює супроводження судової справи за позовом Підприємства «Х» до ДФС України про визнання протиправною бездіяльність Служби щодо незабезпечення автоматичного збільшення реєстраційної суми ПДВ в СЕА на підставі зареєстрованих цим платником податкових накладних та поданої декларації. Завдячуючи діям ДФС, платник був позбавлений можливості реєструвати нові податкові накладні без поповнення рахунку в СЕА ПДВ на суму, яка не була прийнята контролюючим органом для автоматичного зарахування. Тому був змушений практично призупинити свою діяльність та поновлювати порушені права через суд.  

Спір платника з ДФС розпочався ще у 2015 році, коли підприємство «Х» після реєстрації платником ПДВ з наступним внесенням до відповідного реєстру (у червні 2015 року) розпочало ведення господарської діяльності з оптової торгівлі будівельними матеріалами, зокрема у цьому ж місяці 2015 року, платником було придбано товар в ТОВ «У».

Відповідно до норм Податкового кодексу України (далі – ПК України) першим звітним періодом з ПДВ для підприємства «Х» був саме липень 2015 року, у зв'язку з цим, 18.08.2015 року, ним було подано до податкового органу декларацію з ПДВ за липень 2015 року, в якій у податковому кредиті відображено суму придбаного товару в ТОВ «У».

При цьому, згідно з нормами ПК України для платників ПДВ, реєстрація яких була проведена не з першого дня календарного місяця, встановлено розширений звітний період, до якого включається також частина попереднього місяця від дня реєстрації. Реалізація цієї норми полягає у тому, що першу звітність платник зобов’язаний подавати до податкового органу виключно за повний звітний період, в якій враховується також попередній звітній період з дати реєстрації.

Отже, у підприємства «Х» були відсутні підстави для подання окремої декларації за червень 2015 року та відображення у ній сум податкового кредиту з ПДВ, який це підприємство отримало за вказаний період поточного року.

Таким чином, сума ПДВ, зазначена у податковій накладній, виписаній у червні 2015 року правомірно була включена до декларації за наступний звітний період – липень 2015 року, і відповідно реєстраційна сума ПДВ підлягала автоматичному збільшенню ДФС України в СЕА ПДВ.

Підприємство «Х» зверталося до ДФС України з вимогою забезпечити автоматичне збільшення реєстраційної суми ПДВ, однак у добровільному порядку відповідні заходи цим органом не здійснювалися. Майже рік платник намагався врегулювати проблему у досудовому порядку, але змушений таки був захищати свої права у суді. Тоді до справи підключилося юридичне об’єднання ID Legal Group.

Стратегією нашої роботи стало те, що предметом спору з поновлення порушених прав стала бездіяльність ДФС України щодо забезпечення виконання встановленого ст. 200 ПК України порядку автоматичного збільшення (без проведення перевірок) вказаним органом до 31 липня 2015 року реєстраційної суми ПДВ платників податків, для яких звітним періодом є місяць, на суму ПДВ, зазначеного у податковій декларації за червень 2015 року та непогашеного станом на 01 липня 2015 року.

Доводи представника ДФС України щодо заперечення проти позовних вимог платника ґрунтувалися на відсутності технічної можливості програмного забезпечення в СЕА ПДВ здійснити вищевказані заходи.

Вивчивши обставини справи, проаналізувавши доводи представників підприємства «Х» і ДФС України, та дослідивши всі наявні в матеріалах справи докази, судом першої інстанції у повному обсязі було задоволено позов підприємства «Х». На це рішення суду ДФС було подано апеляційну скаргу.

За результати розгляду скарги Апеляційним судом рішення суду першої інстанції було залишено без змін, а апеляцію ДФС України без задоволення. Рішення суду набрало законної сили, але і це не змусило ДФС вжити заходів щодо збільшення реєстраційної суми. Зазначу, що судовий розгляд справи тривав понад рік з моменту подання позову.

Фахівці юридичного об’єднання ID Legal Group були змушені вжити ряд заходів аби поновити порушені права платника. І через 6 місяців, вже у 2018 році, без наявності відкритого виконавчого провадження та без допомоги державної виконавчої служби було забезпечено повне поновлення порушених прав платника податків шляхом збільшення реєстраційної суми ПДВ в СЕА на суму понад 2 мільйони гривень.

Запорукою забезпечення виконання контролюючим органом судових рішень стали цілеспрямовані звернення уповноважених представників платника безпосередньо до контролюючого органу, а також до інших державних органів, які спрямовують та координують його діяльність.

Систематичне та покрокове документування бездіяльності контролюючого органу та спонукання до виконання вимог Закону і власних розпорядчих документів призвели до повного та належного виконання ДФС України судових рішень та зекономило державному бюджету вартість відшкодування платнику витрат на авансування виконавчих дій та оплати штрафів за невиконання судових рішень.

Враховуючи викладене, всі вжиті заходи щодо захисту прав та інтересів платника податків сприяли поновленню його порушених прав та збереженню коштів державного бюджету.