Коментар партнера ID Legal Group Олега Добровольського для видання MIND.ua
Влада продовжує педалювати податкову реформу: Верховна Рада 16 січня прийняла в другому читанні законопроєкти №1209-1 і №1210 про вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних і логічних неузгодженостей у податковому законодавстві.
Парламентарії мали намір затвердити ці два документи ще восени 2019 року. Але вони зазнали жорсткої критики з боку як бізнесу, так і експертів, що були вкрай незадоволені прагненням законодавців зробити більш жорсткими умови діяльності контрольованих іноземних компаній (КІК), розширити повноваження Державної податкової служби та збільшити строки проведення перевірок платників податків.
Mind розібрався, до яких змін варто готуватися бізнесу. Уточнимо, що частину поправок парламентарії внесли під час голосування. І фінальних текстів ані №1209-1, ані №1210 досі немає. Тому остаточні версії обох документів вже з'являться після того, як їх підпише президент. Точніше, якщо підпише.
План BEPS и КІК. Головна ідея законопроєктів – боротьба з офшорами і відтоком капіталу в низькоподаткові юрисдикції. З цією метою вводяться правила оподаткування КІК (контрольованих іноземних компаній), так званий третій крок плану BEPS, якому присвячена нова стаття 392 в Податковому кодексі.
«Це один із дієвих заходів щодо боротьби з розмиванням податкової бази, яка існує в багатьох розвинених країнах і демонструє свою ефективність. Згідно з новими правилами оподаткування, кінцевий бенефіціар буде зобов'язаний декларувати і платити податки з доходів юридичних осіб, які зареєстровані в офшорних юрисдикціях, що змусить суттєво переглянути доцільність утримання таких бізнес-конструкцій», – розповідає Олег Добровольський, партнер ID Legal Group.
ТЦО та ділова мета. Буде істотно посилено контроль за трансфертним ціноутворенням та звітністю компаній, які проводять контрольовані операції. Це 8–10 кроки BEPS.
У пресслужбі Міністерства фінансів пояснюють, що вводиться трирівнева структура звітності для міжнародних груп компаній, яка включає документацію з трансфертного ціноутворення (локальний файл), глобальну документацію (майстер-файл) і звіт у розрізі країн (country-by-country reporting).
Це істотно розширить можливості контролюючого органу для отримання відомостей про функціональне призначення кожного учасника міжнародної групи компаній і дозволить податківцям зробити висновки щодо доцільності та наявності ділової мети в кожній із контрольованих операцій.
«Тепер наявність ділової мети (розумної економічної причини) є вирішальним фактором у питанні, чи будуть у платника податку витрати за такими контрольованим операціями, або вони в повному обсязі будуть виключені з обліку платника податків, що в підсумку призведе до збільшення бази оподаткування», – пояснює Олег Добровольський.
Тобто відсутність ділової мети може стати для податкової приводом переглядати мало не кожну операцію платника, наслідком якої стало зменшення оподатковуваного прибутку.
Крім того, впроваджено концепцію оподаткування прирівняних до дивідендів платежів. Вона передбачає коригування в межах контролю ТЦО при проведенні операцій з нерезидентами.
Правда, «прирівняні до дивідендів платежі» – досить розмите поняття, оскільки йдеться про оподаткування не отриманого доходу у вигляді дивідендів, а вигод акціонера від участі в компанії. Юристи вважають, що Мінфін повинен дати роз'яснення з цього питання, щоб податківці не змогли трактувати його собі на користь.
Розширено повноваження податкових органів при перевірках.Наприклад, представники ДПС, проводячи перевірку дотримання правил щодо контрольованих іноземних компаній, мають право проводити опитування посадових осіб або працівників КІК. При неможливості опитування на території України платник податків зобов'язаний організувати інтерв'ю за допомогою відеоконференції.
«А представництва або інші підрозділи нерезидентів, які, на думку податківців, відповідають ознакам постійного представництва, можуть очікувати на візити фіскалів без попередження і з істотними наслідками. Аж до примусового поставлення на облік з нарахуванням істотних сум штрафів та арешту майна нерезидента. Інакше кажучи, міжнародні інвестори «Welcome!», – наводить приклад Олег Добровольський.
