Завантаження сайту

Податок на виведений капітал: за і проти, - Олег Добровольський, партнер ID Legal Group для порталу Юрліга

Податок на виведений капітал: за і проти, - Олег Добровольський, партнер ID Legal Group для порталу Юрліга

Ідея запровадження податку на виведений капітал обговорюється у нашому суспільстві вже декілька років.Багато експертів озвучують свої доводи як за впровадження такої моделі оподаткування, так і проти. І у кожного з них є свої вагомі аргументи. Давайте спробуємо в них розібратись та зробити власний висновок щодо доцільності такої докорінної зміни системи оподаткування.

Стислий історичний екскурс.

Незважаючи на суттєвий розголос, модель оподаткування податком на виведений капітал працює лише в кількох європейських державах - в Естонії з 2000 року, в Грузії - з 2017 і в Латвії - з 2018 року. В усіх інших європейських державах в тому чи іншому вигляді функціонує корпоративний податок – аналог нашого податку на прибуток. При цьому правила оподаткування є досить різними (від самих простих до досить вимогливих) та й діють різні податкові ставки.

Наприклад, лідирує за рівнем корпоративного податку на прибуток Франція зі ставкою у 38%. У п'ятірці лідерів рейтингу також Португалія та Італія, де податок на прибуток компаній становить 31,5% і 31,4% відповідно, у Німеччині корпоративний прибуток складає 30,2%, а у Польщі наближається до українського рівня і складає 18%.Майже така ж ставка, як і в Україні, у Швейцарії – 17,95%, у Польщі – 19% та в Румунії – 16%.

За діючою нині системою оподаткування прибутку в Україні оподатковується валовий прибуток підприємства, в той час як в деяких країнах ЄС оподатковується як валовий прибуток, так і чистий прибуток у формі дивідендів. Наприклад, у ФРН, Іспанії і Португалії закон передбачає можливість зменшення оподаткування на рівні компанії. За цією схемою прибуток компанії ділиться на такий, що розподіляється і не розподіляється. Для прибутку, що розподіляється у формі дивідендів, встановлюються або більш низькі ставки податку (ФРН, Португалія), або часткове звільнення від податку (Фінляндія, Іспанія). У деяких країнах прибуток, що розподіляється, повністю звільняється від податку на рівні компанії (Греція) або на рівні акціонерів (Італія). При цьому слід мати на увазі, що національне законодавство може поєднувати способи розрахунку корпоративного податку і передбачати можливість застосування різних схем залежно від конкретних цілей податкової політики.

Бачимо, що кожна з держав напрацювала свої вимоги до оподаткування прибутку, і якщо їх уважно проаналізувати, то можна побачити в них і елементи оподаткування саме виведеного капіталу. Тобто оподаткування виведеного капіталу – це така собі форма оподаткування прибутку, яка за своєю суттю зміщує дату оподаткування прибутку – не в момент його виникнення, а в момент його споживання.І саме Естонія вперше в своїй системі оподаткування прибутку застосувала той принцип, коли прибутковий податок почав виникати лише у  момент розподілу прибутку.При цьому якщо прибуток виплачується з дивідендів, отриманих від дочірньої компанії або від постійного представництва в іншій юрисдикції, тоді такий прибуток не підлягає оподаткуванню взагалі (сума сплаченого за межами Естонії податку зараховується). Прибутковий податок для доходів на території Естоніїта податкових резидентівкраїни складає 20%, прибутковий податок на дивіденди (податок на виведений з підприємства чистий прибуток - 25%).

І от саме Естонія з її інноваційним підходом до оподаткування прибутку в рейтингу Doing Business за легкістю ведення бізнесу займає почесне 12 місце (для порівняння, Україна - 80-е) станом на 2015 рік.

Основна ідея податку на виведений капітал

Зароблений прибутокобкладається податком тільки тоді, коли виплачується власникам у вигляді дивідендів та прирівняних до них платежів.

Мета будь-якого бізнесу – це заробляти гроші. При цьому витрачання цих грошей може бути різним. З одного боку вони можуть далі «крутитись» у бізнесі, розвиваючи його, створюючи додану вартість, генеруючи нові прибутки, утримуючи робочі місця та поповнюючи бюджет від ПДВ,  ПДФО, ЄСВ. З іншого боку вони можуть «проїдатись», спрямовуючись на виплату власникам, акціонерамта іншим зацікавленим особам у різних формах (безповоротної допомоги, благодійних виплат тощо). І от саме податок на виведений капітал передбачає оподаткування виключно тих прибутків, які спрямовуються на «проїдання».

Таким чином прослідковується чітка стимулююча функція податку на виведений капітал – реінвестування у розвиток бізнесу, що саме по собі має дати чіткий поштовх до розвитку бізнесу, який безпосередньо має вплинути на економічний розвиток країни в цілому.

До операцій з виведення капіталувідносяться:

  • виплата дивідендів на користь неплатника податку на виведений капітал - ставка ПВК 15%;
  • виплати в грошовій і натуральній формі на користь власника корпоративних прав, платника ПВК – ставка ПВК 0%.

