Стаття опублікована на порталі LIGA 360
У сьогоднішній публікації ми б хотіли поділитися досвідом комунікації з ДПС за доволі специфічних обставин.
Вихідні умови. Товариство-контрагент отримало запит ГУ ДПС з вимогою надати первинні документи, які засвідчують співпрацю з Товариством-виробником у 2015 – 2017 роках. Задля справедливості варто зауважити, що це не був запит на зустрічну перевірку, а надавав його податковий орган у зв’язку з перебігом судового спору Товариства-виробника та ГУ ДПС. Предметом судового спору були податкові повідомлення-рішення, які знімали витрати і податковий кредит за нібито нереальними господарськими операціями Товариства-виробника з цілою низкою контрагентів.
Судовий процес перебігав з різною результативністю для сторін: було частково скасовано податкові повідомлення-рішення. Проте Верховний Суд скасував ці рішення (теж частково) й направив справу на новий розгляд. Одним із мотивувальних аргументів було те, що в процесі розгляду справи суди не встановили дефектів у документах щодо операцій між Товариством-виробником і його контрагентами і вказали, що суди попередніх інстанцій не дослідили реальність діяльності таких контрагентів.
Очевидно, із метою посилити свою доказову базу ДПС звернулась до контрагента (мабуть, і до всіх, хто був фігурантом цього процесу) із проханням надати документи, які засвідчують господарські відносини, які і були предметом податкових претензій, за якими здійснювався судовий спір.
Тобто мав місце запит на документи, які були досліджені в процесі податкової перевірки і були документальними свідченнями в судовій справі, яку вже розглядали суди кількох інстанцій. При цьому в процесі судового розгляду реальність господарських операцій між сторонами не було спростовано.
Уважно розглянувши запит ДПС, і Товариство-контрагент, і його юридичні радники однозначно дійшли висновку, що податкова як сторона судового процесу має повний доступ до справи та документів у суді; а сам запит не має чітких правових підстав згідно з пп. 73.3.1 Податкового кодексу України.
Крім цього, було враховано, що цей запит направлено не в межах проведення зустрічної звірки, оскільки період, за який ДПС просить документи, вже не підпадає під обов’язкове зберігання з огляду на оновлені норми ПКУ щодо термінів позовної давності, у тому числі внаслідок їх зупинення через COVID-19 і воєнний стан. Зважаючи на всі обставини, Товариство-контрагент відмовило податковому органу в наданні запитуваних документів.
ВИСНОВОК:
Цей досвід вважаємо актуальним, оскільки, безперечно, бізнес має дотримуватися всіх законних вимог податкових органів та співпрацювати з контролюючими органами, але лише в межах чинного законодавства. Завжди необхідно наполягати на правомірності своїх дій і дотриманні процедури з боку державних інституцій.
З повагою,
Тетяна Савчук, аудитор
керівник практики ТЦУ та аудиту
ID Legal Group
