Skip to content Skip to sidebar Skip to footer

Нові правила застосування РРО для інтернет-торгівлі, – Тетяна Савчук, аудитор ID Legal Group, для журналу «Юрист і Закон»

Стаття опублікована в журналі «Юрист і закон» № 13

Найбільш кардинальною зміною, якою мав ознаменуватися 2020 рік, була запланована масова фіскалізація малого бізнесу. Її було передбачено у двох площинах:

– суб'єктній – де обов'язок застосовувати РРО мав бути поетапно поширений на більшість суб'єктів підприємницької діяльності, зокрема з 1 жовтня 2020 р. РРО мав застосовуватися за розширеним переліком видів діяльності, до якого в тому числі мала бути включена інтернет-торгівля, а з 1 січня 2021 р. РРО мали б застосовувати всі ФОП, крім 1-ї групи ЄП;

– програмній – де для забезпечення доступності механізму застосування з 19 квітня 2020 р. мали бути впроваджені програмні РРО (РРО в смартфоні) як для полегшення фінансового навантаження через упровадження засобів обліку, так і для можливостей забезпечення функцій тотального контролю за обсягами реалізації й походженням товару.

Проте в реаліях сьогодення, коли пандемія коронавірусної хвороби COVID-19 суттєво вплинула як на соціальну, так і на економічну сфери нашого життя, змін зазнало й багато запланованих законодавчих нововведень, з яких одні взагалі не були прийняті (так би мовити, виявились "не на часі"), а інші довелося відтермінувати.

За загальним підходом нововведення щодо РРО, які мали запрацювати з 19.04.2020, відтерміновуються до 01.08.2020, нововведення, які мали запрацювати з 01.10.2020, запрацюють лише з 01.01.2021, а новації, які мали запрацювати з 01.01.2021, тепер, найімовірніше, набудуть чинності лише з 01.04.2021.

Тобто інтернет-торгівля, яка мала повністю перейти на застосування РРО чи ПРРО з 1 жовтня 2020 р., тепер матиме час до 1 січня 2021 р., аби налаштувати свої бізнес-процеси під необхідні законодавчі вимоги. Проте нагадаємо, що в разі перевищення обсягів продажів понад 1 млн грн, торгівлі технічно складними побутовими товарами, які підлягають гарантійному ремонту, торгівлі лікарськими засобами й виробами медичного призначення вже зараз потрібно застосовувати РРО, а з 1 серпня 2020 р. до цих умов має долучитися також і надання платних послуг у сфері охорони здоров'я.

Розгляньмо докладніше, що мають забезпечити інтернет-магазини, аби з 1 січня 2021 р. працювати відповідно до вимог чинного законодавства й не наразитися на штрафні санкції від контролерів.

По-перше, усі постачання товарів мають супроводжуватися касовими чеками з фіскальних РРО або в разі використання ПРРО чек має формуватися через фіскальний сервер ДПС, призначений для реєстрації розрахункових операцій. Основним реквізитом фіскального чека, у тому числі сформованого через фіскальний сервер ДПС, є фіскальний номер розрахункового документа – це унікальний код, що формується за допомогою РРО або на фіскальному сервері ДПС та присвоюється розрахунковому / електронному розрахунковому документу під час його реєстрації.

За цим фіскальним номером будь-який покупець матиме можливість перевірити, чи його розрахункова операція пройшла реєстрацію на фіскальному сервері ДПС, і в разі, якщо постачальник порушив вимоги чинного законодавства й не зареєстрував розрахункову операцію або зареєстрував у неповному обсязі, матиме змогу подати скаргу на такого постачальника до контролюючого органу й отримати кешбек. Нагадаємо, що Законом від 20.09.2019 р. № 128-ІХ передбачено, що в разі порушення порядку реєстрації розрахункового документа в операції з продажу товару/послуги на суму понад 850 грн покупець має право звернутися із скаргою до податкового органу. Додавши встановлений перелік документів (скарга, перелік документів, отриманих від покупця, інформація про розрахунковий документ, відомості про банківський рахунок покупця, відомості про придбаний товар і проведену оплату, доставку тощо), покупець може розраховувати на повернення 100 % вартості проданого з порушенням товару або 150 % вартості проданого з повторним порушенням товару. Дія цієї норми за останніми змінами розпочнеться з 01.04.2021.