Крім того, до операцій з виведення капіталу прирівнюються виплати (ставка ПВК 20%):

  • відсотки, комісійні платежі за позиками пов’язаним нерезидентам, страхові платежі нерезидентам; роялті нерезидентам;
  • фінансова допомога та безоплатне надання товарів, робіт, послугнеплатнику ПВК;
  • інвестиції в об'єкти за межами України, як в грошовій, так і негрошовій формі, інвестування у неплатників ПВК;
  • придбання товарів, робіт, послуг, поставленіпов’язаними неплатникамиПВК; витрати на користь фізичних осіб;
  • контрольовані операції в рамках ТЦО, умови яких не відповідають принципу «витягнутої руки»;

Ставки податку передбачені дві:

• 15% - з операцій з виведення капіталу безпосередньо власникам (дивіденди та інші прямі виплати в грошовій і натуральній формі, навіть якщо вони не оформлені як дивіденди);

• 20% - з операцій, які прирівнюються до виведення капіталу, і для донарахувань.

Переваги моделі оподаткування виведеного капіталу є очевидними:

  • створюються стимули для ділової та інвестиційної активності. Прогнозований «режим збитків» може тривати близько 2-3 років. Глава комітету з податкової політики громадських рад Мінфіну та ДФС Тетяна Шевцова, каже, що в тих країнах, де впровадили податок на виведений капітал, ВВП в середньому збільшується на 1,5% в рік;
  • створюються сприятливі умови для визначення фінансового результату підприємства, яким немає необхідності занижувати фінансовий результат для цілей оподаткування;
  • змінюється сенс роботи фіскальних органів, які повинні будуть лише контролювати факт наявності таких операцій. Відповідно, не поставатиме питання «господарського призначення» витрат, документальних недоліків первинних документів, ненадійних контрагентів, що можуть спричинити «безтоварну» операцію; Відповідно, спрощення фіскального контролю сприятиме пожвавленню та розвитку бізнес-середовища; Спрощення ведення бізнесу стане позитивним сигналом для іноземних інвесторів і зростанню ВВП;
  • фокусування фіскальних органів відбуватиметься на дійсно великих платниках податків, таких як транснаціональні корпорації. Розвиватиметься напрямок контролю за трансфертним ціноутворенням, запроваджуватимуться європейські механізми контролю за податковою базою, що в ще більшій мірі наближатиме Україну до гармонізації з європейськими стандартами оподаткування.

Недоліки, про які зауважують опоненти

  • Відсутність джерел фінансування очевидного дефіциту бюджету, який може створитись через недоотримання податку на прибуток. Очікується суттєве скорочення надходжень. За словами президента в перший рік вони не перевищать 25 млрд грн. Глава ДФС вважає, що вони сягнуть 20-40 млрд грн. А в офісі великих платників податків заявляли, що втрати бюджету за два роки, в разі прийняття податку на виведений капітал, складуть 80-100 млрд грн.; І тут можуть мати місце неприємні очікування у формі підвищення (може і тимчасового) ставок інших податків (наприклад, ПДВ, акциз, ПДФО);
  • Безперечно, що бізнес, який мислить логікою побудови схем ухилення від оподаткування, і надалі може працювати в напрямку продовження мінімізації. Хоча тут якраз відповідь є очевидною: при ставці податку в 15% вже немає ніякого сенсу застосовувати схеми ухилення, що межують з кримінальною відповідальністю та ціна яких (близько 12%) майже наближається до ставки оподаткування ПВК (15%);
  • Існує думка, що дискримінаційне оподаткування платежів у вигляді роялті на користь нерезидента не сприятиме заходу великого бізнесу в Україну. Але це стосується окремих механізмів побудови бізнесу, що ґрунтується на продажу франшиз.
  • Існує ризик того, що фіскальні органи в ході перевірок намагатимуться велику кількість сумнівних операцій прирівняти до операцій з виведення капіталу та відповідно додатково їх оподаткувати;
  • Відсутнє підґрунтя для ефективного захисту інтересів платників податків у судах та силових структурах. Адже бізнес не буде інвестувати гроші в розвиток, якщо розумітиме, що завтра можуть мати місце рейдерські захоплення чи необґрунтовані «наїзди» з боку прокуратури, МВС чи СБУ;

Висновок

Я вважаю, якщо інвестиції підуть в економіку, інвестиції яквітчизняні, так і іноземні, це повинно посприяти зростанню ВВП, і не на 1,2-1,5% на рік, як це демонструє економіка сьогодні, а до 4% на рік, що вже дійсно буде розцінюватись як вагоме економічне зростання.

При цьому, немає ніякого сумніву щодо необхідності комплексного вирішення проблеми – не лише зміна системи оподаткування, а й запровадження цілого комплексу законодавчих змін у сфері захисту бізнесу та інвестицій, захисту приватної власності та забезпечення інших гарантій, прав та свобод.

Залиште Нам Ваші контакти і Ми з Вами зв'яжемося

ID Legal Group - Юридичне об'єднання
ID Legal Group - Юридичне об'єднання