Skip to content Skip to sidebar Skip to footer

Судова практика в сфері трансфертного ціноутворення. Деталі мають значення, – Тетяна Савчук, аудитор ID Legal Group

Сьогоднішня наша публікація – для усіх, кому близька тема трансфертного ціноутворення. Ми б хотіли звернути увагу на матеріали по судовій справі, що стосувалася коригування цін у контрольованих операціях та правильності застосування принципу «витягнутої руки» в контрольованих операціях з сировинними товарами, зокрема, поставки олії соняшникової. Судове рішення, яке є предметом нашого аналізу, звертає увагу не лише загальні правила застосування трансфертного ціноутворення, але й на деталі конкретної господарської операції, які як виявляється, мають вагоме значення!

Суть справи:

Спір у цій справі виник через те, що контролюючий орган (ГУ ДФС у Запорізькій області) провів перевірку господарських операцій підприємства з експортних поставок олії соняшникової на користь іноземних контрольованих контрагентів. В рамках цієї перевірки податковим органом було здійснено коригування експортних цін за принципом «витягнутої руки». Податковий орган зазначив, що під час здійснення експортних операцій підприємство застосовувало ціни, які відрізняються від цін на аналогічні товари, що і слугувало підставою донарахування податкового зобов’язання. Основним аргументом ДФС стало порівняння цін на поставку олії соняшникової до інших операцій та застосування методу зіставлення цін у неконтрольованих операціях (метод Порівняльної неконтрольованої ціни або ПНЦ). Податковий орган для цілей співставлення використав інформацію з внутрішніх неконтрольованих угод, які в аналогічному періоді були здійснені платником податків. Крім того, податковий орган розширив джерела інформації для побудови ринкових діапазонів цін (платник використовував лише відомості з сайту «АПК-Інформ», натомість податковий орган додав інформацію з «Вісника ДПС» та ІАР «Товарний монітор. Україна» (видавник ДП ДЗІ)). Податківці наполягали, що при порівнянні цін підприємство мало враховувати операції на іноземному ринку, а також здійснювати порівняння з аналогічними поставками на внутрішньому ринку. Однак, підприємство наполягало на тому, що товар, який постачався в спірних операціях, мав різні технічні характеристики, невідповідні умови поставки (доставка та перевалка), відтак не може бути зіставлений з іншими експортними операціями та побудованими податковим органом ціновими діапазонами.

Еволюція судових поглядів:

На рівні першої судової інстанції судді дійшли до висновку, що коригування ціни за принципом «витягнутої руки» податковим органом було здійснено обґрунтовано, і прийняв до уваги умови застосування методу ПНЦ податковим органом для визначення відповідності ціни товарів в контрольованих операціях, ринковим умовам, хоча і платник податків не погоджувався із такою позицією.

На рівні Апеляційного суду було частково задоволено апеляційну скаргу платника податків. Суд прийняв до уваги цінові діапазони, побудовані на основі зовнішніх джерел інформації, проте не взяв до уваги ціни у внутрішніх співставних не контрольованих операціях (предметом яких були товари з відмінними якісними характеристиками товару). За результатами апеляційного розгляду податковому органу відмовлено у донарахуванні за принципом «витягнутої руки» у частині тих контрольованих операцій, в яких застосовано внутрішнє зіставлення, та підтверджено правомірність донарахувань, які побудовані на основі зовнішньої незалежної інформації.

На рівні касаційної інстанції також було проведено ґрунтовний аналіз усіх застосованих нормативних вимог та Верховний Суд виніс остаточне рішення по справі, фактично залишивши без змін висновки апеляційного рішення.

