Стаття опублікована в журналі «Юрист&Закон» № 37
Нагадуємо, що подання Звіту про контрольовані іноземні компанії є обов’язком, а не правом контролюючої особи КІК, тому за неподання та в деяких випадках за неправильне заповнення передбачено відповідальність.
Отже, продовжуємо розбирати реальні кейси помилок під час заповнення Звіту про КІК та надаємо практичні поради щодо правильного заповнення цього Звіту.
Наразі розглянемо типові помилки під час заповнення графи 21 валюти КІК та обмінного курсу перерахунку в гривню.
За приписами п. 392.2 ст. 392 ПКУ об’єктом оподаткування для податку на доходи фізичних осіб (податку на прибуток підприємств) контролюючої особи є частина скоригованого прибутку КІК, пропорційна частці, якою володіє або яку контролює така фізична (юридична) особа на останній день відповідного звітного періоду, щодо якого розраховується скоригований прибуток КІК, що обчислюється відповідно до правил, визначених ст. 392 ПКУ.
Норма пп. 392.3.4 п. 392.3 ст. 392 ПКУ встановлює, що скоригований прибуток КІК, визначений в іноземній валюті, підлягає перерахунку в гривню за середньозваженим офіційним курсом Національного банку України (далі – НБУ) за звітний (податковий) період.
Отже, за правилами КІК контролююча особа, заповнюючи Звіт, зобов’язана перерахувати прибуток КІК в іноземній валюті в гривню за середньозваженим офіційним курсом Національного банку України за звітний (податковий) період КІК.
З аналізу поданих Звітів про КІК за 2022 і 2023 роки можна зробити висновок, що основними типовими помилками під час заповнення графи 21 “Код валюти звітності КІК”, назви валюти КІК та обмінного курсу перерахунку в гривню є неправильне зазначення коду валюти КІК та неправильний розрахунок обмінного середньозваженого курсу перерахунку в гривню.
Зауважимо, що правильним є у графі 21 “Код валюти звітності КІК” указувати код валюти, яку визначено як валюту звітності КІК. Для цього застосовують тризначний літерний код відповідно до Класифікатора іноземних валют та банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.02.98 р. № 34 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 19.04.2016 р. № 269; далі – Класифікатор іноземних валют).
У графі 21.1 правильно зазначати валюту КІК із показників фінансової звітності КІК.
У графі 21.2 правильним є зазначення середньозваженого офіційного курсу НБУ за звітний (податковий) період КІК. Для зазначення середньозваженого офіційного курсу потрібно застосовувати розряд числа з шістьма цифрами після коми.
Звертаємо увагу, що за положеннями наказу Держказначейства “Про затвердження Порядку відображення в обліку операцій в іноземній валюті” від 24.07.2001 р. № 126 середньозважений валютний курс є результатом ділення суми добутків величин валютних курсів Національного банку України та кількості днів їх дії у звітному місяці (кварталі, році) на кількість календарних днів у цьому місяці (кварталі, році). При цьому, як показала практика, середньозважений курс валюти річний, розрахований на базі середньомісячних курсів, відрізняється від середньозваженого курсу, розрахованого в межах року.
Наприклад. За посиланням https://bank.gov.ua/files/Exchange_r.xls на сайті НБУ можливо знайти Офіційний курс гривні щодо іноземних валют (середній за період) стосовно основних валют, який подано в табличному форматі у вигляді щомісячних середніх курсів та загального річного середнього курсу. За вказаною статистичною інформацією середній курс долара США за 2023 рік становить 36,573808.
Разом із тим, якщо за посиланням https://bank.gov.ua/ua/markets/exchangerate-chart?startDate=01.01.2023&endDate=31.12.2023 вивантажити в ексель-формат усі курси долара, що діяли протягом 2023 року, то середньозважений річний курс становитиме 36,57504. Звісно, що на великих сумах фінансових показників КІК, які переводять для цілей визначення об’єкта оподаткування, похибка може бути суттєвою. Тому рекомендуємо не посилатись на статистичні середньомісячні курси НБУ, а розраховувати середньозважений річний курс на основі інформації з сайту НБУ в межах звітного (календарний рік або інший звітний проміжок) періоду.
Курс перерахунку середньозваженого офіційного курсу валюти у гривню на сайті НБУ за відповідний звітний період КІК (скріншот зі сторінки НБУ)
Для наочності наводимо практичний приклад правильного заповнення графи 21 виходячи із зазначених нами показників
Порядок виправлення помилки у графі 21
Механізм виправлення зазначеної помилки передбачено в Порядку заповнення Звіту про контрольовані іноземні компанії, скороченої форми Звіту про контрольовані іноземні компанії і подання до контролюючого органу. У разі якщо платник податків виявив, що в раніше поданому Звіті / скороченому Звіті інформацію надано не в повному обсязі або Звіт / скорочений Звіт містить помилки чи недоліки, такий платник податків має право подати:
– новий Звіт / новий скорочений Звіт (із позначкою “звітний новий”) до граничного строку подання Звіту / скороченого Звіту за такий самий звітний період;
– уточнюючий Звіт / уточнюючий скорочений Звіт (із позначкою “уточнюючий”) після граничного строку подання Звіту / скороченого Звіту за такий самий звітний період.
Новий та уточнюючий звіти повинні містити повну інформацію про контрольовану іноземну компанію за звітний рік, як передбачено в разі складання основного Звіту / скороченого Звіту (із позначкою “звітний”).
З огляду на те, що наразі граничний строк подання Звіту за 2022 і 2023 роки сплив, зазначені помилки можливо виправити шляхом подання уточнюючого Звіту про КІК.
Відповідальність
За неправильне заповнення графи 21 Звіту про КІК передбачено відповідальність у п. 120.7 ст. 120 ПКУ за невідображення контролюючою особою у звіті про контрольовані іноземні компанії відомостей щодо наявних контрольованих іноземних компаній та/або невідображення інформації, визначеної підпунктами “г” – “з” підпункту 392.5.3 пункту 392.5 статті 392 цього Кодексу:
г) інформації про розмір доходу (виручки) від реалізації товарів (робіт, послуг) контрольованої іноземної компанії, прибутку від операційної діяльності та прибутку до оподаткування відповідно до даних фінансової звітності;
ґ) розрахунка скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії відповідно до вимог цієї статті, розміру такого прибутку, що включається до складу загального оподатковуваного доходу контролюючої особи;
д) інформації про підстави звільнення від оподаткування прибутку контрольованої іноземної компанії відповідно до положень цієї статті;
е) суми дивідендів, отриманих контрольованою іноземною компанією безпосередньо або опосередковано через ланцюг підконтрольних юридичних осіб від українських юридичних осіб;
є) суми прибутку контрольованої іноземної компанії, що були фактично виплачені на користь контролюючої особи;
ж) переліку операцій контрольованої іноземної компанії із нерезидентами – пов’язаними особами, нерезидентами, що зареєстровані у державах (на територіях), що включені до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу, а також з нерезидентами, організаційно-правову форму яких включено до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту “г” підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу;
з) кількості працівників контрольованої іноземної компанії станом на кінець звітного (податкового) року.
Стосовно розбору інших найпоширеніших помилок у Звіті про КІК та рекомендацій щодо правильного виправлення й заповнення граф Звіту пропонуємо слідкувати за наступними нашими статтями.
З повагою,
Олена Дащенко
Консультант з міжнародного оподаткування
ID Legal Group
