Стаття опублікована в журналі «Юрист&Закон» № 44
Ми з певною періодичністю отримуємо звернення від клієнтів з приводу того, чи можливе подання та прийняття контролюючим органом звітності з ПДВ, а також податкових накладних у паперовому вигляді. Саме тому й вирішили приділити чергову публікацію саме цьому питанню.
Законодавець стверджує, що податкову декларацію подають за звітний період у встановлені Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку такий платник податків.
Зважаючи на це, суб’єкт господарювання подає податкові декларації в один із трьох способів, а саме:
1) особисто або уповноваженою на це особою;
2) надсилає поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
3) в електронній формі.
Великі й середні суб’єкти бізнесу зобов’язані подавати податкові декларації контролюючому органу в електронній формі з дотриманням вимог законів України “Про електронні документи та електронний документообіг” та “Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги”, оскільки цього вимагає пункт 49.4 статті 49 ПКУ.
Водночас усі суб’єкти бізнесу, які зареєстровані платниками ПДВ, у загальному порядку мають подавати таку податкову звітність в електронній формі за правилами вищевказаних законів.
Приписами ПКУ та Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабміну від 29.12.2010 р. № 1246, передбачено реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).
А зараз розберемося дещо докладніше.
Отже, згідно з пунктом 5 Порядку № 1246 податкові накладні приймають до ЄРПН з додержанням вимог, установлених п. 192.1 ст. 192, п. 2001.3, 2001.9 ст. 2001 та п. п. 201.1, 201.10 і 201.16 ст. 201 Кодексу та з дотриманням законів України “Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги” та “Про електронні документи та електронний документообіг”, а також Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Мінфіну від 06.06.2017 р. № 557.
На дату виникнення зобов’язань суб’єкт підприємництва повинен скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису (далі – КЕП), уповноваженої суб’єктом підприємництва особи відповідно до Закону України “Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги” та зареєструвати її в ЄРПН.
Варто нагадати, що правила складання податкової накладної та/або розрахунків коригування (далі – ПН/РК) установлено ст. 201 Кодексу та Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Мінфіну від 31.12.2015 р. № 1307.
При цьому згідно з пунктом 20 Порядку № 1307 усі ПН має бути скріплено КЕП посадових осіб суб’єкта бізнесу та в разі наявності – кваліфікованим електронним підписом, який є аналогом відбитка печатки постачальника (продавця).
Утім суб’єкт господарювання також може надати право підпису ПН/РК іншій посадовій особі фірми, надіславши за визначеною Порядком № 557 формою в електронному вигляді повідомлення про надання інформації щодо КЕП, до якого внести інформацію про підписувача (підписувачів), якому (яким) надано право підпису електронних документів.
Як наслідок, за обставин, зазначених вище, ПН, як і складений РК до неї, є суто електронним документом, який складає суб’єкт бізнесу – платник податку ПДВ відповідно до вимог Кодексу в електронній формі в затвердженому в установленому порядку форматі та надсилає для реєстрації до ЄРПН.
Далі відповідно до пункту 12 Порядку № 1246 після отримання в автоматизованому режимі ПН або РК центральний податковий орган проводить перевірку чинності КЕП, а саме: порядку його накладення та наявності права підписання посадовими особами суб’єкта бізнесу цього податкового документа.
Як кажуть, коментарі зайві, оскільки очевидним є висновок, що прийняття контролюючим органом ПН або РК в паперовому вигляді не відповідатиме нормам Кодексу, яким усякчас керуються контролюючі органи.
З повагою,
Наталія Сухарева, аудитор
керівник податкової практики
ID Legal Group
