Завантаження сайту

Звільнення з військової служби в «особливий період».

Звільнення з військової служби в «особливий період».
18.10.2016
       Проходження військовї служби в Україні здійснюється громадянами України у добровільному порядку за контрактом або за призовом. 
 
       Законом України «Про військовий обов’язок та військову службу» встановлено строки військової служби за контрактом, випадки припинення дії контракту, а також випадки продовження дії контракту після його закінчення.
 
       Випадком продовження дії контракту на здійснення військової служби без згоди самого військовослужбовця є настання «особливого періоду».
 
       Враховуючи різне розуміння та застосування законодавства з питань дії «особливого періоду», вказане питання стало предметом дослідження судів.
 
       Так Київським апеляційним адміністративним судом в ухвалі від 4 лютого 2016 року  у справі № 826/18425/15 детально проаналізовано питання дії «особливого періоду» та можливість його застосування до теперішніх умов проходження військової служби громадянами.
 
       Так в ухвалі КААС зазначено, що «Визначення "особливого періоду" міститься в абзаці 11 статті 1 Закону України "Про оборону України" від 06.12.91 N 1932-XII, у якому передбачено, що особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
 
       У відповідності до статті 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.93 N 3543-XII особливий період - це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
 
       У свою чергу, мобілізація - це комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано (абз. 4 статті 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію").
 
       Отже, за змістом наведених норм особливий період настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію та охоплює час мобілізації, а в разі оголошення стану війни - воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
 
       Таким чином, дія особливого періоду, під час якого допускається продовження строку контракту, обмежується строками, встановленими для проведення мобілізації, або часом, протягом якого діє воєнний стан і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
 
       В умовах відсутності рішення про оголошення війни або мобілізації, чи закінчення строків, встановлених для проведення мобілізації, особливий період не діє.
 
       17 березня 2014 року Виконуючим обов'язки Президента України видано Указ "Про часткову мобілізацію" № 303/2014 (Указ № 303/2014), який затверджено Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про часткову мобілізацію" від 17 березня 2014 року № 1126-VII (Закон № 1126-VII).
 
       Згідно пункту 8 цього Указу (Указ № 303/2014) він набирає чинності після його затвердження Верховною Радою України.
 
       Закон України від 17 березня 2014 року № 1126-VII "Про затвердження Указу Президента України "Про часткову мобілізацію" (Закон № 1126-VII) набрав чинності з дня його опублікування, а саме - 18 березня 2014 року.
 
       Відповідно до пункту 3 зазначеного Указу (Указ № 303/2014) мобілізація проводиться протягом 45 діб із дня набрання чинності цим Указом (Указ № 303/2014).
 
       Таким чином, з 18 березня 2014 року в Україні відповідно до абзацу 11 статті 1 Закону України "Про оборону України" та абзацу 4 статті 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" настав особливий період, тривалість якого пов'язується з тривалістю мобілізації, строк якої встановлено пунктом 3 Указу (Указ № 303/2014), тобто 45 діб.
 
       Отже, тривалість особливого періоду відповідно до Указу в. о. Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014 (Указ № 303/2014) становила 45 діб: з 18 березня 2014 року по 2 травня 2014 року.
 
       Указом Виконуючого обов'язки Президента України від 6 травня 2014 року № 454/2014 "Про часткову мобілізацію" (Указ № 454/2014), який затверджено Законом України N 1240-VII від 06.05.2014 (Закон № 1240-VII), оголошено часткову мобілізацію тривалістю 45 діб із дня набрання чинності цим Указом.
 
       Закон України № 1240-VII від 6 травня 2014 року "Про затвердження Указу Президента України "Про часткову мобілізацію" (Закон № 1240-VII) набрав чинності 7 травня 2014 року, отже, тривалість особливого періоду відповідно до Указу В. о. Президента України від 6 травня 2014 року № 454/2014 (Указ № 454/2014) становила 45 діб: з 7 травня 2014 року по 21 червня 2014 року.
 
