Skip to content Skip to sidebar Skip to footer

Особливості виплати дивідендів товариствами з обмеженою або додатковою відповідальністю – на що звернути увагу, – Олег Нікітін, адвокат ID Legal Group

Статья опублікована у виданні «Юрист і Закон» № 12 від 05 квітня 2018 року

6 лютого 2018 року Президент України підписав Закон України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" (далі – Закон № 2275), який набере чинності 17 червняпоточного року. Новий закон змінює умови щодо виплати дивідендів учасникам товариств. У цій статті ми зробимо порівняльний аналіз норм чинного законодавства з положеннями нового Закону. Також розглянемо порядок оподаткуваннядивідендів.

 

1. Щодо порядку виплати дивідендів учасникамтовариств

Сьогодні на законодавчому рівні  статус, порядок утворення,  припинення та здійснення діяльності товариствами з обмеженою та додатковою відповідальністю визначаються Цивільним, Господарським кодексами України (далі – ЦК України та ГК України) та Законом України "Про господарські товариства" від 19.09.91 № 1576-XII.

Відповіднодостатті113ЦКУкраїнигосподарськимтовариствомєюридичнаособа,статутний (складений) капіталякоїподіленийначасткиміжучасниками.

Господарські товариства можуть бути створені у формі повного товариства, командитного товариства, товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерного товариства.

Згідно зі ст. 50 Закону України "Про господарські товариства" від 19.09.91 № 1576-XII(далі – чинний Закон № 1576) Товариством з обмеженою відповідальністю (далі – ТОВ) є товариство, у якому:

 

  • статутнийкапіталрозділеноначастки,розмірякихвизначеновустановчихдокументах;
  • максимальна кількість учасників не може перевищувати 100осіб;
  • відповідальність учасників визначається в межах їхніхвкладів;
  • при неповному внесенні вкладів учасників визначається солідарною відповідальністю цього товариствавмежахвартостіневнесеноїчастинивкладукожногозтакихучасників.

 

Товариством з додатковою відповідальністю є товариство, у якому:

  • статутний(складений) капіталподіленоначастки,яківизначенівустановчихдокументах;
  • учасники відповідають за боргами товариства своїми внесками до статутного (складеного) капіталу, а у разі недостатності цих сум – додатково своїм майном у розмірі, кратному внеску кожного зучасників;

 

Відповідно до п. "б" ч. 1 ст. 10 Закону № 1576 учасники товариства мають право брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів.

Наслідком виходу учасника з товариства згідно з ч. 2 ст. 148 ЦК України, ст. 54 Закону № 1576єправоучасника,якийвиходитьізтовариства,навиплатувартостічастинимайнатовариства, пропорційній його частці у статутному капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральнійформі.

Учаснику,якийвибув,виплачуєтьсяналежнайомучасткаприбутку,одержаноготовариствому році його виходу зтовариства.

Дивіденди можуть бути виплачені як за  рахунок чистого прибутку, отриманого за результатами звітного року, так і за рахунок нерозподіленого прибутку за попередні звітні роки.

Закон № 2275визначив правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю, порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов'язки їх учасників.

Слід наголосити, що в Законі № 2275відсутнє розмежування товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю, подібне до норм ст. ст. 50 та 65 Закону № 1576. При цьому передбачено, що товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю несуть відповідальність за своїмизобов'язаннями виключно належним майном і не несуть відповідальність за зобов'язаннями їх учасників, а при неповному внесенні вкладів учасники цих товариств несуть солідарну відповідальність у межах вартості невнесеної частини вкладу кожного з таких учасників.

Тобто згідно з нормами Закону № 2275 відмінність цих двох видів товариств полягає лише в їх організаційно-правовій формі.

Щодо визначення термінології зазначаємо, що чинне законодавство в термін "дивіденди" вкладає різний зміст.

Так, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 116 ЦК України та абз. 3 ч. 1 ст. 88 Господарського кодексу України (далі – ГК України) учасники господарського товариства мають право брати участь урозподілі прибутку товариства й одержувати його частину (дивіденди).

Поряд із цим згідно з пп. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПК України) термін "дивіденди" визначається як платіж, що здійснюється юридичною особою, у тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів  та інших цінних паперів,щозасвідчують правовласностіінвестораначастку(пай) умайні(активах)емітента,у зв'язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

Однак ключовим моментом, який випливає  із змісту вказаних вище норм законодавства, є те, що розрахунок та виплата дивідендів здійснюються при розподілі чистого прибутку Товариства.

