Завантаження сайту

Позапланові документальні перевірки ДФС. Чи все законно? - Наталія Сухарева, аудитор ID Legal Group для журналу «Юрист і Закон»

Позапланові документальні перевірки ДФС. Чи все законно? - Наталія Сухарева, аудитор ID Legal Group для журналу «Юрист і Закон»
29.05.2018

Стаття опублікована в журналі «Юрист і закон» №18 від 24 травня 2018

У статті мова піде про позапланові документальні перевірки, зокрема про те, де та за яких умов здійснюються такі перевірки. Також надамо поради та наведемо приклади побудови стратегії під час спілкування з фіскальними органами. Головне ж питання, на яке будемо шукати відповідь, – чи є призначена фіскальним органом позапланова перевірка в законодавчому полі?

Як відомо, на відміну від запланованих у плані-графіку документальних планових перевірок платників податків, які оприлюднює ДФС із початку 2018 року на своєму офіційному сайті, періодичності проведенняпозапланових перевірок чинне законодавство не встановлює. Головною ознакою документальної позапланової перевірки є те, що вона не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених у пункті 78.1 статті 78 Податкового кодексу.

З практики, найбільш поширені позапланові перевірки – ті, які здійснюються на підставі рішень суду (слідчого судді) і ненадання пояснень та їх документальних підтверджень на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу.

Майже кожний суб'єкт господарювання мав справу із запитом фіскальної служби щодо надання належним чином завірених копій документів, які безпосередньо стосуються господарських відносин з контрагентамиплатника податків, і їх відображення  в обліку та звітності підприємства. Такий запит зобов'язує платника податку надати пояснення щодо здійснення господарських операцій із відповідними контрагентами з наданням первинних бухгалтерських документів.

Однак слід зауважити, що дії фіскального органу не завжди є правомірними. Адже контролюючі органи, користуючись необізнаністю платників податків, надсилають запити, не вказуючи при цьому, у чому конкретно полягає порушення  податкового чи то іншого законодавства, як і не зазначають, з яких саме джерел отримано таку інформацію.

А це є однією з основних умов для законодавчо обґрунтованої відмови в задоволенні запиту фіскальногооргану.

Призначення документальної позапланової виїзної перевірки повинно відбуватися виключновідповідно до п. п. 16.1.5 і 16.1.7 п. 16.1 ст. 16, пп. 20.1.2 п. 20.1 ст. 20, п. 73.3 ст. 73, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу. З'ясуємо визначені законодавством умови проведеннядокументальної позапланової перевірки.

Нормами пункту 73.3 статті 73 ПКУ визначено, що контролюючі органи мають право звернутися до платника податків із письмовим запитом про подання інформації з зазначенням вичерпного переліку та підстави наданнятакої інформації, необхідної для  виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий письмовий запит про подання інформації  надсилається платнику податків за наявності хоча б однієїз таких підстав, зокрема:

 

  • за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, якщо виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання  та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючіоргани;
  • якщо виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платникомподатків;
  • у разі проведення зустрічноїзвірки.

 

Нормами підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПКУ визначено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності такої підстави, як отримання податкової інформації, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надає пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платникомподатків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Отже, однією з умов проведення документальної позапланової перевірки є ненадання пояснень та їх документальних підтверджень на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу.

Тому, надаючи відповідь на запит контролюючого органу, необхідно надати собі ґрунтовну відповідь на такі питання:

  • правильність оформлення первинних документів та їх відображення в податковому та бухгалтерськомуобліку;
  • правильність та обґрунтованість складання запиту контролюючиморганом;
  • правова позиція щодо доцільності в наданні документів, що запитуються, абовідмові;
  • наслідкитастратегіяправовогозахистувобохвипадках.

 

Якщо ви впевнені в правильності оформлення та відображення первинних документів не тільки у себе, а й у вашого контрагента (така практика сьогодення), то тоді доцільно надати в повному обсязі всі запитувані документи. Якщо ви не впевнені,  тоді необхідно уважно проаналізувати запит з метою надання аргументованої відмови.

