Skip to content Skip to sidebar Skip to footer

Кому звітувати: Кабмін скасовує декларування доходів громадянами? – Олег Добровольський, партнер ID Legal Group для порталу Mіnd

Чергове анонсоване Мінфіном реформування органів ДФС, а саме позбавлення податкових інспекцій статусу юридичної особи, може не лише призвести до скасування декларування громадянами своїх доходів, а й узагалі зробить його антиконституційним та незаконним. Адже напередодні закінчення кампанії з декларування, яка триває до 1 травня 2018 року, було оголошено урядове рішення про припинення державних податкових інспекцій. Декларування доходів – це одна з дій, якою українці виконують свій конституційний обов’язок: звітують до податкових інспекцій за місцем проживання про власні доходи. Наприклад, продаж рухомого чи нерухомого майна, отримання доходів з-за кордону, отримання доходів не від податкових агентів, для отримання податкової знижки тощо. Перелік підстав для декларування значний. Що ж тепер пропонує Кабмін в особі міністра фінансів, спеціально для Mind пояснює партнер юридичного об'єднання ID Legal Group Олег Добровольський.

Що змінюється? 28 березня цього року міністр фінансів України заявив про ухвалення Кабінетом міністрів України постанови «Про реформування деяких територіальних органів Державної фіскальної служби», яка розпочинає перший етап реформування державної фіскальної служби, а саме втрату податковими інспекціями статусу юридичних осіб і приєднання їх до головних управлінь ДФС у регіонах.

На Урядовому порталі, за дивним збігом обставин чи в дусі усталених традицій, постанови від 28.03.2018 із анонсованою назвою не виявлено. Відповідно, робити висновки доводиться, ґрунтуючись виключно на повідомленні міністра фінансів.

Відповідно до закону України «Про центральні органи виконавчої влади» та Порядку здійснення заходів, пов’язаних з утворенням, реорганізацією чи ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою КМУ від 20.10.2011 №1074 (далі – Порядок №1074), процедури реорганізації суб’єктів публічного права шляхом приєднання є тотожною процедурі реорганізації, яка здійснюється суб’єктами приватного права і регулюється нормами Цивільного та Господарського кодексів.

Механізм передбачає припинення роботи суб’єкта, який реорганізується, та переходу усіх прав та обов’язків до особи правонаступника (до якої відбулось приєднання).

На які нюанси слід зважати? Особливість реорганізації суб’єктів публічних відносин полягає в тому, що Порядок №1074 розмежовує виконання повноважень з припинення та виконання державновладних повноважень.

Слід звернути увагу, що пунктом 18 Порядку №1074 передбачено, що з моменту призначення комісії з припинення територіального органу до неї переходять повноваження щодо управління справами такого територіального органу в частині здійснення заходів з припинення.

Таким чином, з дати утворення комісій з реорганізації інспекцій їхні функції почнуть виконувати головні управління, до яких такі інспекції приєднуються. Паралельне виконання заходів з припинення та реалізації державновладних повноважень для територіальних органів Порядком №1074 не передбачено взагалі.

Що доведеться ще зробити? Для компенсації функціоналу державних податкових інспекцій, які розпочнуть реорганізацію, у складі головних управлінь необхідно буде створити відокремлені структурні підрозділи без статусу юридичної особи, як і озвучив міністр фінансів.

Критерії формування структури центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів затверджено постановою Кабінету міністрів України №179 від 12.03.2005 (далі – Постанова КМУ №179). Зазначеною постановою передбачено, що у складі територіальних органів ДФС можуть утворюватися відокремлені підрозділи як управління, відділи, сектори, відділення і митні пости.

Таким чином, будуть утворені структурні підрозділи виключно в межах критеріїв, передбачених Постановою КМУ №179.

У чому колізія і каверза? Цілком логічно постає питання про невідповідність порядку реформування державних податкових інспекцій Конституції України та Податковому кодексу України, які включають норми прямої дії саме щодо функціонування державних податкових інспекцій.

Так, стаття 67 Конституції України, яка є головним мотиваційним аргументом фіскалів, закріплює обов’язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Одночасно статтею встановлено обов’язок громадян щороку подавати декларацію про їх майновий стан та доходи за попередній звітний рік саме до податкових інспекцій за місцем свого проживання.

Законом, який регулює процедуру подання податкової звітності фізичними особами, є Податковий кодекс України, стаття 193 якого, за ініціативою того ж Мінфіну, з 01.01.2017 року закріпила функції державних податкових інспекцій.

При цьому на сайті Верховної Ради України відсутні проекти законів про внесення змін до статті 67 Конституції України чи Податкового кодексу України в частині забезпечення податкової реформи та виключення податкових інспекцій з числа контролюючих органів.

До чого це може призвести? Таким чином, прийняття Кабміном постанови «Про реформування деяких територіальних органів Державної фіскальної служби» зробить прийняття ДФС декларацій про майновий стан та доходи незаконним та навіть неконституційним. А притягнення громадян до відповідальності за неподання декларацій буде з легкістю оскаржуватися у судах.

Висновок простий: у гонитві за реформами уряд ігнорує правовий бік питання, не кажучи вже про положення, які закріплені Конституцією. Хоча для певного прошарку українців, а саме людей з надвисокими доходами, які зобов’язані подавати декларацію, такі зміни дають додатковий шанс на ухилення від сплати податків. А от для звичайних громадян, які намагаються отримати хоча б незначну податкову знижку (на навчання, лікування), лише породжують додаткові запитання. Отже, ця новація має всі шанси закінчитися аналогічно минулорічним рішенням щодо реформування фіскальної служби, які були скасовані 11 січня цього року.