Для початку повідомимо, що підґрунтям для запровадження змін у податковій накладній (та РК) стало запровадження у липні 2024 Законом №3707 змін до Митного кодексу у вигляді нової специфіки експорту окремих груп с/г товарів в «Режимі експортного забезпечення» (надалі РЕЗ). Більш детально про РЕЗ можна ознайомитись на сайті Мінекономіки України за посиланням:
А передумовою для запровадження змін в частині експортного контролю безумовно стало бажання запровадити ефективні інструменти впливу на платників податків щодо запобіганню виведення коштів/прибутків за межі України та неповернення валютної виручки. Зокрема, завдяки запровадженим змінам, платникам податків став доступний ще один інструмент аналізу цін – це мінімально допустимі експортні ціни на окремі види товарів, які відтепер має публікувати Міністерство аграрної політики та продовольства. Перші ціни вже опубліковані за посиланням:
Зазначені зміни РЕЗ також привели до необхідності внесення змін до ПКУ стосовно оновлення форм податкової накладної та розрахунків коригування (Закон №3706). На виконання вимог ЗУ №3707 щодо реалізації РЕЗ до операцій з експорту окремих видів с/г товарів КМУ прийнято Постанову від 29.10.2024 р. № 1261 та з 01 грудня 2024 року запроваджено у дію цей режим. Мінфін ще у серпні оновив зміни до ПН та РК, а також оновив саму форму декларації з ПДВ та уточнюючих розрахунків до неї (Наказ МФУ від 09.08.2024 №400). Запроваджені зміни у формах ПН та РК діють з 01.10.2024 року (Порядок №1307) і, з огляду на предмет РЕЗ переважно стосуються експортерів с/г продукції.
То ж далі про ключові зміни в ПН (РК).
Для всіх експортерів с/г продукції за переліком КМУ від 29.10.2024 р. № 1261 додається необхідність заповнювати, крім інформації про покупця 300000000000, також дату, номер експортного контракту (додано позначку форвардного контракту), а також митної декларації.
У другій частині номера ПН через дріб повинна стояти ознака операції РЕЗ «7». Також стосовно РЕЗ введено новий тип причини «22». В одній ПН може бути зазначено лише один товар відповідно один код за УКТ ЗЕД, одиниця виміру може вказуватись лише кілограми. Введено також позначку про РЕЗ.
Інформація про отримувача має містити найменування (ПІБ) нерезидента, обов’язково країну його реєстрації, умовний ІПН 300000000000000. Рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» заповнювати не потрібно.
Слід зазначити, що для експортних операцій в РЕЗ затвердили навіть окремий алгоритм складання РК до ПН (п. 24 Порядку №1307), яких може бути всього три види. Так, з 01 грудня 2024 року платникам, які будуть користуватися РЕЗ при здійсненні експорту окремих с/г товарів необхідно буде до подання митної декларації за кожним таким товаром скласти та зареєструвати в Єдиному реєстрі окрему податкову накладну. До початку митного оформлення РК може бути складено як на збільшення, так і на зменшення вартості та/або кількості товару. При цьому не треба забувати, що обсяги, які декларуються в МД, не можуть перевищувати обсяги операції, зазначені у ПН, враховуючи РК. Такі РК повинні бути зареєстровані виключно до початку оформлення МД (1-й вид РК) та їх може бути складено декілька та код причини коригування застосовується 501.
Після завершення вивезення у РЕЗ, а також подання всіх додаткових декларацій для оформлення за відповідною МД, може бути складено РК для приведення показників ПН у відповідність з показниками митної декларації. Цей РК може бути складено виключно на зменшення суми операції, що зазначена у ПН для цілей приведення у відповідність показників ПН (з урахуванням РК) до показників МД (2-й вид РК), тільки один та код причини коригування застосовується 502.
Після реєстрації другого РК, складеного відповідно з вимогами ПКУ, коригувати показники ПН не дозволяється. Проте передбачена можливість складання РК для цілей зміни ставки ПДВ та нарахованої суми ПДВ (3-й вид РК). Варто відмітити, що для цілей контролю за поверненням валютної виручки від експорту окремих видів с/г продукції також в процес включено банківські установи, які мають надавати повідомлення про повне та своєчасне надходження валютної виручки. Факт неповернення валютної виручки спричинятиме коригування платником податків ставки ПДВ на 20% або 14% та збільшення зобов’язань перед бюджетом. Після реєстрації третього РК платнику заборонено вносити будь які зміни до зареєстрованої податкової накладної.
На деякі зміни (їх досить не багато) при заповненні нових форм ПН та РК треба звернути увагу всім платникам ПДВ. Зокрема, якщо доводиться складати зведені ПН за використання виробничих чи невиробничих активів з типом причини 13, тоді з 01.10.2024 у графі 2 ПН, в якій зазначались дати, порядкові номери ПН, складених на платника ПДВ при постачанні цих активів, необхідно буде додатково розкривати інформацію про номенклатуру цих товарів, робіт, послуг. А у графі кількість, у якій раніше проставляли «грн», відтепер необхідно проставляти одиницю вимірювання, отриману у вихідних первинних документах (ПН) від постачальника. Підлягають заповненню також усі графи, що стосуються коду, ознак товару, кількості, ціни постачання, ставки та коду пільги, у випадку її наявності (гр.3.1-3.3, 5-9).
