Стаття опублікована в газеті «Все про бухгалтерський облік» № 33
Застосування правового режиму Дія.City набуло значного поширення не в останню чергу через отримання певних переваг в оподаткуванні. Втім, щоб отримати статус резидента Дія.City та не втратити його через недотримання відповідних критеріїв потрібно поглиблене розуміння нормативно-законодавчого підґрунтя та юридично правильне його застосування в практичних ситуаціях.
Законом України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» від 15.07.2021 р. №1667-ІХ (далі – Закон №1667), встановлені зокрема права та обов’язки резидентів Дія.City, визначені підстави для набуття та втрати такого статусу , а також інші особливості регулювання відносин за участю резидента Дія.City.
Правовий режим Дія.City передбачає дві моделі сплати податку на прибуток: резидент Дія.City може сплачувати податок на прибуток на загальних підставах (ставка податку 18%, сплата за правилами р. ІІІ Податкового кодексу України (далі — ПКУ)) або на особливих умовах (т.зв. податок на виведений капітал(далі – ПНВК)). За умови обрання ПНВК податок стягується лише при здійсненні окремих операцій (детальний перелік наведено в пп. 141.91.2 ) розмір ставки податку становить 9%, але також може бути 18% (якщо має місце недотримання правил «витягнутої руки»). І в першому, і в другому випадку резиденти Дія.City мають також пільги по сплаті зарплатних податків для штатних працівників та працівників по ГІГ-контрактам: 5% ПДФО, 1,5% ВЗ та ЄСВ у розмірі мінімального страхового внеску. За умови сплати податку на прибуток на загальних умовах саме знижені зарплатні податки є тією «плюшкою», яка приваблює резидентів Дія.City. Також з 31.01.2023 р. для резидентів «Дія.City» діє алгоритм бронювання, який дозволяє забронювати до 50% військовозобов’язаних співробітників.
Для резидентів Дія.City на особливих умовах сплати податку на прибуток існує чимало обмежень та точок контролю, які буде відслідковувати податкова, зокрема:
- операції з цінними паперами та відносинами участі (виплата дивідендів, в тому числі конструктивних), операції спільної діяльності та операції у довірчому управлінні;
- сплачені відсотки за позиками;
- безоплатно передані кошти чи майно (в т.ч. неприбутковим організаціям, в межах маркетингових програм, фізичним особам, в т.ч. у вигляді додаткового блага, втрати чи нестачі);
- надані поворотні та безповоротні фінансові допомоги (пов’язаним та непов’язаним особам, неприбутковим організаціям, поворотні та неповоротні співробітникам, прощені борги та членські внески);
- операції з нерезидентами (в т.ч інвестування та операції за кордоном); резидентами Дія.City (платниками ПНВК); операції з відстрочкою платежу понад 365 днів та нормальним строком розрахунків;
- операції з виплати роялті, штрафів, пені, відшкодування збиків;
- операції з платниками єдиного податку;
- виплати за лізинговими договорами;
- також на резидентів Дія.City поширюється ТЦУ-контроль та КІК-звітування.
Загалом для резидентів Дія.City на особливих умовах сплати податку в декларації з прибутку запроваджено окремий додаток Дія, який фактично класифікує усі операції такого резидента за їх типами та визначає об’єкт оподаткування для такого платника податку за окремим алгоритмом.
Одночасно і для платників податку на прибуток на загальних умовах (які застосовують податкові різниці), і для платників ПНВК з 01.01.2024 р. застосовують обмеження для врахування операцій, здійснених із платниками єдиного податку. А саме: для перших — фінрезультат до оподаткування збільшується на суму понесених витрат (придбання майна, робіт та послуг) при здійсненні операцій з платниками єдиного податку в розмірі, що перевищує 20% витрат (починаючи із 2025 р.) та 50% витрат (для 2024 р.) від операційної, фінансової та інвестиційної діяльності за минулий звітній рік (пп.140.5.17 ПКУ та п.62 підрозділу 4 п. ХХ ПКУ). Для платників ПНВК операції з виплати у будь-якій формі (грошовій чи негрошовій) у зв’язку з придбанням у платників єдиного податку майна, робіт, послуг оподатковуються в розмірі, що перевищує 20 % (для 2025 р.) та 50% (для 2024 р.) суми витрат від будь-якої діяльності за минулий рік (пп. 135.2.1.15 ПКУ).
