Стаття опублікована в журналі «Юрист&Закон» № 25
У період воєнного стану питання полегшення умов провадження господарської діяльності для збереження економіки держави навесні 2022 року змінилися на забезпечення державного контролю та необхідності наповнення державного бюджету восени 2023 року.
Такий висновок чітко проглядається із законодавчих ініціатив, які вносили на розгляд Парламенту, та прийнятих законів. Причому значну роль у такій діяльності відігравала позиція фіскалів та профільного комітету ВРУ.
У цій публікації хочемо винести на загал читачів питання притягнення до відповідальності платників податків за порушення, допущені під час застосування РРО/ПРРО в період звільнення від відповідальності та позицію КАС ВС щодо цього питання. Отже, Закон України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану” від 03.03.2022 р. № 2118-IX (далі – Закон № 2118) розділ II “Прикінцеві положення” Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” (далі – Закон про РРО) доповнив пунктом 12 такого змісту: “12. Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, санкції за порушення вимог цього Закону не застосовуються”.
Закон України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану” від 15.03.2022 р. № 2120-ІХ (далі – Закон № 2120) пункт 12 розділу II “Прикінцеві положення” Закону про РРО доповнив словами “крім санкцій за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів”.
Закон України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану” від 30.06.2023 р. № 3219-ІХ (далі – Закон № 3219) знову змінив пункт 12 розділу II “Прикінцеві положення” Закону про РРО, його викладено в новій редакції, яка передбачає:
“12. Суб’єкти господарювання звільняються від відповідальності за порушення вимог цього Закону, вчинені ними у період з 1 січня 2022 року до 1 жовтня 2023 року, крім відповідальності за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів, здійснення діяльності з купівлі/продажу іноземної валюти, діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор”.
Закон № 3219 набув чинності 01.08.2023, про що вказано в ньому безпосередньо.
Таким чином, у період із 07 березня 2022 року по 01 серпня 2023 року діяв установлений законом мораторій на притягнення до відповідальності суб’єктів господарювання за порушення законодавства про застосування реєстраторів розрахункових операцій, окрім відповідальності за порушення порядку здійснення розрахункових операцій у разі продажу підакцизних товарів.
Такого висновку дійшов КАС ВС у постанові від 11.01.2024 р. у справі № 420/12275/22.
Варто зазначити, що фіскали в період дії мораторію з початку повномасштабного вторгнення аж до 01.08.2023 проводили фактичні перевірки платників і складали акти перевірок, у яких визначали порушення Закону про РРО, здійснювали розрахунок штрафних санкцій, але не виносили ППР. І лише після набрання чинності Законом № 3219 масово прийняли і надіслали платникам ППР з нарахованими штрафними санкціями за період дії мораторію.
Указані індивідуальні акти фіскалів мають очевидний протиправний характер, оскільки прийняті з порушенням статті 58 Конституції України, яка закріплює принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, про що неодноразово висловлювався Конституційний Суд.
Крім того, протиправність таких ППР підтверджують приписи статті 86 ПКУ, відповідно до яких документом, що фіксує порушення, є акт фактичної перевірки, у якому відображено обставини виявленого порушення Закону про РРО, період вчинення порушення і дату його виявлення, відповідно, складаючи розрахунок штрафних санкцій до акта перевірки в період дії мораторію фіскали зобов’язані були б указувати в ньому, що на дату складання акта перевірки платник звільняється від відповідальності на підставі пункту 12 Прикінцевих положень Закону про РРО.
Однак на практиці всі акти фактичних перевірок, які склали фіскали в період дії мораторію, починаючи з 07 березня 2022 року, не містять таких указівок, а ППР за ними прийнято після 2 серпня 2023 року, тобто подекуди через рік після завершення перевірки.
Такі дії фіскалів безпосередньо порушують приписи пункту 86.8 ПКУ, який відводить податківцям 15 робочих днів на прийняття ППР після вручення акта перевірки представнику платника.
До цього часу судова практика не визнавала єдиною й достатньою підставою для скасування ППР – винесення його з порушенням строку, установленого ПКУ, що й призвело до очевидного свавілля з боку контролюючих органів у таких обставинах.
В адміністративних судах слухають сотні, а можливо, й тисячі справ з оскарження ППР, прийнятих контролюючими органами після 01 серпня 2023 року на підставі актів фактичних перевірок, що були проведені в період дії мораторію. У ЄДРСР уже є рішення судів першої інстанції, які у своїй більшості прийнято на користь платників податків. Однак до формування сталої судової практики поки що далеко.
Ось так, завдяки діям держорганів відбувається відволікання бізнесу на судові процеси, завантаження судів та витрачання бюджетних коштів на подальше оскарження негативних судових рішень фіскалами.
З повагою,
Олег Нікітін, адвокат
керівник судової практики
ID Legal Group
