Естонські компанії залишаються популярним інструментом для ведення міжнародного бізнесу серед українських підприємців. Водночас отримання дивідендів від таких компаній може створювати низку питань щодо податкової резидентності, застосування правил КІК та можливості уникнення подвійного оподаткування.
- Чи достатньо проживання за кордоном, щоб перестати бути податковим резидентом України?
- Як впливає на цей статус збереження реєстрації ФОП?
- І чи можна врахувати податки, сплачені естонською компанією, при оподаткуванні дивідендів в Україні?
У новій статті розглядаємо позицію ДПС, викладену в індивідуальній податковій консультації від 22 травня 2025 року, та аналізуємо ключові ризики для українських власників іноземних компаній.
- Передумови виникнення податкового спору
Підставою для надання консультації стало звернення фізичної особи — громадянина України, який у 2024 році переїхав до Сполучених Штатів Америки у зв’язку з навчанням та фактично почав проживати на території США на постійній основі. При цьому особа не мала сім’ї в Україні, не здійснювала активної підприємницької діяльності, однак залишалася зареєстрованою як фізична особа — підприємець.
Крім того, заявник володів корпоративними правами естонської компанії, що здійснювала діяльність у сфері ІТ та мала нерозподілений прибуток, який планувалося виплатити у формі дивідендів.
У зв’язку з цим перед податковим органом були поставлені питання щодо:
наявності або відсутності статусу податкового резидента України;
впливу статусу ФОП на податкову резидентність;
застосування міжнародних конвенцій;
можливості врахування податків, сплачених в Естонії.
- Формальні та фактичні критерії податкової резидентності
Одним із центральних аспектів консультації стало тлумачення поняття податкової резидентності фізичної особи. Аналіз позиції ДПС свідчить про переважання формального підходу до оцінки статусу платника податків.
Податковий орган виходить із того, що реєстрація фізичної особи як підприємця сама по собі є достатньою юридичною підставою для визнання такої особи резидентом України. При цьому фактичне місце проживання, характер економічної діяльності чи тривалість перебування за кордоном не отримують визначального значення.
Фактично ДПС підтвердила, що навіть за відсутності активного бізнесу в Україні особа може залишатися податковим резидентом виключно через збереження реєстрації ФОП.
Такий підхід демонструє тенденцію до максимально широкого трактування положень Податкового кодексу України, зокрема підпункту 14.1.213 статті 14 ПК України.
- Центр життєвих інтересів у міжнародному податковому праві
Важливим елементом аналізу стала оцінка критерію «центру життєвих інтересів», який традиційно застосовується при вирішенні конфліктів подвійної резидентності.
У міжнародній податковій практиці цей критерій оцінюється комплексно та включає:
місце постійного проживання;
сімейні зв’язки;
місце здійснення професійної діяльності;
розташування основних активів;
характер соціальних та економічних інтересів особи.
Водночас у розглянутій консультації податковий орган фактично поставив формальну реєстрацію підприємницької діяльності вище за фактичні економічні та соціальні зв’язки особи із США.
Подібний підхід може викликати дискусії з точки зору міжнародних стандартів ОЕСР, оскільки Коментарі до Модельної конвенції ОЕСР передбачають переважний аналіз реальних життєвих обставин платника податків, а не лише формальних реєстраційних критеріїв.
- Співвідношення національного законодавства та міжнародних договорів
У консультації окремо наголошується, що міжнародні договори про уникнення подвійного оподаткування не визначають податковий статус особи самі по собі. На думку ДПС, такі договори лише регулюють порядок розподілу права оподаткування між державами.
Це означає, що навіть у випадку, коли інша держава визнає особу своїм податковим резидентом, Україна може продовжувати розглядати її як резидента відповідно до внутрішнього законодавства.
Таким чином, міжнародна конвенція використовується не для встановлення резидентності, а для вирішення питання про те, яка саме держава має пріоритетне право оподатковувати певний вид доходу.
Практичне значення такого підходу полягає у тому, що особа може одночасно вважатися резидентом двох держав, а усунення подвійного оподаткування здійснюється вже через механізми, передбачені міжнародними договорами.
- Особливості оподаткування дивідендів від естонської компанії
Особливий інтерес становить висновок ДПС щодо неможливості врахування естонського податку на виведений капітал при обчисленні податкових зобов’язань фізичної особи в Україні.
Податковий орган виходить із того, що платником такого податку є саме естонська юридична особа, а не фізична особа — отримувач дивідендів. У зв’язку з цим український платник податків не має права зменшувати власні податкові зобов’язання на суму податку, сплаченого компанією в Естонії.
З практичної точки зору це означає виникнення економічного подвійного оподаткування:
спочатку прибуток оподатковується в Естонії на рівні компанії;
після виплати дивідендів додатково виникає обов’язок сплати ПДФО та військового збору в Україні.
Варто зазначити, що подібна модель суттєво відрізняється від класичних систем оподаткування дивідендів, у яких допускається зарахування корпоративного податку або застосовуються механізми participation exemption.
- Військовий збір як окремий елемент податкового навантаження
У консультації ДПС прямо вказала, що:
міжнародна конвенція між Україною та Естонією не поширюється на військовий збір;
українське законодавство не містить механізму його зменшення на суму іноземних податків.
У результаті навіть за наявності права на зарахування іноземного податку щодо ПДФО платник податків зобов’язаний у повному обсязі сплатити військовий збір в Україні.
Такий підхід посилює податкове навантаження на українських резидентів, які отримують іноземні доходи, та фактично створює додатковий елемент міжнародного подвійного оподаткування.
- Значення консультації для практики оподаткування КІК
Розглянута консультація має важливе значення для формування сучасної адміністративної практики у сфері оподаткування контрольованих іноземних компаній.
По-перше, вона підтверджує схильність податкових органів до застосування формальних критеріїв податкової резидентності.
По-друге, консультація демонструє обмежений підхід до механізмів усунення подвійного оподаткування щодо дивідендів від естонських компаній.
По-третє, документ свідчить про необхідність більш ретельного податкового планування для фізичних осіб, які здійснюють діяльність через іноземні корпоративні структури.
Для власників КІК це означає необхідність:
аналізу фактичного центру життєвих інтересів;
оцінки ризиків подвійної резидентності;
належного оформлення документів щодо податкового статусу;
врахування неможливості зарахування окремих іноземних податків.
Висновки
Індивідуальна податкова консультація ДПС України від 22 травня 2025 року № 2840/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК відображає сучасний підхід українських податкових органів до визначення резидентності фізичних осіб та оподаткування доходів від контрольованих іноземних компаній.
Основним практичним висновком є те, що збереження формальних зв’язків з Україною, зокрема статусу ФОП, може бути достатньою підставою для визнання особи податковим резидентом України навіть за тривалого проживання за кордоном.
Крім того, консультація підтверджує існування ризику економічного подвійного оподаткування дивідендів, отриманих від естонських компаній, оскільки податок на виведений капітал не визнається таким, що підлягає зарахуванню на рівні фізичної особи.
У перспективі зазначені питання потребують подальшого нормативного врегулювання та формування сталої судової практики, яка б забезпечувала баланс між фіскальними інтересами держави та принципами справедливого міжнародного оподаткування.
