Завантаження сайту

Важливі судові висновки у податкових суперечках за 2016 рік.

Важливі судові висновки у податкових суперечках за 2016 рік.
23.01.2017
       Підводячи підсумки 2016 року, пропонуємо до вашої уваги аналіз найбільш цікавих судових рішень з податкових суперечок, які були винесені протягом 2016 року. 
 
       1. Вирок щодо контрагента та присвоєння йому статусу «фіктивного підприємства» автоматично означає безтоварність усіх господарських операцій.
 
       На початку 2016 року ВСУ прийняв рішення, в якому було встановлено новий погляд на презумпцію добросовісності платника податку. 
 
       Зокрема, на думку ВСУ, у випадку визнання керівника контрагента винним у вчиненні злочину, передбаченого статтею 205 ККУ, всі господарські операції такого контрагента автоматично не можуть бути визнані законними, а тому формування податкового кредиту з ПДВ чи витрат для цілей податку на прибуток за такими операціями є безпідставним. 
 
       ВСУ вважає, що статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, навіть за формального підтвердження її первинними документами. 
 
       (Постанова ВСУ від 26 січня 2016 року по справі № 2а-15327/12/2670, Постанова ВСУ від 14 червня 2016 року по справі № 826/14268/14). 
 
       2. Щодо безумовного порядку стягнення переплати (бюджетного відшкодування).
 
       Починаючи з 2015 року існувала усталена судова практика ВСУ, відповідно до якої: стягнення з бюджету надмірно сплачених податків (бюджетного відшкодування) визнавалось неправильним способом захисту прав платника. ВСУ стверджував, що в позовах слід заявляти вимогу зобов`язати фіскальний орган скласти висновок про повернення переплати та подати його для виконання до органу казначейства. 
 
       Проте, ВАСУ з такими висновками не погоджується і стверджує, що саме стягнення податку є належним способом захисту порушеного права платника податків. Висновки ВАСУ полягають в наступному: «Ненадання ДПІ (за результатом перевірки) висновку із зазначенням суми бюджетного відшкодування ПДВ є порушення права платника податків на бюджетне відшкодування, а не на отримання висновку. Адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб`єктами, а вправі обирати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення». 
 
       (Ухвала ВАСУ від 2 березня 2016 року, справа № К/800/22662/15, Ухвала ВАСУ від 14 березня 2016 року у справі № К/800/22472/13). 
 
       3. Щодо можливості подання до суду додаткових доказів, які не були предметом податкової перевірки.
 
       Відповідно до статті 44.7 Податкового Кодексу України: якщо під час перевірки платник податків не подає документів на підтвердження показників податкової звітності, вважається, що такі документи в нього відсутні. Єдиний спосіб для платника податків офіційно пред'явити фіскальному органу проігноровані під час перевірки документи - це подати їх разом із запереченнями до прийняття повідомлення-рішення про донарахування податків. Надалі після ухвалення повідомлення-рішення, такі документи вже не враховуються при адміністративному та судовому оскарженні. 
 
       Однак, розглядаючи справу № К/800/40037/15 ВАСУ прийшов до протилежного висновку. Зокрема, ВАСУ встановив: «Суд першої інстанції повинен приймати, досліджувати та враховувати при ухваленні рішення всі документи та інші докази подані у справу платником податків». Окрім того, судом підкреслено обов'язок фіскального органу в порядку, передбаченому статтею 71 КАС доказувати правомірність свого рішення, а не перекладати тягар доказування про його протиправність на платника податку. 
 
       (Ухвала ВАСУ від 28 січня 2016 року у справі № К/800/40037/15).
 
       4. Щодо зобов`язання податкової відшкодувати підприємству матеріальні збитки.
 
       Податкові органи можуть бути притягнені до відповідальності не тільки в кримінальному, але і в господарському процесі. 
 