Проте якщо ви відмовили, а фіскальний орган все ж вийшов на перевірку, то на сьогодні здобута позитивна судова практика щодо можливості непроведення такої перевірки шляхом скасування наказу ДФС на проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

Наразі є приклади ситуацій, коли платник податку має  право звернутися з позовом до адміністративного суду щодо скасування наказу ДФСна проведення документальної позапланової виїзної перевірки, яка проводиться контролюючим органом відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу.

Ситуація 1: коли платник податку на обов'язковий запит контролюючого органу надавав пояснення та їх документальне  підтвердженняу встановлений  законом строк, проте контролюючий орган призначив документальну позапланову виїзну перевірку.

Ситуація 2: коли СГД на обов'язковий запит контролюючого органу не надає пояснення та їх документальнепідтвердження  у встановлений  законом строк у зв'язку з відсутністю в наданому запиті контролюючого органу чітко зазначених конкретних порушень платником податків законодавства.

Як зазначалось вище, у більшості запитів контролюючих органів щодо надання інформації (пояснень) ДФСзазначає не конкретні порушення законодавства, допущені платником податку, як цього вимагають норми чинного законодавства, а недостовірність визначення даних податкових зобов'язань / податкового кредиту. Наголошуємо на тому факті, що недостовірністьвизначенняданихподатковихзобов'язань/податковогокредитунеможебути визначена за результатами отримання податковоїінформації.

А це означає,що такий запит  контролюючого органу не відповідає приписам підпункту 78.1.1пункту 78.1  статті 78 ПКУ, а отже надання суб'єктом господарювання інформації (пояснень) та їх документального підтвердження на такий запит не є обов'язковим для платника податків.

Окремо звернемоувагу на досить поширене зараз  явище: документальна  позапланова перевірка ДФС у разі отримання рішення суду (слідчого судді) про призначення такої перевірки. Зосередимося на підставах і наслідках.

Зазвичай висновки контролюючого  органу про неправомірність  формування показників податкової звітності ґрунтуються на обставинах існування низки кримінальних проваджень, порушених за ознаками злочинів, передбачених, в тому числі, ст. ст. 205, 212 КК України, стосовно самих контрагентів(або деякого кола СПД), що перебувають в провадженні правоохоронних органів. Як наслідок, за таких обставин фіскали-ревізори у більшості випадків донараховують мільйонні суми штрафів, хоча причинний взаємозв'язок ґрунтовноне дослідженота не доказано, а висновок про порушення Податкового кодексуробиться виключно на підставі тексту ухвали суду на проведення позапланової перевірки.

Однак, з практики, такі висновки є передчасними. Для розуміння ситуації зазначимо, що наразі у судовому спорі вирішальне значення має сам стан кримінального провадження, а саме: чи є обвинувальнийвирок  у справі або постанова про закриття кримінальної справи (з яких підстав), де на цей момент перебуває  кримінальнасправа, наявність процесуальних документів, досліджуються первинні документи, а також можливість виконання або постачання робіт, послуг тощо. У разі правильної побудови стратегії захисту платника податків є всі шанси на перемогу в законодавчому полі.

Та насамперед зазначимо, що побудова однозначно правильної стратегії спілкування і захисту своїх інтересів у взаємовідносинах з контролюючими органами можлива лише з урахуванням всіх особливостей та об'єктивної оцінки кожної конкретної ситуації.

І насамкінець, платникам вкрай важливо приділяти належну увагу веденню бухгалтерських документів і паралельно відстежувати наявні податкові ризики, що дасть змогу запобігти негативним наслідкам при проведенніперевірки,  а в разі необґрунтованої перевірки – фіксувати всі правопорушення та оскаржувати до відповідних органів.

Крім того, щоб досягти бажаного ефекту в суперечках щодо оскарження нарахувань, доцільно не забувати про можливість оскаржувати не лише податкові повідомлення-рішення, а й наказипро  призначення  перевірок та дії  щодо їх проведення. Це не вимагатиме вагомих додаткових зусиль, проте може стати хорошим підкріпленням у загальному податковому спорі.

Правильно та завчасно обрана стратегія захисту під час взаємовідносин із контролюючими органами завжди дасть бажаний результат.

 

Наталія Сухарева,

керівник податкового та митного департаменту

юридичного об'єднання ID Legal Group

Залиште Нам Ваші контакти і Ми з Вами зв'яжемося

ID Legal Group
ID Legal Group