Завантаження сайту

Рентна плата за спеціальне використання води!

Рентна плата за спеціальне використання води!
02.03.2017
       Відповідно до Конституції кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону. Головний нормативний документ який здійснює  економічне регулювання раціонального використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів є Водний кодекс України (ВКУ). Згідно ВКУ водокористування може бути двох видів - загальне та спеціальне. Основним законодавчим приписом їх відмінності є застосування споруд або технічних пристроїв при заборі води з водних об'єктів при спеціальному водокористуванні. В той час як до загального водокористування відноситься забір води з криниць. Загальне водокористування здійснюється безкоштовно, без закріплення водних об'єктів за окремими особами та без надання відповідних дозволів.
 
       Законодавче визначення спеціального водокористування не обмежується тільки забором води, а регулює питання використання  води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.
 
       Спецводокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для організації задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб. Воно є платним, здійснюється на підставі дозволу, який безоплатно видається відповідними органами державної влади на три роки (коростроковий) або  до двадцяти п'яти років (довгостроковий). 
 
       У дозволі на спеціальне водокористування встановлюються ліміт забору води, ліміт використання води (граничний обсяг використання води) та ліміт скидання забруднюючих речовин. 
 
       З урахуванням вищевикладеного, виникають практичні питання: на кого законодавчо покладено обов’язок отримання  дозволу та чи необхідно отримувати дозвіл у випадку забору води  із артезіанської свердловини або криниці? 
 
       Почнемо з першого питання. 
 
       Пряма норма статті 42 ВКУ дає визначення первинних водокористувачів - це ті, що мають власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забору води, а вторинні водокористувачі (абоненти) – це ті, що не мають власних водозабірних споруд і отримують воду з водозабірних споруд первинних водокористувачів та скидають стічні води в їх системи на умовах, що встановлюються між ними. 
 
       Отже, дозвіл на спеціальне водокористування оформлює лише первинний водокористувач (водопостачальна компанія). 
 
       Для вторинних водокористувачів дозволом на спеціальне водокористування є встановлений у дозволі первинного водокористувача ліміт використання води та відведення стічних вод абонентами і договір між ними. 
 
       По другому питанню положення Кодексу України «Про надра» (стаття 23) визначають право  землевласників і землекористувачів на видобування підземних вод (крім мінеральних). Землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати підземні води (крім мінеральних) для всіх потреб, крім виробництва фасованої питної води, за умови, що обсяг видобування підземних вод із кожного з водозаборів не перевищує 300 кубічних метрів на добу. Якщо ж ця умова не дотримується, вочевидь дозвіл потрібно отримувати. 
 
       Окремо слід зауважити, що всі власники або користувачі (юридичні особи та фізичні особи - підприємці) земельних ділянок, в межах яких розташовані та експлуатуються артезіанські свердловини повинні мати Паспорт артезіанської свердловини. Обов’язкова форма Паспорту з додатком "Опис артезіанської свердловин", який є невід'ємною частиною форми, затверджена спільним наказом Мінекології та Мінрегіонрозвитку від 06.04.2016 № 145/84. Дані Паспорту вносяться до єдиного державного  реєстру артезіанських свердловин. 
 
       В Порядку видачі дозволів на спеціальне водокористування (постанова КМУ від 13 березня 2002 року №321) наведено перелік органів з якими погоджується їх видача, а саме, у разі використання:
 
       - поверхневих вод - з Держводагентством;
 
       - підземних вод - з Держгеонадрами;
 
       - та водних об’єктів, віднесених до категорії лікувальних, - з МОЗ.
 
       Для тих, хто мав нагоду ознайомитись з правилами оподаткування екологічним податком, не буде новиною інформація, що наряду з екологічним податком за скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти до зборів за спеціальне водокористування включається рентна плата за спеціальне використання води (рентна плата). 
 
       Слід звернути увагу що систематична її несплата є однією з підстав для припинення права на спеціальне водокористування (ст.55 ВКУ).
 
       Враховуючи що податки та збори встановлюються Податковим кодексом України (ПКУ), перейдемо до його положень. 
 
       Рентна плата є загальнодержавним податком (п.п.9.1.6 ст.9 ПКУ та 14.1.217 ПКУ). 
 
       Конкретизований перелік платників рентної плати наведений у ст.255 ПКУ. 
 
       Не є платниками рентної плати водокористувачі, які видобувають воду для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб населення,  юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та платників єдиного податку. 
 
       Також  існують виключення щодо обсягів води які використовуються на конкретні цілі: протипожежні потреби, зовнішній благоустрій, вода садівничих та городницьких кооперативів та ін. (п.255.4 ПКУ). 
 
       Хоча доцільність ведення окремого первинного обліку таких обсягів не викликає суперечки, у випадку одночасного використання води для оподатковуваних та неоподатковуваних цілей оподатковуватись буде весь обсяг спожитої води. 
 
       Об’єктом оподаткування є фактичний обсяг води (підземної, поверхневої, отриманої від інших водокористувачів), який використовують водокористувачі, з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання (п.255.3 ПКУ). 
 
       База оподаткування. 
 
       Ставки визначаються для різних видів використаних вод. Наприклад, за спеціальне використання поверхневих та підземних вод ставки встановлено в гривнях за 100 м.куб. залежно від басейну річки (поверхневих) чи регіону (підземних). Розмір ставок диференційовано (для 2017 року): 
 
       - для поверхневих вод від 19,97 грн/м.куб (Дунай) до 119,57 грн/м. куб (річок Приазов’я);
 
       - для  підземних вод від 52,3 грн/м.куб (Закарпаття) до 124,5 грн/м.куб (окремі райони Івано-Франківської області );
 
       - місто Київ 74,4 грн/м. куб.
 
       Зазначені ставки щороку індексуються (збільшуються) шляхом щорічного прийняття відповідного законопроекту з урахуванням індексів споживчих цін. 
 
       Також необхідно зазначити, що порядком визначення податкових зобов’язань з рентної плати визначені окремі особливості, які мають суттєвий вплив на збільшення розміру  податку до сплати (п 255.11 ПКУ), зокрема:
 
       - у двократному розмірі обсягу за технологічними даними - за відсутності вимірювальних приладів, якщо можливість їх встановлення існує;
 
       - у п’ятикратному розмірі - у разі перевищення встановленого річного ліміту використання води та за відсутності дозволу на спеціальне водокористування із встановленими в ньому лімітами або закінченням терміну його дії.
 
       Необхідно також, звернути увагу на  положення п.п. 255.11.20 ст. 255 ПКУ, відповідно до якого рентна плата в межах ліміту включається до складу витрат платника податку, а за понадлімітні обсяги – сплачується з прибутку після оподаткування. 
 
       В частині подачі податкової звітності та сплати рентної плати заслуговує на увагу  лист ДФС України від 30.01.2017 №2069/7/99-99-12-03-04-17 «Про рентну плату за спеціальне використання води», в якому роз’яснено терміни подачі звітності та сплати рентної плати.
 
 
З повагою, керівник департаменту обліку та аудиту
 
Тетяна Савчук

Залиште Нам Ваші контакти і Ми з Вами зв'яжемося

ID Legal Group
ID Legal Group