Завантаження сайту

Рішенням Конституційного суду визначено, що слідчі органи Мінюсту мають бути незалежними від свого відомства, - Вікторія Горожанова, адвокат ID Legal Group

Рішенням Конституційного суду визначено, що слідчі органи Мінюсту мають бути незалежними від свого відомства, - Вікторія Горожанова, адвокат ID Legal Group
11.05.2018

Конституційний суд України розглянувши подання Уповноваженого з прав людини щодо відповідності конституційності частини 6 статті 216 КПК України, визнав, що слідчі Міністерства юстиції України, які здійснюють досудове розслідування порушень в пенітенціарній системі, мають бути незалежними від керівництва Міністерства. Нагадаємо, що згідно цієї статті слідчі органів Державної кримінально-виконавчої служби (надалі - ДКВС) здійснюють досудове розслідування злочинів, вчинених на території або в приміщеннях ДКВС.

Конституційний суд вважає, що ієрархічне підпорядкування слідчих органів ДВС посадовим особам Міністерства юстиції не може забезпечити дотримання конституційних вимог щодо незалежності офіційного розслідування злочинів проти осіб, які перебувають в установах відбування покарань та слідчих ізоляторах. Слідчі органи не будуть незалежними і певним чином упередженими під час розслідування таких злочинів. І такі повноваження слідчих органів дають можливість зловживань та інших протиправних посягань з боку працівників пенітенціарних установ. Таким чином, віднесення до компетенції слідчих органів Міністерства проведення досудового розслідування злочинів, вчинених на території або в приміщенні ДКВС, сприяє виникненню умов, що перешкоджають притягненню до кримінальної відповідальності працівників ДКВС, як можуть бути причетні до вчинення злочину.

Конституційний суд в ході розгляду подання встановив неконституційність норми, передбаченої ч.6 ст.216 КПК України, однак з незрозумілих підстав відстрочив втрату чинності цією нормою на три місяці.

Суддя конституційного суду Мельник М.І. не погоджуючись з рішенням колег, виніс окрему думку, в якій вказав, що дане рішення є хибним, і він вважає, що немає правових підстав вбачати порушення конституційних норм лише у самому факті перебування слідчих у структурі Міністерства юстиції України і не існує безпосереднього зв’язку між статусом слідчих та посяганням на життя і здоров’я осіб, які перебувають в установах відбування покарань або СІЗО. Положення, визначені в ч.6 ст.216 КПК України, не створюють безпосередньої загрози правам людини, життю та здоров’ю. Також, він вважає не позбавленим сенсу твердження, що тільки працівник пенітенціарної системи, який обізнаний про неї досконало, має доступ до об’єктів, ознайомлений з її субкультурою та особливостями її функціонування, може ефективно і швидко розслідувати злочини, вчинені на території та в приміщеннях, підпорядкованих цій системі. Він навів ряд прикладів країн Європи (Латвія, Естонія тощо), в яких окремі порушення та злочини, вчинені на території або в приміщеннях пенітенціарної системи, розслідуються тюремними інспекторами або адміністрацією закладу. Рішення Конституційного суду ґрунтується насамперед на припущеннях про можливі порушення з боку слідчих органів Міністерства юстиції та можливих порушеннях сформованих практикою Європейського суду з прав людини міжнародних стандартів незалежності та ефективності розслідування злочинів. Крім того, своїм рішення суд позбавляє повноважень слідчі органи Міністерства розслідувати і інші злочини на території та в приміщеннях ДКВС, які не пов’язані з посяганням на життя, здоров’я, честь та гідність ув’язнених, арештованих та затриманих, а можуть бути пов’язані з посяганням на власність, правосуддя, авторитету органів державної влади, безпеки виробництва тощо.

Рішення Конституційного суду №3-р/2018 від 24.04.18 у справі №1-22/2018 (762/17) направлено на урегулювання законодавства України з врахуванням європейських (міжнародних) стандартів, однак неупередженість і ефективність розслідування таких злочинів слідчими органами Національної поліції, в підслідність яких вони передаються, також викликає сумнів. Зрозуміло, що нормативне врегулювання даного питання потребує більш масштабних змін, ніж тільки припинення дії ч.6 ст.216 КПК України.   

З повагою, Вікторія Горожанова

адвокат юридичного об’єднання

ID Legal Group

Залиште Нам Ваші контакти і Ми з Вами зв'яжемося

ID Legal Group
ID Legal Group