Skip to content Skip to sidebar Skip to footer

Корпоративні платіжні картки: обмеження та можливості у світлі Закону про фінмоніторинг, – Тетяна Савчук, аудитор ID Legal Group, для журналу «Юрист і Закон»

Стаття опублікована в журналі «Юрист і закон» № 19

Новий режим фінмоніторингу запрацював із 28 квітня у зв'язку із введенням в дію Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" від 06.12.2019 р. № 361-ІХ (далі – Закон про фінмоніторинг або Закон).

Хоч цим Законом національне законодавство у сфері фінансового моніторингу і було комплексно вдосконалено з урахуванням вимог законодавства Європейського Союзу, є доволі багато юридичних і практичних питань, які потребують негайного вирішення, зокрема й через ухвалення підзаконних актів.

Спробуємо предметно з'ясувати практичне застосування вимог Закону про фінмоніторинг щодо застосування корпоративних (бізнесових) платіжних карток (далі – КПК) та/або карток-ключів (далі – КК).

Варто нагадати, що КПК та КК є банківськими продуктами, що за своїми функціональними властивостями належать до корпоративних електронних платіжних засобів (далі – ЕПЗ). Їх надають банківські установи – емітенти суб'єктам господарювання – юридичним особам або фізичним особам, які здійснюють підприємницьку діяльність, а також фізичним особам, які провадять незалежну професійну діяльність.

Відмінність корпоративних платіжних карток від карток-ключів полягає в тому, що останні банки формують лише на керівника підприємства (чи його представника на підставі доручення) або на фізичних осіб – підприємців чи фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність. За їх допомогою користувач / власник має право ініціювати переказ коштів із відповідних рахунків. Істотною ознакою ЕПЗ є те, що він дає змогу ідентифікувати користувача, зокрема, за реквізитами ЕПЗ, нанесеними на нього в графічному й електронному вигляді.

Використовують картки відповідно до режимів рахунків у порядку, визначеному умовами договору з емітентом і вимогами законодавства. Зокрема, ідеться про Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затверджене постановою Правління НБУ від 05.11.2014 р. № 705.

Щодо заборони використання КПК та КК слід звернути увагу, що в останній редакції наведеної вище постанови залишено лише дві операції, а саме виплата заробітної плати та виплати соціального характеру. У попередніх редакціях до квітня 2019 року заборона також стосувалася розрахунків за зовнішньоторговельними контрактами і здійснення іноземних інвестицій до України та інвестицій резидентів за її межами. Через лібералізацію національного валютного законодавства зазначені заборони скасовано.

Тепер дещо про ідентифікацію та верифікацію клієнтів, здійснювані банківськими установами, через призму виконання ними вимог Закону про фінмоніторинг і нормативно-правового акта НБУ з цього питання. У теперішніх умовах є заборона на відкриття та ведення банківськими установами номерних, тобто анонімних, рахунків. Ідентифікацію та верифікацію можуть здійснювати як до моменту відкриття рахунка (якщо клієнт не відкривав ще рахунки в цьому банку), так із визначеною періодичністю, установленою внутрішніми правилами банківської установи та вимогами держрегулятора – НБУ.

Ризики та переваги використання карток для суб'єктів господарювання після успішних ідентифікації та верифікації, відкриття відповідних рахунків й отримання ЕПЗ до них можна схарактеризувати так.

Загальні ризики, які безпосередньо стосуються операцій перерахування коштів і наслідком яких може бути проведення належної перевірки (ст. 11 Закону про фінмоніторинг):

– наявність підозри в незаконному характері операції;

– операція з віртуальними активами на суму, що дорівнює або перевищує 30,0 тис. грн;

– виникнення сумнівів у достовірності або повноті раніше отриманих ідентифікаційних даних клієнта.

Основною перевагою є те, що Закон про фінмоніторинг не поширюється на перекази, незалежно від суми, здійснені для оплати товарів і послуг за допомогою платіжної картки (або іншого електронного платіжного засобу), якщо її номер супроводжує переказ. Також Закон не поширюється на операції зняття коштів із власного рахунка, зокрема й із використанням ЕПЗ.