Skip to content Skip to sidebar Skip to footer

Висновки судів щодо судового оскарження акту опису майна платника, – Олег Нікітін, адвокат ID Legal Group

Згідно норм ПК України платник в межах строків позовної давності наділяється правом оскаржити будь-яке рішення податкового органу, яке порушує його права.

Однак, судова практика щодо оскарження рішень податкових органів має протилежну позицію з цього питання.

Так, в справі № 560/495/19 адміністративні суди висловили одноголосну позицію щодо неможливості оскарження акту опису майна платника з огляду на норми КАС та ПК України.

Платником оскаржувався акт опису його майна у якості рішення суб’єкта владних повноважень, при цьому ним не оскаржувалися ні податкова вимога, ні рішення податкового органу про проведення опису цього майна, ні дії податкового органу щодо проведення самого опису.

Суд 1-ої інстанції за результатами розгляду позову платника закрив провадження в справі, мотивуючи тим, що опис майна платника проводиться за рішенням податкового органу, однак складений акт опису цього майна виключно містить його перелік, який підлягає опису, і не відноситься до рішень суб’єкта владних повноважень (податкового органу) в розумінні норм КАС України, які підлягають оскарженню.

Враховуючи, що в акті опису майна тільки фіксується його перелік, отже на підставі цього акту не виникають будь-які правовідносини, і ним відповідно права платника не порушуються.

Також вказаним судом зазначено, що юрисдикція адмінсудів не поширюється на оскарження актів, які не мають юридичної значимості та не здійснюють безпосередній вплив на права та обов’язки особи, тобто не порушують їх.  

Платником вказане рішення суду 1-ої інстанції було оскаржено до апеляційного суду, який погоджуючись із висновком суду попередньої інстанції, лишив скаргу платника без задоволення, а ухвалу суду 1-ої інстанції без змін.

У рішенні Касаційного суду в цій справі, яку він розглядав за скаргою платника зазначено про обгрунтованість висновків судів двох попередніх інстанцій, що акт опису майна не є остаточним документом, який може встановлювати певні правовідносини, а виключно відображає фіксацію у ньому переліку майна платника, який підлягає опису.

Отже, висновки суду 1-ої інстанції та апеляційного суду про те,що акт опису майна платника не належить до рішень суб’єкта владних повноважень у розумінні норм КАС Україниє правомірними, оскільки з його прийняттям не виникають жодні правовідносини та не відбувається порушення прав платника. У зв’язку із цим, оскарження такого акту не підпадає під юрисдикцію адмінсудів та відповідно він не може бути оскаржений до суду.

При цьому, Касаційний суд зазначив, що належним способом захисту платника у цій справі – це зобов’язати податковий орган виключити з держреєстру запис щодо встановлення обтяження на підставі акту опису майна платника.

Однак, на думку фахівців IDЛігал Груп таке зобов’язання можливо реалізувати при одночасному оскарженні податкової вимоги та рішення податкового органу про опис майна у податкову заставу, оскільки лише при зобов’язанні податкового органу вчинити дії, протиправні акти податкового органу залишаться чинними, а зобов’язання вчинити дії по суті має бути наслідком визнання протиправними рішень та дій податкового органу.

Також платником у касаційній скарзі заявлялося клопотання про передання цієї справи на розгляд Великої Палати ВС для формування єдиної правозастосовчої практики щодо оскарження акту опису майна платника, однак Касаційний суд прийшов до висновку про необгрунтованість та безпідставність такого клопотання платника.

З огляду на вище наведене, рекомендуємо платникам перед підготовкою позову про оскарження рішень (актів), дій чи бездільності податкових органів ретельно вивчати останню судову практику з обраних ними до оскарження категорій справ, в яких містяться сформовані висновки судів щодо практичного застосування певних норм законодавства.