Крім того, інтернет-магазин має потурбуватися про реєстрацію фіскального РРО в податковому органі або провести реєстрацію програмного РРО на сайті податкового органу, такий суб'єкт господарювання також має організувати облік товарних запасів, оскільки в чеках має відображатися назва товарів, їх ціна й кількість, навіть код УКТ ЗЕД товару, якщо це підакцизні товари. Тобто інтернет-магазин, навіть якщо він працює у формі ФОП, має забезпечити документальний облік придбання й продажу товарів, у місці реалізації товарів мати документи на всі товари, що є в місці продажу, оскільки дозволятиметься продаж лише тих товарів, що відображені в обліку. Тобто, якщо раніше документальний облік руху товарних запасів повинен був забезпечувати або суб'єкт господарювання, який функціонує у формі юридичної особи, або ФОП, що перебуває на загальній системі оподаткування, то із запровадженням відповідальності – 5 НМДГ у разі проведення розрахункових операцій через РРО чи ПРРО без використання режиму попереднього програмування найменування кожного товару, який не є підакцизним, та/або послуги, ціни товару (послуги) та обліку їх кількості, а також аналогічної відповідальності у 300 НМДГ для підакцизних товарів фактично маємо запровадження вимоги щодо організації обліку товарних запасів для всіх суб'єктів господарювання, а винятків Законом України від 20.09.2019 р. № 128-ІХ не передбачено. Ця норма має запрацювати з 01.10.2020. Ба більше, не варто забувати про відповідальність у розмірі 200 % вартості необлікованого товару згідно із ст. 20 Закону України від 06.07.95 р. № 265/95-ВР (зі змінами), яку, щоправда, не застосовують до платників єдиного податку. Але чи довго ФОП зможе утримуватися на єдиному податку в разі запровадження тотальної фіскалізації, коли обсяги продажів мають бути в повному обсязі задекларовані, питання риторичне. Єдиною втіхою залишається підвищення лімітів обсягів продажів для ФОП на єдиному податку, запроваджене Законом України від 30.03.2020 р. № 540-ІХ (набув чинності 02.04.2020): для 2-ї групи ЄП обсяги продажів збільшено з 1,5 до 5 млн грн, а для 3-ї групи ЄП обсяги продажів збільшено з 5 до 7 млн грн.

Інтернет-магазин має також налагодити механізми документообігу під час здійснення операції з дистанційного продажу товарів, зокрема, видачі чеків і товаросупровідних документів покупцям товарів у разі передоплати чи відтермінованого платежу.

Нагадаємо, що вимога застосовувати РРО чи ПРРО в разі інтернет-торгівлі випливає з тих обставин, що розрахунки, здійснені за допомогою платіжних систем, уважають фактично готівковими розрахунками. Тобто, коли споживач замовляє товар в інтернет-магазині та проводить розрахунки із застосуванням платіжних карток Visa, MasterCard, LiqPay, WayForPay та інших платіжних систем, продавець зобов'язаний видати розрахунковий документ установленої форми (чек із РРО чи сформувати електронний чек через ПРРО) та іншу супровідну документацію (наприклад, гарантійний талон, технічну документацію тощо).

При цьому, якщо товар оплачують наперед (у разі замовлення), разом із товаром покупець має отримати й чек РРО, що засвідчує здійснену оплату. У разі доставки товару власною кур'єрською службою РРО можуть бути зареєстровані на транспортний засіб, яким здійснюють доставку. А коли оплату здійснюють відтермінованим платежем (у поштовому відділенні), такий чек видає поштова служба, яка приймає кошти для подальшого їх пересилання продавцю товару.

Складнішою є ситуація з придбанням послуг, наприклад інформаційно-консультаційних, результат яких отримують через використання різного програмного забезпечення. У цьому разі немає факту фізичного передання результату такої послуги споживачу, відповідно, і немає можливості надання розрахункових документів споживачу. Оскільки спостерігається невизначеність місця проведення розрахунків, то донедавна податківці визнавали, що продавці таких послуг можуть не застосовувати РРО (наприклад, було відповідне роз'яснення з категорії 109.02 розділу "Запитання – відповіді з Бази знань" ЗІР (zir.tax.gov.ua)). Проте, з огляду на вимоги, які мають набути чинності протягом цього року, варто очікувати інших роз'яснень податківців. Так, виходом із ситуації може бути електронний чек, сформований на сайті податкового органу, і вимога щодо надсилання фіскального номера розрахункового документа покупцю засобами інтернет-зв'язку.

Насамкінець варто зауважити, що інтернет-торгівля є найдинамічнішим зростаючим напрямом торгівлі, а об'єктивні суспільно-соціальні умови (запровадження карантину, обмеження функціонування стаціонарних об'єктів торгівлі) цьому тільки сприяють. При цьому регуляторну політику держави спрямовано на вжиття максимально можливих заходів щодо встановлення контролю за обсягами товарообороту, який реально здійснюють у тому числі через Інтернет, повноти декларування одержаних доходів і сплати податків суб'єктами господарювання, забезпечення прав споживачів тощо. На іншій чаші терезів – світовий рейтинг умов ведення бізнесу в Україні з мінімальним втручанням держави та простотою ведення бізнесу. І саме такими аргументами керувалися автори законопроекту від 15.11.2019 р. № 2453, який на сьогодні перебуває на розгляді в профільному комітеті Верховної Ради та побудований на філософії того, що розрахунки за допомогою платіжних систем не є готівковими розрахунками, відповідно, не мають супроводжуватися чинними вимогами щодо застосування РРО й усіма іншими РРОшними наслідками. Проте нині немає очевидних підстав очікувати, що така законодавча ініціатива матиме реальні шанси на її впровадження.