Skip to content Skip to sidebar Skip to footer

Виявлення ознак трудового договору в цивільно-правових договорах, – Олег Нікітін, адвокат ID Legal Group

Стаття опублікована у виданні «Юрист і Закон» № 07

 

У контексті проведення перевірок інспекторами Держпраці тематика правильності оформлення цивільно-правових договорів (так званих договорів ЦПХ) щодо виконання робіт (або надання послуг) є дуже важливою й актуальною для всіх суб'єктів господарювання без винятку.

Передусім пропонуємо зосередити увагу на листі Мінсоцполітики від 23.05.2017 р. № 10620/0/2-17/13, у якому цей орган окресливвідмінні ознакитрудового договору та договору ЦПХ.

Звісно, цей листне належить до нормативно-правових актів, які встановлюють певні права й обов'язки, а має лише рекомендаційний (необов'язковий) характер, проте однозначно вказує на тенденції, що спостерігаються в позиції державних органів під час проведення перевірок щодо виявлення в договорі ЦПХ ознак трудового договору.

Перша відмінність, на яку вказує Мінсоцполітики, – цевизначення сторін таких договорів: утрудовому договорі сторонами є працівник і роботодавець, а в договорі ЦПХ – замовник і виконавець.

Другою відмінною ознакою єсамостійна й на власний ризикорганізація виконання роботи (або надання послуг), відсутність підпорядкування виконавця правилам внутрішнього трудового розпорядку. При цьому забезпечення виконавця необхідними засобами й матеріаламиможуть урегулювати сторони в договорі, однак у жодному разі це не може бути розцінено як організація праці найманого працівника, який працює на умовах трудового договору.

Крім того, Мінсоцполітики виокремило основні притаманні ознаки трудового договору, до яких зараховано:

– регулярну оплату праці (щомісячну заробітну плату), яку виплачують за виконання працівником трудової функції (процес праці), а не її результативність (виготовлення певної кількості продукції, виконання конкретно визначеної роботи або наданої послуги тощо);

– обов'язкове підпорядкування працівника внутрішньому трудовому розпорядку;

– виконання роботи працівником за конкретною професією (посадою), визначеною в чинному Класифікаторі професій ДК 003:2010, затвердженомунаказом Держспоживстандарту від28.07.2010 р. № 327;

– додержання працівником правил з охорони праці на підприємстві;

– а також чітко закріплено роботодавцем робоче місце працівника.

Основними відмінними ознаками трудового й договору ЦПХ є: сторони, підпорядкованість, оплата.

Зазначену позицію Мінсоцполітики частково підтверджено рішеннями Верховного Суду за минулий рік щодо виявлення ознак трудового договору в договорі ЦПХ.

 

Про що свідчать висновки ВС

 

Тут варто виокремити умови, які Суд уважає достатніми для визнання відносин трудовими під час укладання договорів ЦПХ:

  1. відсутність чіткого визначення переліку виконуваних робіт, щомісячна оплата праці, унесення запису про виконання роботи до трудової книжки (постанова ВС від 29.08.2018 р. у справі №587/1714/17);
  2. прийняття на роботу працівника за професією, визначеною Класифікатором професій, роз'яснення йому прав та обов'язків, інформування під підпис про умови праці, наявність на робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів та можливі наслідки їх впливу на здоров'я (постанова ВС від 26.09.2018 р. у справі № 822/723/17);
  3. наявність працівників у штатному розписі, відсутність самостійної організації виконання роботи (або надання послуг), виконання роботи за професією, визначеною Класифікатором професій, підпорядкування посадовим особам підприємства (постанова ВС від 04.07.2018 р. у справі №820/1432/17);
  4. відсутність у договорі ЦПХ установленого обсягу виконуваної роботи у вигляді конкретних фізичних величин, які підлягають вимірюванню, що повинні були бути відображені в акті їх приймання (перелік завдань роботи, її видів, кількісних і якісних характеристик), та визначення конкретного результату роботи, який повинен передати виконавець замовнику (постанова ВС від08.05.2018 р. у справі № 127/21595/16-ц).

Достатніми для визнання відносин трудовими за рішенням ВС є: відсутність у договорі чіткого переліку й обсягу робіт, щомісячна їх оплата, запис у трудовій книжці працівника та наявність останнього в штатному розписі.