       Так, наприклад, в справі № 911/1361/16 суд зобов`язав податкову та казначейство відшкодувати підприємству матеріальні збитки в розмірі 85 295, 96 грн. 
 
       Обставини справи полягали в наступному: суб'єктом господарювання до бюджету були сплачені надмірні суми податків, і він звернувся до фіскального органу за висновком про повернення цих коштів, який мав бути підготовлений фіскальним органом та поданий органу казначейства. Фіскальний орган звичайно цього не зробив взагалі, а не 5-денний термін, як того передбачає закон, і в цьому полягала його незаконна бездіяльність. Потребуючи додаткових коштів для ведення господарської діяльності суб'єкт господарювання звернувся до банку, який прокредитував його. Отже, шкодою чи збитками суб'єкт господарювання назвав у суді проценти за користування кредитними коштами, які він терміново був змушений залучити до свого обороту. 
 
       (Постанова Київського апеляційного господарського суду від 14 листопада 2016р. у справі № 911/1361/16). 
 
       5. Щодо помилок в первинних документах.
 
       У 2016 році було сформовано остаточну позицію ВАСУ щодо неточностей та помилок в первинній документації. 
 
       Зокрема, в Ухвалі від 3 лютого 2016 року у справі № К/800/56473/14 ВАСУ вказав, що неточність у назві підприємства покупця у податкових накладних не змінює змісту та обсягу господарських операцій і не впливає на податкові зобов`язання та формування податкового кредиту. В Ухвалі від 18 квітня 2016 року у справі № К/800/43598/15 ВАСУ підтвердив, що наявність розбіжностей в первинній документації є підставою для проведення контролюючими органами документальної виїзної позапланової перевірки. Отже, сам по собі факт розбіжностей не може розцінюватись як порушення порядку заповнення податкової накладної або як відсутність реєстрації такої накладної. 
 
       (Ухвала ВАСУ від 3 лютого 2016 року у справі № К/800/56473/14). 
 
       6. Щодо відсутності товарно-транспортної накладної.
 
       Відсутність товарно-транспортної накладної відтепер не може вважатись доказом безтоварності операцій. 
 
       Так, в Ухвалі від 15 грудня 2016 року по справі К/800/15642/14 ВАСУ встановив наступне: «відсутність транспортних документів на перевезення товарно - матеріальних цінностей з наслідками формування бази оподаткування податком на додану вартість не є обов'язковими при оподаткуванні операцій за договорами купівлі - продажу чи поставки, вони є обов'язковими при оподаткуванні операцій за договорами саме перевезення, а отже відсутність у позивача товарно-транспортних накладних не може бути доказом безтоварності господарських операцій проведених з контрагентами, натомість факт передання товару позивачеві та, відповідно, набуття права власності на нього, підтверджується належно оформленими видатковими накладними, які наявні в матеріалах справи. 
 
       (Ухвала ВАСУ від 15 грудня 2016 року по справі К/800/15642/14). 
 
       7. Щодо порушення процедури при призначенні та проведенні перевірки.
 
       ВАСУ займає неоднозначну позицію стосовно наслідків процедурних порушень при проведенні перевірки. Зокрема, в Ухвалі від 3 лютого2016 року у справі № К/800/11101/14 ВАСУ стверджував, що процедурні порушення перевірки не є такими, що безумовно свідчать про протиправність рішень контролюючого органу. 
 
       Однак, така позиція кардинально змінилась після прийняття Постанови Верховного Суду України від 16 лютого 2016 року. У даному рішенні колегія суддів доходить таких висновків: аналізованими нормами ПК, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення документальних позапланових невиїзних перевірок. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. Невиконання вимог підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та пункту 79.2 статті 79 ПК призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності її правових наслідків. 
 
       (Постанова Верховного Суду України від 16 лютого 2016 року). 
 
 
З повагою, керівник судово - правового департаменту
 
Олег Нікітін

Залиште Нам Ваші контакти і Ми з Вами зв'яжемося

ID Legal Group
ID Legal Group