Стаття опублікована на порталі LIGA 360
Рішення Верховного Суду від 20.03.2025 р. у справі № 280/4264/21 демонструє ключову позицію українських судів щодо оподаткування нерезидентів, які фактично провадять діяльність в Україні через своїх представників. Це рішення має особливе значення в контексті податкового контролю за контрольованими іноземними компаніями (КІК), які можуть діяти через українські компанії або фізичних осіб.
Суть судового спору
Компанія-нерезидент BKW GROUP LTD, зареєстрована на Кіпрі, провадила інвестиційну діяльність в Україні через осіб, які мали повноваження укладати контракти від її імені. Цими особами були ОСОБА_1 та ОСОБА_2 – спільні бенефіціари й директори як компанії- нерезидента, так і українського товариства ТОВ “НВП “Агрофірма “Солодководне”, яке виплачувало дохід BKW GROUP LTD.
Український податковий орган установив, що діяльність, яку провадили ці особи в Україні, є ідентичною основній діяльності компанії-нерезидента. Отже, відповідно до Конвенції між Україною і Кіпром про уникнення подвійного оподаткування (далі – Конвенція), а також Податкового кодексу України було зроблено висновок про наявність постійного представництва нерезидента в Україні.
Висновки Суду
Діяльність в Україні не була підготовчою чи допоміжною. Вона повністю відповідала основному виду діяльності BKW GROUP LTD – управління інвестиціями, укладення угод купівлі-продажу часток українських підприємств.
Особи, що діяли в Україні, мали постійні повноваження й регулярно укладали договори. Це виключає їхній статус як незалежних агентів, що підтверджує наявність постійного представництва відповідно до п. 5 ст. 5 Конвенції.
Українська компанія-платник (ТОВ “Агрофірма “Солодководне”) неправомірно застосувала знижену ставку податку (5 %) замість передбачених 15 %, оскільки не врахувала, що виплати відбувалися представництву, а не резиденту без ПП.
Чому це важливо в контексті КІК
Суть висновків Суду надзвичайно актуальна у сфері контролю за КІК. Відповідно до норм Податкового кодексу України контрольована іноземна компанія – це іноземна юридична особа, яку контролює резидент України і яка водночас не сплачує податки за українськими правилами.
У цьому кейсі: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 фактично управляли активами нерезидента з території України.
Діяльність відбувалася в інтересах компанії BKW GROUP LTD через пов’язані українські підприємства.
Усі ключові операційні рішення, включно з виплатою дивідендів, ухвалювали саме ці особи, що може свідчити про місце ефективного управління компанією на території України.
Це дає змогу зробити ще один важливий висновок: у випадку з КІК таку діяльність могло бути розцінено як управління компанією з України, що є однією з підстав для оподаткування діяльності КІК в Україні.
Ключові податкові наслідки для КІК
Факт постійного представництва автоматично позбавляє нерезидента права на податкові пільги за міжнародними угодами.
Якщо резидент України фактично здійснює управління КІК із території України, це може призвести до оподаткування всієї діяльності КІК в Україні.
Інвестиційна діяльність є господарською діяльністю в розумінні Податкового кодексу України, тому не можна посилатися на її “непідприємницький” характер.
ВИСНОВОК:
Отже, Суд у справі BKW GROUP LTD чітко показав, що формальна реєстрація компанії за кордоном не виключає її податкової присутності в Україні, якщо фактичне управління, укладення угод і отримання прибутку відбуваються через осіб, які перебувають на території України.
У випадку КІК аналогічні обставини можуть стати підставою для: визнання такої компанії податковим резидентом України, нарахування податків з усього доходу компанії або – щонайменше – визнання утворення постійного представництва з усіма відповідними податковими наслідками.
З повагою,
Олена Дащенко
консультант з міжнародного оподаткування
ID Legal Group
