Стаття опублікована в журналі «Юрист і закон» № 37
Власники та топ-менеджери юридичних осіб є ключовими суб’єктами в структурі компаній та підприємств, захист саме їх інтересів в пріоритеті.
Щоб визначитись із профілактикою та механізмом захисту власників та топ-менеджерів від кримінального переслідування, насамперед необхідно розуміти до якої саме кримінальної відповідальності ці особи в силу своїх повноважень та функціоналу можуть бути притягнути.
Власники, а іншими словами засновники та співзасновники юридичних осіб у зв’язку із невиконання ними як правило організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій не підпадають під визначення суб’єктів кримінальних правопорушень, пов’язаних із фінансово-господарською діяльністю юридичних осіб, тобто не є службовими особами. Однак, за сукупності певних обставин і виконання конкретних дій можуть виступати співучасниками – посібниками, підбурювачами, організаторами тощо кримінальних правопорушень як правило за участь у скоєні злочинів, передбачених ст. ст.212 та 191 КК України.
Наприклад, засновник підприємства, який вчинив ряд дій, направлених на організацію умисного ухилення директором або головним бухгалтером від сплати податків, за наявності достатніх доказів, підтверджуючих вчинення таких дій, може бути притягнутий разом з службовими особами до кримінальної відповідальності в якості організатора або посібника. Додатково злочинні дії засновників можуть бути кваліфіковані як безпосереднього виконавця в разі підроблення ними документів або інших додаткових злочинів наприклад за ст. 358 КК України.
Стосовно кримінальної відповідальності топ-менеждерів компаній спектр їх повноважень та відповідальності більш широкий.
Топ-менеджерами вважаються одні з перших осіб підприємства, які приналежні до вищої управлінської ланки і підпорядковуються безпосередньо власникам бізнесу, головам правління тощо. Ще топ-менеджери відрізняються від інших керівників середньої та нижчої ланки впливом на діяльність фірми в цілому, розширеними повноваженнями, великою кількістю підлеглих і як правило управляють великими компаніями. Повноваження топ-менеджерів явно включають організаційно-розпорядчі та адміністративну-господарських функції, а саме: представництво інтересів підприємства на бізнес-переговорах, управління бюджетом організації, звітування про витрачання коштів тощо. Тобто за конкретними повноваженнями та функціоналом Топ-менеджери є службовими особами в розумінні примітки 1 до ст. 364 КК України і відповідно Суб’єктами всіх кримінальних правопорушень, пов’язаних із фінансово-господарською діяльністю підприємства, яким вони фактично управляють.
Захист власників та топ-менеджерів від кримінального переслідування доцільно починати із профілактики, завдяки якій можливо мінімізувати як допущення кримінальних правопорушень взагалі так і можливість доведення правоохоронними органами причетності до таких правопорушень перших осіб компаній.
Профілактика захисту власників компаній, які не є одночасно службовими особами (директорами) передбачає: максимальне дистанціювання від повсякденної роботи підприємства і залишення за собою тільки функцій контролю за роботою в цілому, відсутність письмових підтверджень та показань свідків щодо наявності вказівок керівництву та працівникам підприємства, які сприяли вчиненню кримінального правопорушення або взагалі мали організаційний характер та інші факти і дані, які в майбутньому можуть стати доказами у кримінальному провадженні.
Стосовно профілактики захисту ланки топ-менеджерів ситуація більш складна і попередити заздалегідь вчинення кримінального правопорушення можливо лише неухильно дотримуючись діючого законодавства та здійснюючи тотальний контроль щодо його дотримання над підлеглими. Оскільки топ-менеджер є фактично управлінцем компанії, як правило здійснює керівництво фінансово-господарською діяльністю і розпоряджатися її коштами та має повноваження керівництва підлеглими, він зазвичай підписує більшу частину документів, які є вирішальними для діяльності компанії і відповідальність за їх юридичні наслідки лежить на ньому. В практиці зустрічались випадки, коли керівник підприємства з метою ухилення від майбутньої відповідальності організував постійне підписання документів підприємства від його імені іншою особою, яку слідству не вдалося встановити, але це не звільнило директора від кримінальної відповідальності і за сукупності наявних його дії були кваліфіковані за ст. 367 ч. 2 КК України.
За наявності вже відкритого кримінального провадження відносно власника юридичної особи або топ-менеджера механізм захисту безперечно залежить від конкретних обставин справи та наявності в матеріалах провадження доказів, які безпосередньо вказують на власника або топ-менеджера підприємства. Задача захисту на самій першій стадії досудового розслідування спростувати наявні докази, зібрати і долучити до справи докази невинуватості підзахисного. Методами спростування наявних доказів вини можуть бути як експертні висновки так і покази свідків (за клопотанням захисника їх може дописати слідчий) або додаткові документи фінансово-господарської діяльності компанії. За відсутності на першій стадії розслідування у власника компанії або топ-менеджера захисника, радимо почекати із наданням показань у справі, до остаточної вибудови позиції захисту, скориставшись своїм правом на участь захисника під час проведення слідчих дій або вимогами ст.63 Конституції України.
Захист від кримінальних переслідувань будь-якого працівника підприємства є важливим і повинен бути якісним та ефективним, але захист перших осіб найважливіший, оскільки від цих осіб залежить подальше життя і діяльність всієї компанії. Тому радимо звертатись до кваліфікованих спеціалістів у відповідній галузі права для отримання якісного результату.
