Skip to content Skip to sidebar Skip to footer

Виплата заробітної плати мобілізованому працівнику, – Тетяна Савчук, аудитор ID Legal Group для журналу «Юрист і Закон»

Стаття опублікована в журналі «Юрист і закон» № 20

У скрутний час воєнного стану, який тепер із 25.05.2022 продовжено ще на 90 днів (Указ Президента України від 17.05.2022 р. No 341/2022), майже всі підприємства стикаються з мобілізацією окремих працівників на військову службу. І в цьому випадку як керівники, так і бухгалтери повинні мати чітке уявлення щодо дій у зв'язку з мобілізацією працівників. То ж розгляньмо коротко ті нюанси, які виникають.

Перше, що необхідно пам'ятати: вручення повістки особі не означає автоматичне зарахування до лав ЗСУ чи інших військових підрозділів (зокрема, і підрозділів територіальної оборони). У такий спосіб у центрах комплектування та соціальної підтримки здійснюють перевірку й оновлення інформації, формування списків військовозобов'язаних.

Для фіксування факту, що працівник є мобілізованим, він має надати копію, витяг з наказу чи інший аналогічний документ, що засвідчуватиме фактичне прибуття та початок виконання службових обов'язків як мобілізований, копію контракту на проходження військової служби чи контракту добровольця територіальної оборони тощо. Зазвичай це документ, виданий і завізований командиром військової частини (керівником добровольчого формування), куди зараховано співробітника, який також міститиме точну дату початку виконання ним службових обов'язків. Саме із цієї дати щодо мобілізованого працівника (а також добровольця) починають працювати гарантії,
передбачені ст. 119 Кодексу законів про працю України (у редакції від 07.05.2022), що передбачає збереження за мобілізованим працівником на весь час до завершення особливого періоду чи фактичного його звільнення з лав ЗСУ (ТРО) місця його роботи, посади та середнього заробітку.

Тобто, крім грошового забезпечення, яке виплачуватимуть мобілізованому працівнику коштом державного бюджету, він також має отримувати середній заробіток від роботодавця за місцем його постійного працевлаштування. Це стосується і комунальних організацій, і неприбуткових установ, і фермерських господарств, і ФОПів-роботодавців.

Оскільки мобілізація працівника до лав ЗСУ не передбачає його звільнення, але працівник не матиме змоги виконувати свої трудові обов'язки, керівник повинен щодо нього видати наказ про увільнення від роботи у зв'язку з призовом на військову службу зі збереженням місця роботи, посади й середнього заробітку на період проходження служби. Натомість вступ до лав ТРО може не передбачати повного відволікання співробітника, тому керівник, на думку Мінекономіки, може й не видавати наказу про його увільнення від виконання службових обов'язків. Такому працівнику
може бути встановлено неповний робочий час.

Період, протягом якого мобілізованого працівника залучено до виконання воєнного обов'язку, роботодавець має оплачувати на рівні середньої заробітної плати, на особливостях розрахунку якої ми й зупинимося далі.

Які виплати підлягають (+), а які не підлягають (х) урахуванню для розрахунку середньоденного заробітку мобілізованого працівника:

+ основна заробітна плата та всі доплати й надбавки, що стосуються виконання трудових обов'язків і їх ефективності;

+ виробничі премії, премії за підсумками річної роботи та вислугу років тощо;

Пам'ятаймо, що премії за період більш як один місяць входитимуть до розрахунку в
частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.

х виплати одноразового характеру, що не пов'язані з виконанням трудових обов'язків працівника, зокрема й компенсація за невикористану відпустку, компенсація у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, матеріальна допомога, допомога в разі виходу на пенсію, премії до ювілеїв і свят, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом тощо;

х добові під час відряджень, оплата за проїзд, витрати на наймання житла, пiдйомнi, надбавки, виплачувані замість добових;

х вартість спецодягу, засобів захисту та лікувально-профілактичного харчування, вартість путівок на оздоровлення;

х раціоналізаторські премії за винаходи та пропозиції, виплати за збирання i здавання брухту;

х грошові й речові винагороди за призові місця на змаганнях, оглядах, конкурсах тощо;

х пенсії, державна допомога, соціальні та компенсацiйнi виплати, вартість безоплатно наданих послуг ЖКГ чи їх компенсація;

х літературні гонорари, виплачувані за авторським договором, доходи (дивіденди, проценти), нараховані за акціями трудового колективу;

х заробітна плата на роботі за сумісництвом.

