Стаття опублікована в журналі «Юрист&Закон» № 22
24 квітня поточного року Верховна Рада України ухвалила за основу законопроєкт “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні” (далі – Законопроєкт № 9319), який був на розгляді з травня 2023 року та передбачав новації щодо правового режиму Дія Сіті в умовах воєнного стану в Україні. Зокрема, документом запропоновано:
– внести зміни щодо особливостей оподаткування заробітної плати та/або винагороди за гіг-контрактами резидентів Дія Сіті, які відповідають не всім вимогам профільного Закону “Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні” (далі – Закон № 1667), але мають право перебувати у статусі такого резидента (т. зв. оподаткування стартапів);
– доповнити й удосконалити особливості функціонування резидентів Дія Сіті в окремих процедурах під час набуття статусу резидентства та/або в разі неможливості такого набуття;
– уточнити повноваження Мінцифри як державного органу, уповноваженого Законом № 1667 на формування й реалізацію державної політики у сфері розвитку та функціонування правового режиму Дія Сіті;
– уточнити категорії військовозобов’язаних осіб, що можуть підлягати бронюванню, зокрема можливість бронювання військовозобов’язаних осіб, які є гіг-спеціалістами резидента Дія Сіті;
– передбачити можливість отримання дуальної освіти гіг-спеціалістами під час надання послуг (виконання робіт) за гіг-контрактом, тобто з поєднанням із навчальним процесом у закладах освіти.
Ще на стадії розгляду Законопроєкту № 9319 профільні державні структури звернули увагу на те, що він містить положення, які можуть призвести до неоднозначного трактування законодавства, а також висловилися про необхідність його доопрацювання й наголосили на можливому наслідку – зменшенні доходів бюджетів всіх рівнів.
Попри те, що Законопроєкт № 9319 до другого читання ще буде доопрацьовано, спробуємо самостійно проаналізувати запропоновані новації та зробити проміжні висновки. Не забуваючи водночас, що від моменту внесення Законопроєкту до сесійної зали у травні 2023 року вже відбулося відновлення обов’язку резидентів Дія Сіті подавати звітність про відповідність законодавчим вимогам із належним засвідченням її незалежним аудитом.
Щодо пом’якшення умов оподаткування доходів спеціалістів Дія Сіті, а саме – внесення змін до пп. 170.141.5 ПКУ з урахуванням розміру середньої місячної винагороди (еквівалент 1200 євро) і середньооблікової кількості осіб (не менше ніж 9 працівників і гіг-спеціалістів). У редакції ПКУ, чинній на теперішню дату, у разі недотримання зазначених вище вимог резидент Дія Сіті повинен самостійно обрахувати та сплатити податок на доходи з фізичних осіб за ставкою 18 відсотків. У запропонованій редакції пп. 170.141.5 ПКУ вимога щодо середньооблікової кількості (9 осіб) не є підставою для застосування повної ставки 18 відсотків, але тільки до 31 грудня наступного року за роком набуття резидентства Дія Сіті при одночасному дотриманні для перебування в цьому правовому режимі вимог ч. 3 ст. 5 Закону № 1667.
На виконання нормотворчої логіки також пропонують унести зміни щодо непоширення вимоги про середньооблікову кількість (9 осіб) для оподаткування єдиним соціальним внеском, а саме: заробітної плати (та інших заохочувальних і компенсаційних виплат) та винагороди за виконання гіг-контрактів на рівні мінімального страхового внеску. Основні вимоги, що залишаться незмінними, – набуття статусу резидента Дія Сіті відповідно до ч. 3 ст. 5 Закону № 1667 і кінцевий термін – 31 грудня наступного року за роком набуття резидентства Дія Сіті.
Варто нагадати, що ч. 3 ст. 5 Закону № 1667 установлено доволі значущі за своєю суттю вимоги, зокрема, але не виключно: вимоги щодо фактичних видів діяльності (п. 1 ч. 1 ст. 5), розміру кваліфікованого доходу (п. 4 ч. 1 ст. 5) і відсутність обставин згідно із ч. 2 ст. 5, які унеможливлюють перебування у правовому режимі Дія Сіті (п. 5 ч. 1 ст. 5). До останніх належать податковий борг, порушення вимог щодо розкриття / подання “бенефіціарної” інформації та інформації про структуру власності, наявність серед власників-резидентів держави-агресора тощо.
Слід звернути увагу, що у квітні поточного року істотно було оновлено Положення про форму та зміст структури власності (наказ Мінфіну України від 02.04.2024 р. № 161), зокрема зміни стосуються вимог і параметрів оформлення, методу / способу визначення розміру участі, переліку документів, які потрібно додати до структури власності, тощо.
Зважаючи на зазначене, слід підсвітити одну з передбачених Законопроєктом № 9319 новацій щодо додаткових “антикритеріїв” резидентства Дія Сіті, а саме: викладення п. 5 ч. 2 ст. 5 (неможливість резидентства Дія Сіті) на період дії воєнного / надзвичайного стану та п’ять років після його завершення в новій редакції – заборона резидентства поширюється на юридичних осіб, прямим або опосередкованим власником часток яких є фізичні особи, що не тільки постійно (переважно) проживають у державі-агресорі (згідно із чинною редакцією), але і є громадянами такої держави.
У контексті інших запропонованих змін певну надію дає розширення (або уточнення) повноважень Мінцифри. У теперішній редакції ч. 2 ст. 12 Закону № 1667 повноваження Мінцифри обмежено лише повноваженнями, які прямо передбачено цим Законом. Наприклад, надання роз’яснень у межах повноважень, не було передбачено. Запропонованою редакцією визначено надання роз’яснень щодо практичного застосування законодавства з правового режиму Дія Сіті, визначення пріоритетних напрямів розширення видів діяльності, здійснення яких стимулюється цим Законом, тощо.
Усі зазначені зміни задекларовано як забезпечення належного функціонування правового режиму Дія Сіті в умовах воєнного часу. Чи буде це так – зможемо пересвідчитися через деякий час. А до того очікуймо на запровадження законодавчих змін, які, як свідчить досвід, не є остаточними.
З повагою,
Тетяна Савчук, аудитор
Керівник практики ТЦУ та аудиту
ID Legal Group