Головні висновки по справі, на які варто звернути увагу

  1. Верховний Суд вчергове підтвердив позицію податкового органу стосовно контрактів з сировинними товарами, за якими незалежно від того, що такий контракт може укладатись із зазначенням твердої ціни поставки, співставними будуть неконтрольовані операції саме на момент виконання угоди (здійснення поставки/переходу права власності), а не на момент укладання договору (звісно, якщо це не форвардний контракт, про який повідомлено ДПС на момент його укладання). Цей аргумент доволі часто намагаються використати платники податків для цілей обґрунтування власних цін, але майже ніколи ДПС таку позицію не підтримує. ВСУ в цьому питанні – на боці контролерів.
  2. Джерела інформації. Як вже згадано вище, податковий орган для цілей співставлення цін у контрольованих операціях використав відомості з додаткових джерел (не лише з сайту «АПК-Інформ», але й додали відомості з «Вісника ДПС» та ІАР «Товарний монітор. Україна» (видавник ДП ДЗІ)). Суд підтримав позицію податківців у частині розширення переліку загальнодоступних джерел інформації. Це вказує на той факт, що платникам при підготовці документації з ТЦУ не варто зупинятись лише на одному доступному джерелі інформації. Бажано перевірити відомості з усіх можливих джерел інформації, особливо, якщо є спірні моменти та позиція платника в чомусь є не достатньо твердою.
  3. Коригування на умови зіставності. Умови поставки в КО визначались як FCA та СРТ, натомість загально доступні джерела розкривали ціноутворення на умовах поставки FOB порти Чорного моря. Податковий орган провів значну роботу по збору інформації, яка б розкривала вартість додаткових витрат: транспортування, перевалка, додаткові брокерські послуги тощо. Були направлені запити до митних органів та брокерів з проханням надати інформацію щодо вартості транспортування та перевалки. Крім цього, податковий орган дослідив подальший шлях транспортування та перевалки товарів в КО та ідентифікував компанії, які здійснювали фактичну перевалку товару в порту. Таким компаніям були направлені запити та проведені зустрічні перевірки, за результатами яких встановлено фактичну вартість послуг перевалки. Отримані відповіді були використані для цілей коригування та приведення до зіставних умов поставки КО та незалежних відомостей. Не зважаючи на те, що платник податків слушно зауважував, що такі відомості є інформацією з обмеженим доступом, яку платник податків ніяк не міг отримати у своє користування законним шляхом, суди усіх інстанцій підтримали позицію податкового органу щодо обґрунтованості здійсненого розрахунку для цілей коригування на умови зіставності та в цій частині позову платнику податків було відмовлено. Зазначене свідчить, що платник податків не повинен займати обмежену позицію та використовувати виключно власну внутрішню інформацію. Зазвичай платники є доволі обізнаними у всіх деталях та цінах щодо кожного елементу поставки та при виконанні угоди вибирають найбільш прийнятний варіант для себе. Це свідчить про те, що навіть зовнішня інформація є доречною та може бути корисною для її застосування в цілях ТЦУ.
  4. Детальні характеристики товару можуть бути вирішальним чинником при ціноутворенні. Єдине, в чому суд апеляційної та касаційної інстанції підтримав платника податків, – це відмова в позиції податкового органу співставляти ціни в КО та в інших внутрішніх операціях, оскільки інші внутрішні операції мали своїм предметом товарні позиції, які якісно відрізнялись від предмету КО. Суд підкреслив, що контроль за відповідністю товару, який постачався за різними контрактами, має бути точним, і при застосуванні методу зіставлення необхідно обирати тільки ті операції, які мають ідентичні характеристики товару, якщо такі мають вагомий вплив на ціну товару. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, а касаційний підтвердив, що контракти з іншими компаніями не можна визнати повністю співставними, якщо товар мав різні технічні характеристики (різні показники кислотного та перекисного чисел для олії), відтак, донарахування податкових зобов’язань за цими контрактами визнано безпідставними.

Отже, ми вважаємо цю справу цікавою та корисною для цілей застосування принципу «витягнутої руки» на практиці і для платників податків, і для податкових органів. У контексті цієї справи Верховний Суд дав чітке розуміння того, як мають бути застосовані принципи трансферного ціноутворення, і показав, що без ретельного аналізу джерел інформації, їх застосовності та за потреби проведення необхідних коригувань, врахування характеристик товарів та умов операцій неможливо досягти правильних висновків щодо податкових зобов’язань.

 

З повагою,

Тетяна Савчук, аудитор

керівник практики ТЦУ та аудиту

ID Legal Group