Обчислюючи середню заробітну плату до розрахунку не потрібно брати (х) виплати за час, протягом якого було збережено середній заробіток працівника (відпустка щорічна та додаткова, відрядження, період непрацездатності).

Безпосередньо сам розрахунок середньої заробітної плати може мати такий вигляд:

Працівник надав наказ про зарахування до особового складу в/ч з 15.03.2022.

Водночас із 01.03.2022 він перебував у відпустці без збереження заробітної плати.

За графіком у березні – 22 робочі дні.

Оклад працівника – 8500 грн.

Розрахунковий період для середньоденної з/п – січень та лютий 2022 року.

У січні було 19 робочих днів, працівник відпрацював 16 р. дн. (брав частину щорічної відпустки на 3 робочі дні);

У лютому було 20 робочих днів, працівник усі відпрацював.

У січні працівнику було нараховано зарплату в сумі 7157,90 грн (відпускні не враховуємо). У лютому – 10500 грн (оклад + премія за лютий 2000 грн).

Середньоденну зарплату мобілізованого працівника розраховуємо так:

(7157,90 + 10500,00) / (16 + 20) = 490,50 грн.

Відповідно, якщо в березні було 22 робочих дні, то за період із 15 по 31 березня 2022 року мобілізованому працівнику має бути нараховано 6376,50 грн = 490,50 грн х 13 (до 15 березня працівник був у відпустці без збереження з/п).
Зауважимо, що:

– мобілізований працівник має право на виплату двічі на місяць (аванс і розрахункові) відповідно до встановленого на підприємстві графіка виплати заробітної плати;

– для розрахунку середньоденної з/п потрібно використовувати двомісячний період, що передує періоду мобілізації. Але якщо працівник відпрацював менше ніж два місяці, то для розрахунку треба використовувати фактично відпрацьований період;

– якщо нарахована середня з/п буде меншою за законодавчо встановлену мінімальну заробітну плату, то "дотягувати" її до мінімальної заробітної плати не потрібно, оскільки це оплата невідпрацьованого періоду;
– з нарахованої середньої заробітної плати потрібно відрахувати ПДФО 18 % і військовий збір 1,5 % на загальних підставах (з фактично нарахованої суми);

– у разі, якщо нарахована середня з/п буде меншою за мінімальну, то ЄСВ за ставкою 22 % потрібно сплатити в розмірі, не меншому за мінімальний внесок (тобто ЄСВ "дотягувати" потрібно).

Зазначена норма спрямована на збереження безперервності страхового стажу мобілізованого працівника. Натомість ЄСВ за ставкою 8,41 % підлягає сплаті без жодних коригувань.

Щодо сплати ЄСВ за мобілізованих працівників також потрібно пам'ятати, що в період воєнного стану роботодавці (юридичні особи та ФОП), які є платниками єдиного податку (2-га й 3-тя групи ЄП), мають право за власним рішенням не сплачувати єдиний внесок за найманих працівників, призваних під час мобілізації на військову службу до Збройних Сил України. Такі суми ЄСВ може бути сплачено коштом державного бюджету, крім періодів, у яких наймані працівники, визначені
абз. 1 п. 920 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 р. No 2464-VI, отримували доходи у вигляді грошового забезпечення, з яких було сплачено єдиний внесок коштом державного бюджету. Тобто бюджетним коштом буде забезпечено безперервність страхового стажу мобілізованого працівника. А з урахуванням законодавчої ініціативи, що діє на період воєнного стану щодо особливих умов застосування спрощеної системи зі сплатою 2 % єдиного податку на 3-й групі, яку може застосовувати досить широке коло платників податків (з обсягами виручки до 10 млрд грн), пільговими умовами несплати ЄСВ за мобілізованих працівників може скористатися досить багато роботодавців.