       Указом Президента України від 21 липня 2014 року № 607/2014 (Указ № 607/2014), який затверджено Законом України від 22 липня 2014 № 1595-VII (Закон № 1595-VII), оголошено часткову мобілізацію тривалістю 45 діб із дня набрання чинності цим Указом.
 
       Закон України від 22 липня 2014 № 1595-VII "Про затвердження Указу Президента України "Про часткову мобілізацію" (Закон № 1595-VII) набрав чинності 24 липня 2014 року, отже, тривалість особливого періоду відповідно до Указу Президента України від 21 липня 2014 року № 607/2014 (Указ № 607/2014) становила 45 діб: з 24 липня 2014 року по 7 вересня 2014 року.
 
       Указом Президента України від 14 січня 2015 року № 15 (Указ № 15/2015), який затверджено Законом України від 15.01.2015 № 113-VIII (Закон № 113-VIII), оголошено протягом 2015 року часткову мобілізацію у три черги протягом 210 діб із дня набрання чинності цим Указом.
 
       Закон України від 15.01.2015 № 113-VIII "Про затвердження Указу Президента України "Про часткову мобілізацію" (Закон № 113-VIII) набрав чинності 20 січня 2015 року, отже, тривалість особливого періоду відповідно до Указу Президента України від 14 січня 2015 року № 15 (Указ № 15/2015) становила 210 діб: з 20 січня 2014 року по 22 серпня 2014 року.
 
       Таким чином, особливий період в Україні діяв з 18 березня 2014 року по 2 травня 2014 року; з 7 травня 2014 року по 21 червня 2014 року; з 24 липня 2014 року по 7 вересня 2014 року; з 20 січня 2015 року по 22 серпня 2015 року.
 
       Як вбачається з матеріалів справи, станом на момент закінчення строку дії Контракту, а саме 11.11.2014 та на момент розгляду рапорту позивача про звільнення від 14.08.2015, а саме 27.08.2015 особливий період не діяв.
 
       За таких обставин, підстави, з якими Закон України "Про військовий обов'язок та військову службу" пов'язує можливість продовження контракту понад встановлені строки - відсутні, відтак відмова відповідача у припиненні Контракту не ґрунтується на вимогах чинного законодавства.
 
       Чинним законодавством України передбачено, що військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України з урахуванням особливостей, встановлених чинним законодавством.
 
       Разом з тим у цілях інтересів держави у сфері національної безпеки гарантовані військовослужбовцям конституційні права та свободи можуть бути обмеженими.
 
       Однак, будь-які обмеження щодо реалізації прав і свобод осіб, що проходять військову службу, у тому числі продовження строку дії контракту у зв'язку з настанням особливого періоду, можуть бути вжиті державою у разі якщо це має законні цілі, відповідає нагальній суспільній необхідності і такі обмеження співмірні переслідуваній меті.
 
       Слід наголосити, що продовження строку дії контракту на проходження військової служби в особливий період пов'язане з виконанням громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності.
 
       Відповідно продовження строку військової служби за контрактом в особливий період повинно бути також пов'язаним з існуванням дійсної, реальної загрози безпеки держави, її територіальної цілісності та політичної незалежності від застосування сили або загрози її застосування.
 
       У даному разі призупинення реалізації конституційних прав позивача шляхом продовження строку проходження військової служби в умовах відсутності мобілізації чи воєнного стану, а відтак і особливого періоду та за умов відсутності станом на момент розгляду справи обставин вираженої іноземної військової агресії є неспіврозмірним та не відповідає критеріям пропорційності».
 
       Належним способом захисту порушеного права на припинення контракту, буде позов до адміністративного суду з вимогою про скасування наказу начальника про продовження дії контракту та призначення на посаду, а також визнання неправомірними дій щодо не припинення дії контракту.
 
 
З повагою, керівник судово - правового департаменту
 
Олег Нікітін

Залиште Нам Ваші контакти і Ми з Вами зв'яжемося

ID Legal Group
ID Legal Group