На відміну від Закону № 1576згідно із статтею 26 Закону № 2275виплата дивідендів здійснюється за рахунок чистого прибутку товариства особам,  які були учасниками товариства на день прийняття рішення про виплату дивідендів (протоколу загальних зборів учасників товариства) пропорційно розміру їхніх часток у статутномукапіталі. При цьому встановлено, що дивіденди виплачуються грошовими коштами, якщо інше не буде передбачено одноголосним рішенням загальних зборів учасників, за умови, що в них взяли участь усі учасникитовариства.

Дивіденди можуть виплачуватися за будь-який період рівного кварталу, за винятком обмежень, що можуть бути передбачені в статуті товариства.

Виплата дивідендів проводиться у строк не більше 6 місяців з дня прийняття протоколу загальних зборів учасників про їх виплату, якщо іншого строку не встановлено статутом товариства або у відповідному протоколу загальних зборів учасників.

Також Законом № 2275 передбачається покладення солідарної відповідальності на посадових осіб, які ввели в оману учасників товариства щодо його фінансового стану, що зумовило здійснення неправомірних виплат, з учасниками, яким здійснено виплату дивідендів.

Крім того, Законом № 2275 (ст. 27) встановлено перелік випадків щодо обмеження з виплатидивідендів. До них відносяться:

 

  • відсутність здійснення розрахунків з учасниками товариства у зв'язку із припиненням їх участі у товаристві або з їхправонаступниками;
  • недостатність майна товариства для задоволення вимог кредиторів за зобов'язаннями, строк виконання яких настав, або може бути недостатнім у разі прийняття загальнимизборами рішення про виплату дивідендів або здійснення їхвиплати.

 

Статутом товариства також можуть додатково встановлюватися інші умови для обмеження прийняття рішення про виплату дивідендів учасникам.

Разом із тим дивіденди не виплачуються учаснику, який повністю або частково не вніс свій вклад до статуту товариства.

Отже, правовою підставою для виплати дивідендів учаснику (у тому числі тому, який вийшов із складу учасників) є рішення загальних зборів учасників (протокол, в якому зазначається про розподіл прибутку та виплату дивідендів).

Рішення про виплату дивідендів повинно містити:

  • суму прибуткупідприємства, що спрямована на виплату дивідендів;
  • розмір дивідендів, що підлягають виплаті кожному ізучасників;
  • порядок і термін виплатидивідендів.

 

Розмір дивідендів, що підлягають виплаті, повністю залежить від розміру внеску учасника товариства до статутного капіталу.

2. Щодо порядку оподаткуваннядивідендів

Порядок оподаткування дивідендів, передбачений нормами ПК України, не змінився.

Товариство, яке сплачує учаснику дивіденди, у взаємовідносинах з контролюючим органом виступає його податковим агентом.

Згідно з пп. 170.5.4 п. 170.5 ст. 170 ПК України доходи (дивіденди), зазначені в цьому пункті, остаточно оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування платнику податку за ставкою, визначеною підпунктом 167.5.2 пункту 167.5 статті 167 цього Кодексу.

Відповідно до пп. 167.5.2 п. 167.5 ст. 167 ПК України ставка податку на доходи фізичних осіб встановлюється у розмірі5 відсотків – для  доходів у вигляді  дивідендів по акціях та корпоративнихправах,  нарахованих резидентами  – платниками  податку на прибуток підприємств (крім доходів у вигляді дивідендів по акціях, інвестиційних сертифікатах, які виплачуються інститутами спільного інвестування).

Підпунктом 168.1.5 пункту 168.1 статті 168 ПК України передбачено, що якщо оподатковуваний дохіднараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Згідно з пунктом 161 підрозділу 10 "Інші перехідні положення" ПК Українитимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір, платниками якого є особи, визначені пунктом 162.1статті 162 цього Кодексу; об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.

Підпунктом 1.3 пункту 161 підрозділу 10 "Інші перехідні положення" ПК України передбачено, що ставка військового збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту. Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу.

 

ВИСНОВОК:

Таким чином, можна зробити висновок, що Закон України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" врегулював лише частину проблемних питань, які виникалинапрактиці під виплати дивідендів учасникам товариств, зокрема щодо виплати дивідендів особам, які є учасниками товариства на день прийняття рішення про виплату дивідендів і встановлення переліку випадків, коли товариствами не здійснюється виплата дивідендів учасникам.

 

Олег Нікітін ,

керівник судово-правового департаменту

юридичного об'єднання ID Legal Group