Досить проблематично бізнесу працювати в країні, де закони мають другорядне значення або ж пишуться так, щоб можна було не однозначно трактувати їх норми. Важка доля бізнесу, а ще тяжча доля бухгалтерів, які, якщо можна так висловитись, перебувають на своєрідній «передовій», або ж на замінованому «штрафами» полі.
Таке враження, що стоїть завдання будь якою ціною наповнити бюджет. Важливість місії наповнення бюджету у більшості сумлінних громадян не викликає сумнівів, а от у діях контролюючих органів не завжди прослідковується бажання слідувати логіці податкового законодавства.
Однією з болючих тем є «незначні» помилки при заповненні податкових накладних.
Нажаль, помилки у податкових накладних (ПН) – це нескінченна тема. Особливо зараз, під час війни, коли більшість людей перебуває у стані постійного стресу. І тому в черговий раз хочеться зупинитись на помилках, які не стосуються сум податку на додану вартість, а відносяться до помилок у заповненні реквізитів ПН, саме її верхньої частини.
Податковий кодекс говорить нам, що помилки в обов’язкових реквізитах, які не заважають ідентифікувати проведену операцію, предмет постачання, період її проведення, сторони операції та суму податкових зобов’язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді (абз.10 пп.201.10 ПКУ), а отже такі ПН будуть зареєстровані у єдиному реєстрі і, як наслідок, нададуть безумовне право на податковий кредит покупцю.
Одразу слід зазначити, що мова не йде про такі помилки, як помилкова дата складання ПН, помилковий податковий номер платника. Ці помилки підлягають виправленню шляхом анулювання помилкової ПН та реєстрації правильної.
Невимовний страх наводить на бухгалтерів помилка у назві покупця або постачальника. Якщо з постачальником все більш менш зрозуміло, бо ніхто окрім нього не зареєструє його податкове зобов’язання, – максимум штраф за помилку у розмірі 170 грн. за результатами перевірки на вимогу покупця (пп.120¹.3 ст. 120¹ ПКУ). То покупець ризикує своїм податковим кредитом та значними штрафами, якщо під час перевірки контролер визначиться, що помилка у назві «не достатньо не значна».
Слід зазначити, що у своїй ІПК від 11.07.2017 р. N1095/ІПК/10/04-36-12-01-16, податківці зазначили, що основною ідентифікацією платника ПДВ є його ІПН і, якщо ІПН платника вірний, можливо допустити незначні помилки в найменуванні платника. Адже якщо і ІПН, і ЄДРПО, який до речі, теж присутній у ПН, вірні, то чим може зашкодити ідентифікувати операцію помилка написання у назві. Наприклад: ТОВ «Максі Трейд» або ТОВ «Максітрейд» замість ТОВ «МАКСІТРЕЙД»? Це ж не ТОВ «РОМАШКА» замість ТОВ «ВОЛОШКА»?
Проте, цей страх не є безпідставним. Враховуючи той факт, що на просте запитання стосовно переліку помилок, які не впливають на ідентифікацію платника ПДВ, податківці розмістили в ЗІРі (категорія 101.16) відповідь, яка пропонує звертатись до контролюючого органу в кожній конкретній ситуації для отримання ІПК. Отже, на сьогодні, контролюючий орган не визначився хоча б з приблизним переліком «незначних помилок», або не хоче розкривати результати своєї практики в даному питанні та й не відомо яким чином буде використана інформація отримана від платника.
На нашу думку, при вірному ІПН та ЄДРПО, механічні помилки у назві не можуть впливати на ідентифікацію платника і не потребують навіть РК. Залишається сподіватись, що у випадках, коли податківці будуть висловлювати під час перевірок протилежні думки, то судова система стане на бік платників податків.
Для того ж, щоб виправити помилку у назві покупця, продавець має право на дату виявлення помилки, скласти РК, в якому повторюються усі правильно зазначені реквізити, а назву покупця записати без помилки. Розділи А та Б розрахунку , у цьому випадку заповнювати не потрібно. Зазначений РК підлягає реєстрації в ЄРПН постачальником, та підтверджує право покупця на податковий кредит.
З повагою,
Тетяна Савчук, аудитор
керівник практики ТЦУ та аудиту
ID Legal Group