Інші зміни що внесли в п.2, п.20, п.26 Порядку 1307 – це просто уточнення з метою приведення порядку заповнення до вимог діючого законодавства, які нічого не змінили для платника ПДВ і стосуються вони використання кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису.
Про ключові зміни в формах податкової звітності.
Нові форми декларації з ПДВ та уточнюючого розрахунку почали діяти з 1 листопада 2024 року. Декларацію та уточнюючий розрахунок доповнено рядками для відображення операцій РЕЗ, операцій коригування показників по зазначеним операціям. Змінено кількість додатків за рахунок об’єднання додатків другого (Д2) та третього (Д3) попередньої редакції звіту, відповідно, всі додатки починаючи з четвертого по сьомий змінили свої порядкові номери – з третього по шостий.
Рядок коригування обсягів постачання деталізовано шляхом розбивки на такі рядки:
– Коригування обсягів постачання та податкових зобов’язань (7.1), у тому числі обсягів, що оподатковуються за нульовою ставкою (7.1.1.);
– додано Новий рядок 7.2 «Коригування обсягів постачання та податкових зобов’язань за операціями з вивезення за межі митної території України у РЕЗ деталізовано за трьома ставками (0 %; 20%; 14%).
У розділі податкового кредиту додано рядок (11.4) для зазначення обсягів імпортованих товарів, необоротних активів без сплати ПДВ при розмитненні.
Рядок 15 змінено: в ньому відображається коригування податкового кредиту у випадку повернення товару/послуги або суми попередньої оплати за відсутності реєстрації розрахунку коригування в ЄРПН.
Одночасно скасовано обов’язок здійснення перерахунку частки використання необоротних активів, придбаних до 01 липня 2015 року, в оподатковуваних операціях, оскільки він втратив свою актуальність. Однак в уточнюючому розрахунку залишено можливість для платників уточнення таких показників (рядок 15.2).
Найбільшої кількості платників торкнулась зміна алгоритму розрахунку від’ємного значення ПДВ. Треба зазначити, що у самому порядку розрахунку змін нема, змінено лише форми додатків за якими проводиться розрахунок. Якщо платник декларує від’ємне значення, то тепер треба буде складати два додатка Д2 та Д3. Якщо ви декларуєте зарахування від’ємного значення в рахунок наступного звітного періоду (рядок 21), то заповнюється лише додаток Д2, а у випадку декларування бюджетного відшкодування (рядок 20.2) разом з декларацією треба подати обидва додатка: Д2 та Д3 «Заява на отримання відшкодування від’ємного значення».
Новий додаток Д2 «Розрахунок від’ємного значення», містить у собі чотири таблиці.
- Таблицю 1, у розрізі окремих постачальників (ІПН), за якими виникло від’ємне значення, зобов’язані складати усі платники які декларують від’ємне значення (рядок 19 декларації), не залежно від того, чи декларується бюджетне відшкодування. Таблиця, як і раніше, заповнюється за датами у хронологічному порядку виникнення від’ємного значення: від найдавнішого до найближчого періоду поточній декларації. Якщо від’ємне значення сформовано за рахунок імпорту, платник зазначає власний ІПН; при отриманні від нерезидента послуг, місце постачання яких визначено як митна територія України, вказується умовний ІПН «500000000000»; за рахунок коригування ПЗ у режимі експортного забезпечення вказується умовний ІПН «300000000000»; коригування суми на яку було збільшено суму від’ємного значення, сформовану за результатами звітного періоду за липень 2015 року ІПН «900000000000».
- Таблиця 1.1 передбачена лише для експортерів РЕЗ і слугує для розкриття інформації про фактично сплачені постачальникам суми ПДВ, які задекларовані до бюджетного відшкодування, з графи 9 Таб.1 і відображення коригувань по ПН, складеним в режимі РЕЗ.
- Таблиці 2 і 3 заповнюються лише у випадках реорганізації платника та передачі правонаступнику залишку від’ємного значення (цей залишок має бути підтверджено податковою перевіркою).
Додаток 5 тепер враховує обсяги постачання товарів в РЕЗ при проведенні розрахунку частки використання товарів, послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях. Також, у цьому додатку зафіксовано грудень, як єдиний період, в якому розрахована частка буде застосовуватись для здійснення перерахунку за підсумками поточного календарного року та протягом наступного календарного року для розрахунку частки використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.
Правила заповнення Додатків 3, 4, 6 не змінено, оскільки зазнала змін лише їх нумерація.
Наприкінці, хочемо ще раз нагадати, що всі розділи декларації та додатків які стосуються операцій, пов’язаних з РЕЗ, заповнюються виключно платниками, які займаються реалізацією товарів, стосовно яких введено оформлення у режимі експортного забезпечення і лише починаючи з дати початку дії зазначеного режиму експорту.
З повагою,
Тетяна Савчук, аудитор
керівник практики ТЦУ та аудиту
ID Legal Group
