Skip to content Skip to sidebar Skip to footer

Закон про ПВК: нові податкові ставки для бізнесу і банки на контролі кожної проводки, – Олег Добровольський, партнер ID Legal Group

Коментар партнера юридичного об'єднання ID Legal Group Олега Добровольського для порталу UBR.ua на тему: Законопроект про податок на виведений капітал

Кого і як торкнеться

Відповідно до букви нового документу, платниками податку на виведений капітал повинні стати:

• резиденти, які здійснюють зовнішньоекономічну діяльність;

• нерезиденти, які здійснюють діяльність на території України;

• особи, які хочуть добровільно стати платниками.

«Неприбуткові організації та платники єдиного податку (за винятком єдинщиків, які здійснюють з нерезидентами операції, є об'єктом оподаткування ПВК) не зобов'язані ставати платниками. Крім того, для інших суб'єктів господарювання, які не здійснюють ЗЕД і які не хочуть добровільно реєструватися платниками ПВК, зберігається податок на прибуток практично в тому ж вигляді, що і сьогодні», – запевнив UBR.ua партнер юридичного об'єднання ID Legal Group Олег Добровольський.

Але відразу припустив, що при нинішньому стирання кордонів в бізнесі мало не половина українських компаній захоче або буде змушена зареєструватися як платник нового податку.

Податок на виведений капітал буде застосовуватися в декількох напрямках, які юристи вже згрупували за ставкою:

1. Операції, прирівняні до виведення капіталу: виплати за користування капіталом на користь нерезидентів з низькоподаткових юрисдикцій, виплати за договорами страхування з нерезидентами, фінансова допомога, безоплатна передача майна або товарів, виплата роялті, внески до статутного капіталу неплатника ПВК, оплата товарів (робіт, послуг) на користь неплатника ПВК – 20%.

2. Різниця між сумою фінансового результату, відображеного у фінансовій звітності та розрахованого результату з дотриманням принципу «витягнутої руки» – 20%.

3. Виплата дивідендів, повернення частки капіталу в сумі, що перевищує номінал частки, здійснення інвестиції за участю розрахунків за межами митної території України – 15%.

4. Операції, прирівняні до виведення капіталу: виплати за користування капіталом на користь нерезидентів, які є пов'язаними особами – 5%.

Всі проводки контролюватимуть банки.

«Впроваджується механізм ідентифікації операцій, які стануть об'єктом оподаткування ПВК ще на етапі їх здійснення (виплати) шляхом присвоєння коду операції у розрахункових документах. Це наштовхує на думку, що адміністрування податку на виведений капітал планується перевести в автоматичний режим і залучати фінансові установи як суб'єктів опосередкованого контролю. Побудова такої системи контролю покликане звести до мінімуму контакт з контролерами і відповідну корупційну складову», – вважає Олег Добровольський.

Кошмари ТЦО

Те, що раніше було турботою транснаціональних і просто великих корпорацій стане тягарем і середнього бізнесу.

«З запровадженням змін не буде потрібно, аби річний дохід платника податків перевищував 150 млн гривень, достатньо буде обсягу розрахунків із контрольованим контрагентом у 10 млн. грн. (на сьогодні така норма діє лише для представництв іноземних підприємств)», – зауважив Олег Добровольський.

У той же час платники податків з обсягом доходів понад 150 млн. грн продовжать готувати, за запитом ДФС, 30 днів всю документацію по ТЦО. У тих же, хто заробив 150 млн. грн. буде 60 днів на оформлення документів, також на вимогу фіскалів.

«З нашої практики – це занадто малий час, щоб встигнути підготувати якісну документацію з ТЦО», – запевнив Добровольський.

Спрощенців вичавлять з ринку

Запровадження податку на виведений капітал виписано так, щоб зробити максимально невигідним використання в Україні спрощеної системи оподаткування. Її вирішили не скасовувати, щоб не розбурхувати суспільство, а просто зробити нецікавою для бізнесу. За новими вимогами, платники ПВК повинні будуть платити податки з перерахувань на користь пов'язаних з ними спрощенців.

«Тобто створюються передумови, за яких для спрощенців доходи оподатковуватимуться за ставкою єдиного податку 5%, як і раніше, але додатково підлягатимуть оподаткуванню і виплати на таких контрагентів. На нашу думку, це може докорінно змінити схеми роботи багатьох вітчизняних компаній, які залучали спрощену систему оподаткування для фінансування виплат з оплати праці, оскільки головною перевагою спрощеної системи оподаткування була саме відсутність контролю за напрямком витрачання коштів», – підкреслив Добровольський.

І навів приклад з компанією, що користується послугами фізособи-підприємця (ФОП) для отримання готівки в обіг. Зараз вона втрачає на цьому близько 6% суми: 5% єдиного податку та 1% на розрахунково-касове обслуговування банку. А після вступу в силу нового закону ціна готівки досягне 26% суми:

• 5% єдиного податку;

• 20% податку на виведений капітал;

• 1% за касове обслуговування.

Юристи припускають, що в такій ситуації багато підприємств перейду на легальну зарплату, заплативши за неї 22% пенсійного внеску, і поклавши прибуткові податки (18% ПДФО і 1,5% військового збору) на працівника.