Завантаження сайту

Висновки судів щодо сутності та значення електронних доказів, - Олег Нікітін, адвокат ID Legal Group

Висновки судів щодо сутності та значення електронних доказів, - Олег Нікітін, адвокат ID Legal Group
20.01.2021

У процесуальному законодавстві електронні докази відносно новий інститут, але на сьогоднішній день вже широко використовується суб’єктами господарювання у веденні господарської діяльності та листуванні із їх контрагентами при реалізації укладених договорів.

Ми вже публікували матеріали щодо оцінки судами електронних документів у якості доказів в господарських справах.

Сьогодні пропонуємо змістити акценти саме на сутність поняття терміну «електронний доказ», оскільки більшість суб’єктів господарювання сприймають поняття термінів «електронний доказ» і «електронний документ» як аналогічні (тотожні).

Однак слід зазначити, що в контексті процесуального законодавства поняття терміну «електронний доказ» є значно змістовніше ніж поняття терміну «електронний документ», оскільки термін «електронний доказ» розглядається як інформація, що збережена у  електронній (цифровій) формі, в якій містяться відомості, що стосуються обставин справи та мають значення для вирішення спору, до яких у тому числі відносяться й електронні документи, в розумінні Закону про електронні документи та електронний документообіг.

Як бачимо, в нормах процесуального законодавства передбачено особливий порядок подання та засвідчення таких видів доказів.

Розглянемо на прикладах господарських справ щодо здійснення ними оцінки електронних доказів, якими підтверджуються певні обставини справи.

Так, наприклад у справі № 910/3203/18 у якості доказів надавалися паперові копії електронних листів, направлених за допомогою електронної пошти, в яких містилася інформація щодо підготовки документів в рамках укладеного договору та порядку їх надання.

Укладеним договором про надання послуг передбачалося здійснення листування з питань виконання договору, у тому числі шляхом листування по електронній пошті.

Апеляційний суд під час розгляду цієї справи прийшов до висновку, що належність та допустимість паперових копій таких електронних листів, які стосувалися питань виконання договору, які вважав достатніми для підтвердження певних обставин.

При цьому, Касаційний суд звернув увагу, на норми процесуального законодавства, які передбачають право суду з власної ініціативи чи за клопотанням будь-якого з учасників справи витребувати оригінал відповідного доказу, при цьому при ненаданні учасником оригіналу такий доказ ставиться судом під сумнів, і як наслідок не враховується під час розгляду справи.

Тому, з урахуванням усіх обставин справи, рішенням Касаційного суду рішення судів попередніх інстанцій були скасовані у зв’язку із неналежним дослідженням усіх наявних в матеріалів справи доказів в їх сукупності, а справу направлено на новий розгляд в суд 1-ої інстанції.  

Касаційним судом в справі за № 914/2236/18 (постанова від 27.05.2020 р.)  судами попередніх інстанцій встановлювалося, що під час зміни вартості товару нова специфікація сторонами договору не підписувалася. При цьому, в договорі сторонами було погоджено, зокрема електронне листування, на підтвердження якого в матеріалах справи містяться відповідні скріншоти, з їх змісту зрозумілим є отримання постачальником надісланого електронного замовлення, в якому визначаються кількість товару та його вартість (ціна). В подальшому відбулося прийняття покупцем товару у кількості та за цінами, погодженими в замовленні, що підтверджують складені і підписані сторонами видаткові накладні на товар.

Має факт часткова оплата покупцем поставленого товару та віднесення ним витрат за придбання товару до складу податкового кредиту.

Окрім того, обома сторонами був підписаний акт взаємозвірки розрахунків, в якому була визнана покупцем наявна заборгованість за поставлений товар, стягнення якої являється предметом спору цієї справи.

Касаційним судом відхилено доводи касаційної скарги в частині того, що до матеріалів справи надано роздруківки електронних листів, завірені печаткою постачальника, оскільки має місце підписання товаросупровідних та бухгалтерських  документів, а також прийняття самого товару.

Також наголошено, що скаржником помилково ототожнюються поняття «електронний документ» і «надсилання електронною поштою копії письмового документа».

Тож, очевидним є висновок, що усі дії покупця були спрямовані на прийняття товару і визнання його договірних зобов’язань, про що свідчать підписані ним товаросупровідні та бухгалтерські документи на виконання договору, а також проведена часткова оплата за товар, і подана податкова звітність, сформована на даних (показниках), підписаних видаткових накладних.

За результатами розгляду вказаної касаційної скарги судові рішення були залишені без змін.

Таким чином, як бачимо висновки судів стосовно оцінки електронних доказів є різноманітними, проте з урахуванням таких висновків можливо зробити узагальнення, що для сторін договору важливо передбачати в ньому не лише можливість електронного листування з питань виконання договору, а й чітко визначати у ньому також статус цих документів щодо виконання договірних зобов’язань, що в подальшому є підставою для використання їх у доказовій базі при виникненні спірних питань.   

З повагою,

Олег Нікітін

Керівник судової практики

ID Legal Group

Олег Нікітін

Залиште Нам Ваші контакти і Ми з Вами зв'яжемося

ID Legal Group
ID Legal Group