Завантаження сайту

Списання безнадійної заборгованості для цілей оподаткування. На що звернути увагу.

Списання безнадійної заборгованості для цілей оподаткування. На що звернути увагу.
06.11.2017
       З прийняттям змін до Податкового кодексу України, які набули чинності з 01-го січня 2017 року, законотворцями було усунуто колізію між правилами ведення бухгалтерського обліку та вимогами ПКУ з оподаткування прибутку підприємств в частині визнання витрат при списанні безнадійної дебіторської заборгованості. Зокрема, в обліку така заборгованість відносилась до складу витрат вже в періоді формування резерву сумнівного боргу (тобто набагато раніше, ніж приймалось рішення про її списання в обліку), а для цілей оподаткування в складі витрат могла залишатись без коригування лише списана безнадійна дебіторська заборгованість, яка відповідала критеріям визнання її безнадійною за положеннями п. 14.1.11 ст.14 ПКУ і списувалась без попереднього формування резерву сумнівного боргу.
 
       На практиці ж майже у всіх випадках сумлінні бухгалтери, дотримуючись приписів ПСБО 10 «Дебіторська заборгованість» або МСБО 32 «Фінансові інструменти: подання», МСБО 39 «Фінансові інструменти: визнання й оцінка», МСФЗ 9 «Фінансові інструменти» - визнання та облік дебіторської заборгованості як фінансового інструменту і припинення її визнання активом», при виникненні ознак непогашення поточної дебіторської заборгованості створювали резерв сумнівного боргу (у повному обсязі чи з використанням коефіцієнту сумнівності), відтак, при визначенні об’єкту оподаткування мали збільшити свій фінансовий результат на суму створеного резерву сумнівного боргу і у подальшому, при списанні сумнівної заборгованості, не мали можливості поновити своє право на визнання витрат у податковому обліку. 
 
       Протягом 2017 року така колізія вже не спричиняє незадоволення платників податків, оскільки діюча норма п.139.2 ст.139 ПКУ вже чітко передбачає можливість включення до складу витрат з метою оподаткування списаної заборгованості (у тому числі з використанням резерву сумнівного боргу) за умови, що така списана заборгованість повністю відповідатиме вимогам безнадійної, що передбачені положеннями п. 14.1.11 ст.14 ПКУ.
 
       Така позиція неодноразово зафіксована у багаточисленних роз’ясненнях, наданих ДФС, в тому числі: листи ДФС від 20.10.2017 №2324/6/99-99-15-02-02-15/ІПК, 01.09.2017 № 1783/6/99-99-15-02-02-15/ІПК, від 11.09.2017 № 1890/6/99-99-15-02-02-15/ІПК, від 30.08.2017 № 1765/6/99-99-15-02-02-15/ІПК, від 21.07.2017 № 1291/6/99-99-15-02-02-15/ІПК, від 28.07.2017 р. № 1426/6/99-99-15-03-02-15/ІПК та ін.
 
       Головний меседж усіх наданих консультацій - безумовна відповідність списаної заборгованості ознакам, що наводяться у визначенні п.14.1.11 ст.14 ПКУ. За недотримання хоча б однієї незначної вимоги кожного окремо взятого пункту (за терміном давності, ліквідованого контрагента, чи визнаного банкрутом і т. ін.) вважатиметься, що заборгованість не відповідає ознакам безнадійної, або дії кредитора були недостатньо належними та, відповідно, така заборгованість буде збільшувати фінансовий результат для цілей оподаткування. 
 
       Разом із тим необхідно звертати увагу на логіку ДФС при розгляді нею питання непогашеної дебіторської заборгованості. Так, у випадку, якщо дебіторська заборгованість утворилась внаслідок здійсненої попередньої оплати, в погашення якої не були поставлені товари (виконані роботи чи послуги), а платник не вживав жодних заходів по поверненню такої передоплати чи її погашенню зустрічними поставками, сума перерахованих коштів по завершенню терміну позовної давності має бути визнана наданою безповоротною фінансовою допомогою і у випадку, якщо отримувач таких коштів не є платником податку на прибуток на загальних підставах чи фізичною особою, то така сума коштів для цілей оподаткування має збільшити фінансовий результат платника податку (лист ДФС № 1783/6/99-99-15-02-02-15/ІПК).
 
       Слід звернути увагу і на позицію ДФС, яка зауважує, що в окремих випадках списання безнадійної дебіторської заборгованості може бути підставою для нарахування податкових зобов’язань з ПДВ. Зокрема, це стосується платників податку, які використовують в своїй роботі касовий метод. За таких умов постачальник товарів (послуг), відвантаживши продукцію (надавши послугу), до моменту отримання оплати не формує податкові зобов’язання з ПДВ (за першою подією). Відповідно, здійснюючи списання так і не оплаченого товару (послуги), тобто не отримавши підстави для нарахування податкових зобов’язань, ДФС вважає, що не може не відбутись нарахування ПДВ і подію списання безнадійної заборгованості прирівнює до альтернативного механізму її погашення (вимагає нарахування ПЗ). Разом із тим ми вважаємо, і наша думка ґрунтується в тому числі на наявній судовій практиці, що така позиція не може бути обґрунтованою, оскільки списання безнадійної заборгованості через визнання її у витратах не може бути альтернативним її погашенням, а є лише механізмом вилучення такої заборгованості з обліку. При виникненні такого питання платнику податків можливо керуватись позицією ВАСУ, викладеною в Ухвалі Вищого адміністративного суду України від 10.08.2016 р. по справі №813/2128/15.
 
       Тож, у випадку списання безнадійної заборгованості будьмо пильними, не нехтуємо окремими заходами та пам’ятаймо про позицію ДФС - брати до уваги найменші деталі чи їх відсутність.
 
 
З повагою, керівник департаменту обліку та аудиту
 
Тетяна Савчук

Залиште Нам Ваші контакти і Ми з Вами зв'яжемося

ID Legal Group
ID Legal Group