Однак ризик визнання судом трудових відносин за укладеними договорами ЦПХ виникає не лише з боку контролюючих органів. Дедалі частіше в судах з'являються справи за позовами фізичних осіб (колишніх "працівників"), які просять визнати трудовими відносини, які були між ними й замовниками послуг, із метою застосування надалі правових наслідків існування трудових відносин (зокрема, розірвання трудових відносин і непроведення (несвоєчасне проведення) розрахунків тощо). Причиною для таких звернень до суду також можуть слугувати нещасні випадки на виробництві, неналежна компенсація за втрату здоров'я чи відмова органів Пенсійного фонду зарахувати відповідні періоди до страхового стажу "працівнику".

Характерним прикладом таких судових спорів є справа № 552/5234/16-ц(постанова ВС від 31.10.2018 р.), аналіз якої наведено нижче.

Суть спору полягала в тому, що дві фізичні особи уклали договір ЦПХ, але при цьому виконавець уважав, що уклав трудовий договір і набув статусу "працівника", оскільки фактично виконував протягом тривалого часу доручені роботи на підприємстві, і лише під час розслідування нещасного випадку дізнався, що з ним було укладено договір ЦПХ.

Позовні вимоги "працівника" полягали у визнанні цивільно-правового договору недійсним, зобов'язанні підприємства видати наказ про прийняття його на роботу датою фактичного виконання трудових обов'язків на цьому підприємстві й виплаті соціальних внесків для позивача.

Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову, мотивувавши це тим, що на час виникнення правовідносин між позивачем та іншою фізичною особою – "працівником" останній у трудових відносинах із підприємством не перебував. Подальше прийняття іншої фізичної особи, яка була замовником у договорі ЦПХ, на посаду директора підприємства не спричинило зміни правовідносин із цією особою. При цьому позивач виконував зобов'язання за цивільно-правовим договором, який відповідає вимогам закону.

Рішенням апеляційного суду частково задоволено апеляційну скаргу "працівника" та скасовано рішення суду першої інстанції. Це мотивовано тим, що договору підряду між указаними фізичними особами на виконання певного обсягу робіт немає (його не було укладено). Роботи позивач виконував на території підприємства за рахунок його матеріалів і на його користь.Відповідач також підтвердив, що після лікування позивач повернувся на роботу на підприємство, травму фізична особа отримала не під час виконання робіт за договором ЦПХ, а у процесі здійснення інших робіт на підприємстві з іншими працівниками цього підприємства. Такі обставини характерні не для цивільно-правових відносин підряду, а для трудових правовідносин і свідчать про те, що фізична особа перебувала в трудових відносинах із підприємством. При цьому підстав для визнання цивільно-правової угоди недійсною немає.

Суд касаційної інстанції, переглянувши цю справу, повернув її на новий розгляд, указавши на таке: між сторонами було укладено саме цивільно-правовий договір; відсутність документального підтвердження фактів того, що роботи було виконано не з матеріалів підприємства; неврахування обставин, що плату за виконану роботу здійснювала фізична особа, а не роботодавець; за результатами виконання робіт складено й підписано сторонами акт виконаних робіт; суд апеляційної інстанції зробив хибний висновок про наявність у цьому договорі ознак трудового договору.

Отже, основна рекомендація мінімізувати використання цивільних договорів із положеннями, які містять умови, характерні для штатних працівників суб'єкта господарювання,оскільки це надалі призводить до виникнення спірних ситуацій не лише здержавними органами, а й із працівниками, які намагаються довести виконання саме трудових обов'язків у суб'єкта господарювання.

У разі неможливості працевлаштування працівника під час укладання договорів ЦПХ слід дотримуватися таких правил:

  1. чітко визначати предмет договору (виконання робіт або надання послуг, за винятком випадків комбінованого договору, у якому одночасно здійснюють виконання робіт і надання послуг) та права, обов'язки, відповідальність сторін;
  2. установлювати конкретні строки виконання робіт (графік виконання робіт або надання послуг);
  3. укладати договір ЦПХ на конкретно визначений у ньому строк (зазначення певної дати, з якої припиняється виконання зобов'язань);
  4. урегулювати умови й порядок виплати винагороди за виконання робіт або надання послуг, уникаючи щомісячного авансування виплат, у тому числі двічі на місяць;
  5. уникати включення до договору ЦПХ положень,характерних для трудового договору,а саме:ведення обліку часу виконаних робіт або наданих послуг,дотримання фізичною особою правилвнутрішнього трудового розпорядку й вимог з охорони праці тощо;
  6. складати необхідні первинні документи, що підтверджують фактичне виконання договорів ЦПХ (актів виконаних робіт або наданих послуг, у тому числі звітів про виконання, тощо), у яких будуть зафіксовані кількісні, числові результати виконаної роботи або наданої послуги, показники.

 

Важливо не допускати включення до договору ЦПХ умов і положень, властивих трудовому договору.