Стаття опублікована в журналі «Юрист&Закон» № 31
Нещодавно відбулася зустріч представників бізнесу з фахівцями ДПС України, яку організували Асоціація адвокатів України та Генеральний партнер ID Legal Group, присвячена гарячим питанням щодо КІК та ТЦУ (рекомендуємо ознайомитися за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=GeaDG98qMKw).
Як було повідомлено на зустрічі, основними напрямами роботи ДПСУ з питань трансфертного ціноутворення у 2024 році будуть питання, що стосуються:
– нематеріальних активів, пов’язаних з авторськими правами, торговими марками та безпосередньою виплатою роялті нерезидентам;
– внутрішньогрупових послуг, які надають переважно пов’язані компанії-нерезиденти (материнські або холдингові компанії) та мають в основному фінансовий характер, тощо.
Основний акцент перевірок з ТЦУ податковий орган спрямовуватиме на аналіз збитковості діяльності суб’єктів підприємницької діяльності резидентів України, які здійснюють вищезазначені контрольовані операції, оскільки, на думку податківців, вони є конструкціями зловживань платників податків, пов’язаних із перевагами податкового законодавства в країнах резидентності пов’язаних із ними нерезидентів.
Одним із нещодавніх лайфхаків від податкової, з яким, на нашу думку, варто ознайомитися і взяти до уваги під час планування своїх бізнес-процесів у господарський діяльності, став лист Департаменту трансфертного ціноутворення ДПСУ від 27.05.2024 р. щодо лізингу та оренди в питаннях ТЦУ.
Посилаючись на пп. “ґ” пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, податковий орган акцентує увагу, що лізингова/орендна плата є доходом нерезидента із джерелом його походження з України, яку оподатковують за ставками, визначеними ПКУ.
Згідно з пп. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ резиденти України (включаючи фізичних чи юридичних осіб – підприємців, осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність, суб’єктів господарювання на спрощеній системі оподаткування), а також нерезиденти, які провадять діяльність через постійне представництво в Україні та виплачують нерезиденту або уповноваженій ним особі будь-які виплати з доходу, джерелом походження яких є Держава Україна, зобов’язані утримувати податок із таких доходів за ставкою 15 %. Цей податок утримують під час виплати доходу і сплачують до бюджету, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, укладеними Україною з країнами, у яких зареєстровані компанії-нерезиденти, на користь яких здійснюють виплати. Якщо міжнародний договір, який ратифікований Верховною Радою України, установлює інші правила оподаткування, ніж передбачено Кодексом, застосовують положення міжнародного договору.
Разом із тим у 27 конвенціях про уникнення подвійного оподаткування має місце визначення терміну “роялті”, який включає платіж за користування або право користування промисловим, комерційним або науковим обладнанням, що, на думку податківців, розширює коло оподатковуваних доходів.
Згідно з п. 1 ст. 31 Віденської конвенції про право міжнародних договорів від 23.05.69 р. тлумачення термінів договору має відбуватися добросовісно в контексті договору та з урахуванням його цілей. Для класифікації платежів як роялті варто звертатися до Коментарів до Типової конвенції ООН, що визначають промислове, комерційне чи наукове обладнання як широке поняття, яке охоплює різноманітні механізми та інструменти, включаючи транспортні засоби (літаки, кораблі, автомобілі, контейнери), супутники, крани, трубопроводи та інші об’єкти (промислове, наукове або комерційне обладнання, яке являє собою комбінацію механізмів, інструментів, приладів тощо).
Податкова служба розглядатиме такого роду платежі з оренди або лізінгу, які здійснюють резиденти України на користь нерезидентів з інших країн за користування промисловим, комерційним чи науковим обладнанням, як роялті.
Протягом 2017 – 2023 років на користь нерезидентів з юрисдикцій, де термін “роялті” включає плату за користування обладнанням, здійснювали виплати на загальну суму 13100 млн грн, звільнені від оподаткування. Значну частину виплат здійснювали на користь компаній, зареєстрованих у таких країнах, як:
– Республіка Кіпр (64 %);
– Туреччина (11 %);
– Португалія (11 %);
– Естонія (3 %);
– Польща (3 %).
На період воєнного стану в Україні, який уведено з 24 лютого 2022 року, платників податків, які самостійно виправляють помилки в податкових зобов’язаннях, звільнено від штрафних санкцій та пені за умови дотримання вимог ст. 50 ПКУ. Добровільне уточнення сплачених сум податку на прибуток із доходів нерезидентів, на думку податківців, допоможе бізнесу зменшити фінансовий тягар.
ВИСНОВОК:
Таким чином, у 2024 році слід очікувати посилення контролю за оподаткуванням доходів нерезидентів в Україні з боку податкової служби, зокрема за платежами, які класифікують як роялті. Зміни в міжнародних договорах та внутрішніх правилах тлумачення термінів можуть вплинути на розмір податкових зобов’язань резидентів України. Платники податків мають бути уважними до нових тенденцій і змін у податковому законодавстві, щоб уникнути можливих штрафних санкцій.
З повагою,
Тетяна Савчук, аудитор
керівник практики ТЦУ та аудиту
ID Legal Group