Загалом новий режим оподаткування викликав велику зацікавленість у платників податків. Станом на початок березня 2024 р. до цього правового режиму приєдналося понад 860 компаній. Разом із тим у платників податків, які мали підстави та бажання стати резидентом Дія.City, а також у тих хто ще тільки розглядає можливість застосування такого правового режиму, існує певний перелік практичних питань, по яким відсутнє пряме законодавче тлумачення та які потребують коментарів та уточнень від податкової. Інформаційним листом №1/2024 (document.vobu.ua/doc/23994) ДПСУ надала відповіді на 30 актуальних запитань платників податків щодо практичного застосування норм ПКУ та Закону України №1667 через призму конкретики щодо заповнення податкової звітності. Незважаючи на те, що зазначений інформаційний лист охоплює широке коло питань, проте, залишаються також і питання, відповідь по яким ще не отримана. Спробуємо систематизувати тематику питань та коротко навести практичні відповіді на них.
Одним з найчастішим із запитань є оподаткування операції з працівниками та гіг-спеціалістами. Нагадаємо, що резиденти Дія.City (як і будь-який інший суб’єкт господарювання) для здійснення господарської діяльності, мають право укладати з фізособами наступні види договорів:
- трудові договори/контракти з працівниками/фахівцями;
- гіг-контракти з гіг-спеціалістами (цивільно-правові договори у розумінні положень Закону України №1667);
- інші договори цивільно-правового характеру (в тому числі з фізичними особами підприємцями).
Що стосується операцій з працівниками та гіг-спеціалістів, то платники ПНВК запитували, чи є об’єктом оподаткування:
- передача техніки/обладнання у користування для виконання гіг-контракту
Відповідь: суттєвою умовою є те чи передбачає правочин перехід права власності на таке обладнання до гіг-спеціаліста, якщо ні- ця операція не оподатковується; Але якщо право власності переходить до фізичної особи, то вартість безоплатно переданих ОЗ та МНМА оподатковуєтеся виходячи із їх звичайної ціни.
- оплата мобільного зв’язку; оплата навчання гіг-спеціаліста; виплата неперсоніфікованих додаткових благ на користь гіг-спеціалістів (наприклад навчальні курси із загальним доступом, придбання чаю, кави, снеків для загального користування в офісі тощо)
Відповідь: суттєвою умовою є порядок оподаткування чи не оподаткування таких доходів для фізичних осіб згідно розділу IV ПКУ, ст. 165 ПКУ та/або п. 170.7 ст. 170 ПКУ; Якщо суттєвою умовою є оподаткування податком на доходи фізосіб за вимогами ст. 165 ПКУ та/або п. 170.7 ст. 170 ПКУ, то вартість таких послуг є об’єктом оподаткування для резидента Дія.City – платника ПНВК; Якщо суттєвою умовою є відсутність оподаткування податком на доходи фізосіб через відсутність персоніфікованого обліку, то вартість таких послуг також є об’єктом оподаткування для резидента Дія.City – платника ПНВК.
- сплата добровільного медстрахування гіг-спеціалістам та членам їх сімей; надання безповоротної фінансової допомоги фізособі, що оподатковується ПДФО та військовим збором на загальних підставах
Відповідь: так, оскільки такі додаткові блага (добровільне страхування, безповоротна фінансова допомога) є об’єктом оподаткування податком на доходи фізосіб.
- оплата ГІГ-працівнику –нерезиденту за послуги з розробки програмного забезпечення
Відповідь: оподатковується, оскільки фактично є інвестицією у нематеріальний актив за кордоном та винагороду за яку отримує нерезидент.
Ще одне питання, яке стосується залучених спеціалістів та є одним із основних критеріїв для перебування у правовому режимі Дія.City, яке до теперішнього часу залишається невирішеним. Це методологія розрахунку середньооблікової кількості працівників та ГІГ-спеціалістів та середньої винагороди працівників резидента Дія.City з метою контролю виконання критерію у 1200 ЄВРО та відповідно, застосування пільгової ставки для “зарплатних” податків.
Для розрахунку середньооблікової кількості працівників ДПС та Мінцифри рекомендують користуватись Інструкцією зі статистики кількості працівників, що затверджена наказом Держстату України від 28.09.2005 р. №286.
А стосовно середньої винагороди невизначеність витікає з п. 2 ст. Закону №1667, в якій не конкретизовано яка саме винагорода береться до розрахунку: нарахована чи фактично виплачена за кожен розрахунковий місяць. ДПСУ не брала на себе відповідальності щодо коментування цього питання. У свою чергу Мінцифри також тривалий час коливалось, як саме коментувати цей показник. Проте усі коментарі, які були озвучені на семінарах, професійних заходах та роз’ясненнях зведені до того, що для обрахування середньої винагороди залучених працівників та спеціалістів, необхідно враховувати саме нараховану суму винагороди, з якої утримуються та сплачуються податки.
Також широке коло питань у резидентів Дія.City – платників ПНВК виникає щодо застосування ставок оподаткування по операціям перехідного періоду; щодо ризиків при порушенні принципу «витягнутої руки» тощо. Тому ці питання розглянемо в окремій публікації.
Тетяна Савчук, аудитор
керівник практики ТЦУ та аудиту
ID Legal Group
