Завантаження сайту

Висновки судів щодо моменту отримання суб’єктом господарювання економічного результату (прибутку) від його господарської діяльності, - Олег Нікітін, адвокат ID Legal Group

Висновки судів щодо моменту отримання суб’єктом господарювання економічного результату (прибутку) від його господарської діяльності, - Олег Нікітін, адвокат ID Legal Group
10.06.2019

Згідно норм Цивільного та Господарського кодексів України усі суб’єкти господарювання здійснюють свою діяльність, зокрема з метою отримання певних економічних результатів, до яких також можливо віднести отримання ними прибутку від такої діяльності.

У висновках актів перевірок, які проводяться податковими органами, доволі часто зазначається про здійснення господарських операцій без отримання економічного результату (прибутку), зокрема у випадках, коли у разі продаж товару або продукції здійснюється за цінами, що є нижче від ціни їх придбання або нижче ціни собівартості продукції, закладеної при її виготовленні.

Так, для прикладу розглянемо висновки судів у справі № 818/3838/15, в якій на підставі подібного висновку податкового органу, платнику було складено податкові повідомлення-рішення (далі – ППР), що і стали предметом оскарження у цій справі.

Згідно акту перевірки, податковим органом під час аналізу наданих платником на перевірку договорів та первинних документів (видаткових та податкових накладних, остаточних калькуляцій вартості виробництва продукції), даних бухгалтерського обліку, зокрема рахунку 26 «Готова продукція» встановлено постачання платником своїм контрагентам самостійно виготовленої продукції за цінами, що є нижче ціни їх виробничої собівартості.

Суд першої інстанції при задоволенні позову прийшов до висновку, що при визначенні зобов’язань з ПДВ за господарськими операціями із поставки продукції платник керувався вартістю договірних цін, які були встановлені (узгоджені) сторонами у договорі поставки, а тому такі ціни відповідають рівню звичайних цін, оскільки протилежне податковим органом не доведено.

При цьому, нормами чинного законодавства не передбачено обов’язкового визначення платником бази оподаткування ПДВ на підставі собівартості виготовленої ним продукції.

До того ж, збитковість однієї господарської операції не передбачає визнання в цілому всієї діяльності підприємства, як негосподарської або неприбуткової. Неотримання підприємством прибутку від окремої господарської операції не свідчить про те, що ця операція не є господарською, оскільки при здійсненні господарських операцій зазвичай існує комерційний ризик не отримати прибуток або отримати збитки.

Крім того, згідно фінансових звітів та податкових декларацій з податку на прибуток за період, який підлягав перевірці, платником було отримано прибуток від господарської діяльності за такий період.

Оскільки первинними документами підтверджено правильність формування платником податкового кредиту по господарським операціям з його контрагентом, а також спростовано висновки податкового органу щодо заниження цим платником бази оподаткування операцій з постачання товару у зв'язку з продажем продукції за цінами, що є нижче собівартості виготовленої продукції, що є підставою для задоволення позову.

Такий висновок підтримав й апеляційний суд при розгляді цієї справи, залишаючи апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду 1-ої інстанції – без змін.

Касаційний суд під час розгляду скарги податкового органу також погодився із рішеннями суду 1-ої інстанції та апеляційного суду при цьому відзначаючи, що суть терміну «розумна економічна причина (ділова мета)», який наведено у Податковому кодексі України (далі – ПК України) передбачає обов’язкову цілеспрямованість будь-якої операції платника на отримання економічного ефекту. Однак, у вказаному визначенні відсутнє чітке закріплення такої обов’язкової умови, як отримання прибутку від певної господарської операції.

Однак із загального розуміння характеру господарської діяльності можна дійти висновку, що її економічний ефект полягає у прирості (збереженні) активів платника та/або їх вартості або створення умов для такого приросту (збереження) в майбутніх періодах.

При цьому, економічний ефект не обов'язково може виникнути негайно після здійснення операції, а може настати пізніше або в силу різних об’єктивних причин може не відбутися взагалі. Тобто, операція може стати збитковою, що по суті і є ризиком господарської діяльності.

Таким чином, господарська операція, направлена на отримання прибутку, не завжди може передбачати його виникнення, що є об'єктивним процесом здійснення господарської діяльності, оскільки при здійсненні певних операцій існує ризик отримати збиток відїї проведення. Однак, збитковість конкретної операції не може бути підставою для визначення такої діяльності як негосподарської (неприбуткової) та/або направленої на ухилення від сплати податків (зборів).

З огляду на викладене вище, при застосуванні платниками цієї судової практики перед усім слід подбати про забезпечення доказової бази, а саме: належне оформлення первинних документів по господарським операціям із контрагентами, що буде слугувати вирішальною підставою для задоволенню позову про оскарження ППР, навіть при умові відсутність прибутку або отримання збитків від проведення господарської операції.

Залиште Нам Ваші контакти і Ми з Вами зв'яжемося

ID Legal Group
ID Legal Group